Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №902/1532/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Справа № 902/1532/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Маціщук А.В.

секретар судового засідання Новак С.Я.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Чорнобровкіна Ю.В.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача державний реєстратор Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Шевців О. В.: не з`явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача державний реєстратор Хмільницької міської ради Горіленко Н.А.: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026р. у справі №902/1532/25, ухвалене суддею Нешик О.С., повна ухвала складена 01.04.26р.

за позовом Хмільницької міської ради, м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля", м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Шевців Олени Василівни, с.Уланів Хмільницького району Вінницької області, та державного реєстратора Хмільницької міської ради Горіленко Н.А., м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області

про визнання недійсними свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та зобов`язання вчинити дії

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026р. призначено в справі №902/1532/25 судову почеркознавчу експертизу. Проведення судової почеркознавчої експертизи в справі №902/1532/25 доручено експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На розгляд судової почеркознавчої експертизи в справі №902/1532/25 поставлено такі питання:

1. Чи виконаний підпис від імені Дегтяр Л.А. в Рішенні виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50 від 20.09.2012 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

2. Чи виконаний підпис від імені Дегтяр Л.А. в Свідоцтві про право власності на "нежитлову будівлю" серії САС №324550 від 23.12.2012 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" та зобов`язати його протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати Господарському суду Вінницької області оригінали таких документів: Рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50 від 20.09.2012 та Свідоцтва про право власності на "нежитлову будівлю" серії НОМЕР_1 від 23.12.2012.

Роз`яснено, що в разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні (частина 4 ст.102 ГПК України).

Попереджено експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст.384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Витрати за проведення судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" здійснити оплату за проведення судової експертизи протягом 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо). Зобов`язано експерта(ів) після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновка сторонам у справі. Провадження в справі №902/1532/25 зупинено на час проведення в ній судової експертизи.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.03.26р. ТзОВ "Санаторій "Поділля" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ “САНАТОРІЙ “ПОДІЛЛЯ” на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 у справі №902/1532/25. Апеляційну скаргу ТзОВ “САНАТОРІЙ “ПОДІЛЛЯ” на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 у справі №902/1532/25 задоволити. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 у справі №902/1532/25 в частині визначення експертної установи Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким доручити проведення судової-почеркознавчої експертизи у справі №902/1532/25 Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.26р. у справі №902/1532/25. Витребувано у Господарського суду Вінницької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.03.26р.

23.04.2026 р. до суду апеляційної інстанції надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Хмельницька міська рада через систему «Електронний суд» 27.04.2026 р. подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляційної інстанції при вирішенні апеляційної скарги надати належну оцінку доводам апеляційної скарги, дослідженим доказам та ухвалити законне й обґрунтоване рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також Хмельницька міська рада подала 27.04.2026 р. додаткові пояснення в яких просить відмовити у задоволенні поданого доповнення у справі №902/1532/25.

28.04.2026р. матеріали справи №902/1532/25 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 р. розгляд апеляційної скарги призначено на "21" травня 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" - Чорнобровкіної Юлії Вікторівни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/1532/25 - задоволено.

У судовому засіданні 21.05.2026 р. представниця Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" підтримала доводи поданої апеляційної скарги та надала додаткові пояснення.

Інші учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи

Згідно з ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане, зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, приймаючи до уваги ст. 269 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, враховуючи, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст ухвали суду першої інстанції.

Постановляючи ухвалу про призначення почеркознавчої експертизи та зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, враховуючи положення ст.99 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України “Про судову експертизу”, п.1.6 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, вважав за можливе доручити проведення експертизи Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" мотивується тим, що оскаржувана ухвала Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення питання в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення судової почеркознавчої експертизи.

