Постанова від 10 травня 2026 р. у справі №917/1954/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2026 р. Справа№ 917/1954/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Супрун В.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.05.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 (повне судове рішення складено 06.03.2025)

у справі № 917/1954/23 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід"

про стягнення 912 182,11 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

05 грудня 2023 до Господарського суду Черкаської області з Господарського суду Полтавської області за територіальною підсудністю надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" про стягнення 912 182,11 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу та збитків у вигляді виплаченої орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в червні місяці 2023 року позивачем - ТОВ "Зернова компанія "ХОРС" були укладені Договори оренди земельних ділянок з їх власниками (Орендодавцями) та зареєстровано право оренди земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав. Всі земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Трушівської сільської ради.

Позивач зазначив, що всі власники (Орендодавці) перед підписанням з ТОВ "Зернова компанія "ХОРС" Договорів оренди землі, завчасно, тобто не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку Договорів оренди землі з ТОВ "Райз-Схід", письмово повідомили відповідача про припинення дії цих Договорів на підставі закінчення строку, на який вони були укладені та висловили небажання продовжувати їх дію. Вказані листи-повідомлення були направлені на юридичну адресу відповідача поштовим відправленням (цінним листом з описом вкладення). Проте, як зауважував позивач, ігноруючи повідомлення власників земельних ділянок, та розуміючи, що Договори між Орендодавцями та ТОВ "Райз-Схід" у травні 2023 року припиняють свою дію, відповідачем у березні 2023 року було прийнято рішення продовжувати використовувати земельні ділянки без достатніх правових підстав. Тобто, на думку позивача, висіявши насіння соняшника на земельних ділянках (календарним терміном посіву соняшнику вважають травень) ТОВ "Райз-Схід" чітко усвідомлювало, що збір урожаю соняшнику буде проводитись не раніше вересня 2023 року - після припинення договорів оренди.

Позивач вказував, що саме внаслідок протиправних дій відповідача, які полягають у незаконному утриманні земельних ділянок після спливу дії Договорів оренди землі між ним та власниками земель, ТОВ "Зернова Компанія "Хорс" було позбавлено можливості користуватись вищевказаними земельними ділянками, в зв`язку з чим позивачем були понесені збитки у вигляді неодержаного доходу в сумі 717 974,95 грн.

Позивач пояснив, що на виконання Договорів оренди землі між ТОВ "Зернова Компанія "ХОРС" та Орендодавцями, товариством в повному розмірі була виплачена орендна плата з урахуванням місяців, в які останній не мав можливості користуватись земельними ділянками через засів земель та, як вважає позивач, незаконно використовувались відповідачем.

Позивач зазначив, що товариство понесло збитки у вигляді виплаченої орендної плати за чотири місяці (з червня по вересень включно - період використання землі ТОВ "Райз-Схід") в сумі 194 207,16 грн, а також вважає, що відповідач грубо порушив його право на безперешкодне користування земельними ділянками, в зв`язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова компанія "Хорс" - 447 403,47 грн упущеної вигоди та 6 711,05 грн витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного:

Доведеність позивачем факту самовільного зайняття відповідачем вищевказаних земельних ділянок у період з червня 2023 р. по вересень місяць (включно) 2023 року.

Позивач, здійснюючи калькуляцію вирощування проса зазначив ціну проса згідно комерційної пропозиції ТОВ «ВТГ ГРУП» від 04.09.2023 № 04/09/2023, а саме 9000 грн з ПДВ за 1 тону. Проте, будь які докази того, що позивач мав/має договірні правовідносини з цим товариством за спірний період, у суду відсутні.

Натомість, в матеріалах міститься лист Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23 щодо середньої урожайності проса за 2023 рік та середньої ціни реалізації за 1 тону по Черкаському району - 7 941,80 грн (т.2; а.с.182).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що комерційна пропозиція ТОВ «ВТГ ГРУП» від 04.09.2023 не є належним доказом, на підставі якого ґрунтується ціна продукції, закладена позивачем у калькуляцію вирощування проса від 23.10.2023.

Судом взято до уваги лист Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23, в якому міститься інформація щодо середньої урожайності, сформованої на підставі державного статистичного спостереження за ф.№37-сг (місячна) «Звіт про збирання урожаю сільськогосподарських культур» та ф.№29-г (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», а також інформація щодо середньої ціни реалізації за ф.№21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства».

Здійснивши перерахунок з урахуванням ціни продукції (проса) за 1 т в сумі 7941,80 грн судом визначено, що сума недоотриманого прибутку з 1 га мала становити 5249,36 грн, і відповідно загальний розмір упущеної вигоди склав 447403,47 грн (5249,36 грн за 1 га * 85,2301 га).

