Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №918/1230/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Справа № 918/1230/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Петухов М.Г. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

прокурора: Немкович І.І.

позивача 1: не з`явився

позивача 2: не з`явився

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: не з`явився

третя особа: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на ухвалу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 31.03.26р. у справі №918/1230/24, постановлену суддею Торчинюком В.Г.

за заявою Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню у справі

за позовом: Керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача: 1 Західного офісу Держаудитслужби

позивача: 2 Вараської міської ради

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча

до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсними договорів та стягнення 777 295 грн. 45 коп. в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026р. у задоволенні заяви Фізичній особі-підприємцю Ковтонюку Юрію Іллічу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026р. Фізична особа-підприємець Ковтонюк Юрій Ілліч звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026 у справі №918/1230/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати наказ Господарського суду Рівненської області від 01.07.2025 у справі №918/1230/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на користь Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" кошти в сумі 777 295грн. 45 коп. таким, що не підлягає виконанню. Визнати наказ Господарського суду Рівненської області від 01.07.25 у справі №918/1230/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на користь Рівненської обласної прокуратури 14 172 грн. 34 коп. судового збору таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на ухвалу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 31.03.26р. у справі №918/1230/24 - залишено без руху. Запропоновано Фізичній особі-підприємцю Ковтонюку Юрію Іллічу протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Вараській окружній прокуратурі або доказ надсилання апеляційної скарги до її електронного кабінету та докази сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

24.04.26р. Фізична особа-підприємець Ковтонюк Юрій Ілліч подав заяву про усунення недоліків .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на ухвалу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню від 31.03.26р. у справі №918/1230/24. Витребувано у Господарського суду Рівненської області матеріали оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 31.03.26р. Запропоновано Вараській окружній прокуратурі, Західному офісу Держаудитслужби, Вараській міській раді, Комунальному некомерційному підприємству Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" та Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України надати апеляційному суду відзив на апеляційну скаргу в строк до 18.05.2026 р.

30.04.2026р. матеріали справи №918/1230/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.05.2026 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "21" травня 2026 р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

13.05.2026 р. від Варазької окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому прокурор наголошує на тому, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026, по справі №918/1230/24, є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а доводи відповідача є безпідставними, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча залишити без задоволення.

21.05.2026 р. від скаржника надійшла заява, в якій апелянт наголошує на тому, що із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відомості з якого є загальновідомими, державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча було припинено 31.03.2025, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі. Відповідно рішення у цій справі мало бути прийняте щодо фізичної особи Ковтонюка Юрія Ілліча, а не стосовно неіснуючої Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча.

У судове засідання 21.05.2026 з`явився прокурор, який заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, приймаючи до уваги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Постановляючи ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню на підставі зміни судової практики, фактично означало б прихований перегляд рішення суду, яке вже не може бути оскаржене в загальному порядку. Це прямо суперечить принципу res judicata та практиці ЄСПЛ. З огляду на вищезазначене, заява Ковтонюка Юрія Ілліча є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

В апеляційній скарзі Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча стверджує, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм процесуального права внаслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року позовні вимоги за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - 1 Західного офісу Держаудитслужби, позивача - 2 Вараської міської ради до відповідача - 1 Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліч та до відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсними договорів та стягнення 777 295 грн. 45 коп. в дохід держави задоволено повністю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року у справі № 918/1230/24 Ковтонюку Юрію Іллічу.

На виконання рішення суду від 15 квітня 2025 року Господарським судом Рівненської області 01 липня 2025 року видано відповідні накази.

Апелянт наголошує на тому, що до ухвалення судом рішення у даній справі звертався до суду із заявою про зупинення провадження , в якій вказав, що Верховний Суд ухвалою від 13 листопада 2024 року передав на розгляд об`єднаної палати справу № 922/3456/23 за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради та Північно-східного офісу Держаудитслужби до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" про визнання недійсним рішення тендерного комітету, договору про закупівлю товарів та стягнення коштів. Однак, суд відмовив у зупиненні провадження у справі.

Передаючи справу № 922/3456/23 на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів вважала наявними підстави для відступу від висновків колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з іншої палати, викладеного у постанові від 17 жовтня 2024 року у справі № 914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

19 грудня 2025 року Верховним судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові (справа № 922/3456/23) суд виснував, що оскільки, майнові санкції, передбачені положеннями частини третьої статті 228 ЦК України, частини першої статті 208 ГК України, не підлягають застосуванню, то в разі визнання судом на підставі зазначених норм недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягають застосуванню наслідки виконання недійсного правочину, передбачені частиною першою статті 216, пунктом 1 частини першої статті 1212 ЦК України. Тобто, заявник зазначає, що змінилася практика вирішення спорів щодо визнання недійсними договорів які укладено з порушення інтересів держави та застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Зважаючи на викладені обставини, апелянт вважає, що висновки викладені Верховним судом у справі № 922/3456/23 слугують підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає до виконанню відповідно до ст. 328 ГПК України.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги прокуратур вказує на те, що відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Наявності інших обґрунтованих підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню заявником не наведено.