Апелянт не заперечує проти призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та не заперечує проти переліку питань, поставлених на вирішення експертної установи. Разом з тим, апелянт не погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення експертизи, а саме в частині визначення Вінницького науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України, оскільки вважає, що проведення зазначеної експертизи має бути доручено Державному науково-дослідному експертно криміналістичному центрі МВС України (ідентифікаційний код юридичної особи 25574630, місцезнаходження: 01024, Україна, місто Київ, вулиця Богомольця, будинок 10).

Під час вирішення питання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи апелянта фактично було позбавлено права на доступ до правосуддя та реалізації процесуальних прав, гарантованих Господарським процесуальним кодексом України, оскільки суд розглянув відповідне клопотання за відсутності представників відповідача, незважаючи на те, що останніми завчасно було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою, що підтверджувалося належним доказом, а саме медичним висновком (листом непрацездатності), наданим до суду.

Отже, суд першої інстанції, розглянувши питання про призначення експертизи за відсутності представників апелянта, безпідставно відмовив представникам апелянта в реальній можливості взяти участь у судовому засіданні, висловити свою позицію щодо експертної установи, подати заперечення та надати відповідні пояснення, чим порушив принципи змагальності сторін передбачені ст.13 ГПК України, рівності учасників процесу передбачені ст.7 ГПК України та право відповідача на справедливий судовий розгляд передбачений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, попередніми ухвалами суду у даній справі сторони були зобов`язані визначитися зі своєю позицією щодо призначення експертизи, у тому числі щодо порядку її проведення. Однак апелянту не було надано можливості реалізувати таке право в частині висловлення позиції щодо конкретної експертної установи в судовому засіданні, оскільки питання було вирішено судом без участі представників відповідача.

Слід також врахувати, що предметом призначеної експертизи є судова почеркознавча експертиза, проведення якої об`єктивно потребує витребування вільних зразків підписів та інших матеріалів, що можуть бути отримані виключно в межах судового провадження на підставі відповідної ухвали суду. Самостійно отримати необхідні для проведення такої експертизи докази та самостійно ініціювати її проведення у відповідній експертній установі відповідач не має реальної можливості, оскільки збирання відповідних матеріалів потребує процесуального сприяння суду.

Таким чином, розгляд питання про призначення експертизи без участі апелянта фактично позбавив останнього можливості не лише висловити заперечення щодо визначеної судом експертної установи, а й реалізувати право на належне обґрунтування необхідності доручення проведення експертизи іншій установі, яку апелянт вважає більш доцільною та неупередженою для проведення відповідного дослідження.

За таких обставин, оскаржувана ухвала на думку апелянта підлягає скасуванню в частині визначення експертної установи для проведення судової почеркознавчої експертизи, з постановленням апеляційним судом нового рішення про доручення проведення експертизи іншій експертній установі.

Хмільницька міська рада у відзиві наголосила на тому, що вимоги в апеляційні скарзі ТОВ «Санаторій «ПОДІЛЛЯ»» стосуються скасування ухвали Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 року лише в частині визначення експертної установи Вінницького науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України та доручення проведення судової почеркознавчої експертизи Державному науково дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. З огляду на вимоги апелянта, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу на підставі наявних у матеріалах справи документів.

3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Предметом позову в цій справі, зокрема, є вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 23.12.2012 "на нежитлові будівлі і споруди" ("нежитлову будівлю"), в цілому складається з: №1 артезіанська свердловина №23-РК, №2 артезіанська свердловина №2-Е, №3 артезіанська свердловина №12Е, №4 артезіанська свердловина №10-Е, №5 артезіанська свердловина №6-Е, №6 прикаптажна будівля площею 8,1 кв.м, №7 прикаптажна будівля площею 7,8 кв.м, №8 прикаптажна будівля площею 8,3 кв.м, №9 прикаптажна будівля площею 8,1 кв.м, №10 прикаптажна будівля площею 8,0 кв.м, №11 огорожа, водогін 1600 м.п., які розташовані на території Голодьківської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, Урочище "Лісова" Хмільницького родовища мінеральних радонових вод, виданого на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля".

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду, позивач зазначив, що у відповіді архівного відділу офіційно зазначено про відсутність у наявних архівних фондах рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради від 20.09.2012 року №50, на яке міститься посилання в свідоцтві про право власності від 23.12.2012 "на нежитлові будівлі і споруди". Додатково архівом було надано копії рішення Виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50. Проте, зміст цього рішення жодним чином не стосується питань оформлення права власності чи передачі у власність ТОВ "Санаторій "Поділля" нежитловим будівель і споруд. Відтак з`ясувалось, що рішення виконавчого комітету Голодьківської ради за №50 існує, але не із такою датою та не із таким предметом та змістом".

Таким чином позивач стверджує, що державна реєстрація права власності на об`єкти згідно із свідоцтвом на "нежитлову будівлю" від 23.12.2012 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" проведена незаконно; оскільки рішення, про яке вказано в свідоцтві як підстава видачі, не приймалось (його не існує), що свідчить про "фальсифікацію правовстановлюючих документів".

У додаткових поясненнях б/н від 15.12.2026 (а.с.147-152, т.1), які були подані до суду першої інстанції позивач ще раз наголосив, що на час звернення з позовом рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50 від 20.09.2012 у жодному з архівних фондів відсутнє. Цей факт підтверджено офіційною відповіддю Архівного відділу Хмільницької РВА від 08.08.2025 №01-19/73. Надано Відповідачем копія "рішення №50", яке раніше відсутнє у будь-яких архівах, не може вважатися належним доказом існування такого рішення на момент видачі свідоцтва. Воно: не походить з державного архіву; не міститься в архівному фонді правонаступника, а саме Хмільницької міської ради; не має реєстраційних атрибутів, які підтверджують факт його реального прийняття у 2012 році".

Позивач звертає увагу, що фізична наявність паперової копії рішення та відсутність ознак його технічного підроблення (що встановлено експертизою на яку посилається відповідач) не доводять правомірності реєстрації майна, оскільки в архівах правонаступника відсутні докази прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

У відзиві на позовну заяву б/н від 26.11.2025 відповідач зазначив, що твердження позивача про фальсифікацію Свідоцтва про право власності від 23.12.2012 "на нежитлові будівлі та споруди" є надуманим та таким, що не ґрунтується на жодних доказах і є виключно припущенням відповідача".

02.02.2026 до Господарського суду Вінницької області надійшов лист №56-428вих26 від 30.01.2026 яким повідомлено, що Хмільницькою обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42025022330000116 від 18.08.2025. Досудовим розслідуванням встановлено, що вбачається факт підроблення документів зі сторони ТОВ "Санаторій "Поділля", зокрема свідоцтва про право власності від 23.12.2012 САС №3245550 на "нежитлові будівлі та споруди" та Рішення виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50 від 20.09.2012 на яких містяться засвідчення у вигляді штампу та підпису голови Голодьківської сільської ради Дегтяр Л.А.. Однак до матеріалів справи кримінального провадження були долучені тільки копії вказаних документів, оригінали знаходяться у володінні ТОВ "Санаторій "Поділля".

Наявність висновки експерта про справжність або підробку підписів на Свідоцтві та Рішенні дасть суду можливість з`ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень; оскільки, як було зазначено судом вище, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги саме фальсифікацією вказаних документів.

З огляду на викладене, для вирішення питання щодо справжності підписів голови Голодьківської сільської ради Дегтяр Л.А. на Свідоцтві про право власності на "нежитлову будівлю" серії САС №3245550 від 23.12.2012 та Рішенні виконавчого комітету Голодьківської сільської ради №50 від 20.09.2012 необхідні спеціальні знання.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про призначення в справі №902/1532/25 судової почеркознавчої експертизи.