Підсумовуючи викладене, визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню на підставі зміни судової практики, фактично означало б прихований перегляд рішення суду, яке вже не може бути оскаржене в загальному порядку. Це прямо суперечить принципу res judicata та практиці ЄСПЛ.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

У грудні 2024 року керівник Вараської окружної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі позивача: 1 Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач - 1) та позивача: 2 Вараської міської ради (далі - позивач - 2) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча (далі - відповідач - 1) та Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" (далі - відповідач - 2) про визнання недійсними договорів та стягнення 777 295 грн. 45 коп. в дохід держави.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 918/1230/24, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року позов задоволено, зокрема: визнано недійсним договір про закупівлю товарів № 17 від 27 червня 2018 року укладений між Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 Міністерства охорони здоров`я України" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем; визнано недійсним договір про закупівлю товарів № 16 від 27 травня 2019 року укладений між Державним закладом "Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 Міністерства охорони здоров`я України" та фізичною особою-підприємцем Ковтонюком Юрієм Іллічем; стягнуто з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на користь Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" кошти в сумі 777 295 грн. 45 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Вараської міської ради "Вараська багатопрофільна лікарня" одержані ним за рішенням суду кошти в сумі 777 295 грн. 45 коп. стягнути в дохід держави; стягнуто з фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на користь Рівненської обласної прокуратури 14 172 грн. 34 коп. судового збору.

01 липня 2025 року на виконання вище вказаного рішення суду видано накази.

24 березня 2026 року через електронну систему "Електронний суд" від фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча надійшла заява про визнання виконавчих документів №918/1230/25 від 01 липня 2025 року такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026р. у задоволенні заяви Фізичній особі-підприємцю Ковтонюку Юрію Іллічу про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У справі "Брумареску проти Румунії" ЄСПЛ зазначив, що жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення лише з метою проведення повторного слухання та винесення нового рішення.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є ухвала Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026, якою відмовлено у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Як убачається зі змісту апеляційної скарги, заявник пов`язує наявність підстав для застосування статті 328 ГПК України виключно із формуванням об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду нового підходу щодо застосування частини третьої статті 228 ЦК України та статті 208 ГК України у постанові від 19.12.2025 у справі №922/3456/23.

Колегія суддів критично оцінює наведені аргументи апеляційної скарги, застосовуючи принцип правової визначеності, оскільки зміна або уточнення правової позиції Верховного Суду після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили не може свідчити про припинення обов`язку боржника виконати судове рішення.

Щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, законом вони визначаються наступним чином.

Відповідно до ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведена норма процесуального закону пов`язує можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, саме з припиненням або відсутністю обов`язку боржника чи помилковою видачею виконавчого документа, а не з подальшою зміною судової практики або переоцінкою правильності застосування судом норм матеріального права під час вирішення спору.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення Господарського суду Рівненської області від 15.04.2025 у справі №918/1230/24 набрало законної сили, а на його виконання 01.07.2025 видано відповідні накази. При цьому ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча було повернуто, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції є таким, що набрало законної сили та є обов`язковим до виконання відповідно до статті 326 ГПК України.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду у справі №922/3456/23 беззаперечно свідчить про незгоду заявника із правовими висновками, покладеними в основу рішення суду у даній справі, та спрямоване на переоцінку законності й обґрунтованості такого рішення поза межами встановлених процесуальним законом процедур його перегляду.

Водночас зміна або уточнення правової позиції Верховного Суду після набрання рішенням законної сили не тягне автоматичного припинення обов`язку боржника та не може бути самостійною підставою для невиконання судового рішення або визнання виданого на його виконання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Такий підхід суперечив би принципу правової визначеності (res judicata), який є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також усталеній практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення лише з метою повторного розгляду справи та ухвалення нового рішення.

Крім того, у рішенні від 12.03.2026 у справі “Ващенко та Третяк проти України” (№42489/16) ЄСПЛ підкреслив, що скасування остаточних судових рішень лише у зв`язку зі зміною практики вищих судів є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки нова судова практика не може застосовуватись ретроспективно до правовідносин, щодо яких уже ухвалено остаточне рішення суду.

Водночас, постанова Верховного Суду у справі №922/3456/23 не скасовує, не змінює та не визнає незаконним судове рішення у даній справі, а тому не впливає на чинність виданих судом наказів.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність передбачених статтею 328 ГПК України підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків викладених в оскаржуваній ухвалі.

Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду

Таким чином, у апеляційній скарзі Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на ухвалу від 31.03.26р. у справі №918/1230/24 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ковтонюка Юрія Ілліча на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 31.03.26р. у справі №918/1230/24 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.

Справу №918/1230/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повна постанова складена "01" червня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Бучинська Г.Б.