Господарський суд Вінницької області, враховуючи положення ст.99 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України “Про судову експертизу”, п.1.6 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, вважає за можливе доручити проведення експертизи Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Враховуючи процесуальну позицію відповідача в справі (його заінтересованість в проведенні судової експертизи), суд дійшов висновку про покладення вартості послуг за проведення судової експертизи на Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля".

Відтак, з огляду на викладене та враховуючи призначення судом судової експертизи, проведення якої за характером досліджень має відбуватись поза межами суду (в експертній установі), суд першої інстанції провадження у справі №902/1532/25 зупинив.

4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 100 Господарського процесуального кодексу України призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як убачається з матеріалів справи, предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026 у справі №902/1532/25 виключно в частині визначення експертної установи, якій доручено проведення судової почеркознавчої експертизи. При цьому апелянт не заперечує ані проти необхідності призначення судової почеркознавчої експертизи у справі, ані проти переліку питань, поставлених на вирішення експерта, а фактично висловлює незгоду лише із визначеною судом експертною установою - Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Доводи апеляційної скарги щодо відхилення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і позбавлення його можливості надати власні міркування і пропозиції для вирішення питання про проведення експертизи критично оцінені апеляційним судом, з приводу чого наголошується на наступному.

Так, відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, юридична особа не обмежена у можливості забезпечити представництво своїх інтересів у суді іншою уповноваженою особою.

При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком. Сам по собі факт неявки представника сторони, за умови належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового засідання, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів враховує, що відповідач не був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, подавши письмові пояснення, заперечення чи клопотання, а також забезпечити участь іншого представника або уповноваженої особи у судовому засіданні. Водночас матеріали справи не містять доказів неможливості здійснення відповідачем самопредставництва чи залучення іншого представника.

Вбачається обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для відкладення засідання, а доводи апеляційної скарги в цій частині не свідчать про порушення норм процесуального права чи обмеження права відповідача на справедливий судовий розгляд, оскільки забезпечення стороною представництва у судовому засіданні є одночасно і правом і обов`язком сторони судового розгляду.

Щодо доводів апелянта про незгоду із визначеною судом експертною установою -Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень статей 99, 100 Господарського процесуального кодексу України, питання про призначення експертизи, визначення кола питань, що підлягають дослідженню, а також визначення експертної установи належить до дискреційних повноважень суду. При цьому процесуальний закон не містить імперативного обов`язку суду погоджувати визначення конкретної експертної установи виключно з усіма учасниками справи або призначати експертизу саме в тій установі, на якій наполягає одна зі сторін спору.

Колегія суддів враховує, що апелянт не заперечує необхідності проведення судової почеркознавчої експертизи та не оспорює перелік поставлених перед експертом питань, а його доводи фактично зводяться виключно до незгоди із визначенням конкретної експертної установи.

Разом з тим, апелянтом не наведено належних та допустимих доказів, які б свідчили про відсутність у Вінницького НДЕКЦ МВС України повноважень, спеціалістів чи технічної можливості для проведення відповідної експертизи, а також не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви щодо неупередженості чи об`єктивності цієї установи.

Посилання апелянта на доцільність проведення експертизи саме Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України у місті Києві ґрунтуються виключно на власному суб`єктивному переконанні сторони та не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про неможливість або неналежність проведення експертизи визначеною судом установою.

Відповідно до пункту 1.6 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яким встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України є державною спеціалізованою експертною установою, яка відповідно до вимог чинного законодавства уповноважена на проведення судових експертиз, у тому числі почеркознавчих.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що визначення судом першої інстанції Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України як експертної установи відповідає вимогам процесуального закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки за результатами апеляційного розгляду

Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.26р. у справі №902/1532/25 не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість ухвали суду першої інстанції.

Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відтак, застосовуючи наведену практику Європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши в ухвалі суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування ухвали, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування ухвали суду.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни ухвали, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст.271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.03.2026р. у справі №902/1532/25 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Вінницької області - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку згідно п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.

Справу №902/1532/25 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повна постанова складена "01" червня 2026 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.