У стягненні заявлених позивачем 194207,16 грн, як реальні збитки у вигляді орендної плати за чотири місяці за період з червня 2023 р. по вересень 2023 р. включно, відмовлено, оскільки у здійсненій позивачем калькуляції вирощування проса врахована у розділі: «Статті калькуляції» під пунктом № 6 - «Орендна плата за землю (рілля)» за 1 га в сумі 6980,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного.

Судом необґрунтовано встановлено обставини самовільного зайняття Відповідачем 63 спірних земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Трушівської сільської ради в Чигиринському районі Черкаської області.

В основу зазначеного хибного висновку про самовільне зайняття земельних ділянок суд першої інстанції поклав єдиний доказ - відповідь ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761 на лист ФОП Грищенка В. Ф. від 15.08.2023 № 37, на якому до того ж виконано підпис не директора ТОВ «РАЙЗ-СХІД».

Вважає, що суд ухвалив Рішення на підставі недопустимого доказу, яким є відповідь ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761.

На думку апелянта, позивачем не доведено факт звернення до уповноваженого органу, яким є ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, з вимогою про складення акту обстеження земельної ділянки.

Так, Позивач не вжив заходів для отримання допустимих доказів власних тверджень щодо самовільного зайняття земельних ділянок Відповідачем, яким міг бути виключно акт обстеження земельної ділянки за формою, визначеною додатком 11 Наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07.02.2020 № 39.

Чинне на момент спірних правовідносин законодавство дозволяло Позивачеві за певних обставин домогтись перевірки юридичних фактів органами державної влади, що забезпечило б складення акту обстеження земельних ділянок - єдиного документу, який може бути належним доказом факту самовільного заняття земельних ділянок.

Апелянт вказує про не надання позивачем суду доказів на підтвердження юридичного зв`язку ФОП Грищенко В. Ф. з ТОВ «ЗК «ХОРС», як-то договір, довіреність тощо.

У нього відсутня можливість однозначно стверджувати, що відомості, зазначені у листі ФОП Грищенка В. Ф. від 15.08.2023 № 37, стосуються матеріалів справи, а також того, що у відповіді ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761 міститься інформація, яка стосується матеріалів справи.

З цієї точки зору відповідь ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761, яку суд першої

інстанції поклав в основу оскаржуваного Рішення, вважає неналежним доказом, оскільки її

зв`язок з предметом доказування є недоведеним.

Одночасно зазначає, що судом обрано незаконний підхід до визначення розміру збитків Позивача, оскільки

1) взято середню ціну реалізації проса у Черкаському районі за 2022 рік, хоча стверджується про незаконне користування земельними ділянками у 2023 році;

2) суд включив у формулу розрахунку показник витрат, наданих Позивачем, хоча вірність вказаного показнику жодними доказами не підтверджена;

3) суд взяв до уваги показник урожайності, наданий Позивачем, хоча об`єктивність

вказаного параметру жодними доказами не підтверджена;

4) суд проігнорував ті обставини, що він не може порушувати дискреційні повноваження комісій, які створюються згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 та самостійно здійснювати розрахунок збитків, спричинених самовільним зайняттям земельних ділянок.

Вважає, що

позивачем не доведено факт самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем, відсутній такий елемент складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка відповідача;

в матеріалах справи відсутні докази дійсної, а не абстрактної можливості отримання позивачем прибутку від використання спірних 63 земельних ділянок в 2023 році;

позивач не підтвердив реальне планування та наявність засобів для проведення посівної компанії по культурі проса на спірних земельних ділянках у 2023 році;

а тому судом безпідставно застосовано ч.2 ст.22 ЦК України на шкоду інтересам відповідача.

Вважає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки позивач разом з відповіддю на письмове опитування в порядку ст.90 ГПК України надав суду письмові докази, які суд приєднав до матеріалів справи та на підставі одного з них - відповіді відповідача №761 від 21.08.2023 зробив висновок про самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 917/1954/23

До Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/1954/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено документи (ордер), що підтверджують повноваження представника на представництво скаржника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23; справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.06.2025.

В подальшому у справі оголошено перерву на 23.07.2025.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 у справі № 917/1954/23 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. у відпустках.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2025, справу № 917/1954/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз - Схід» на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А. Розгляд справи № 917/1954/23 призначено на 03.09.2025.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 у зв`язку зі звільненням судді Іроннікової І.А. у відставку апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Мальченко А.О., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі № 917/1954/23. Розгляд справи №917/1954/23 призначено на 20.10.2025.

20.10.2025 в судовому засіданні в приміщенні Північного апеляційного господарського суду приймав участь представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, причини його відсутності суду невідомі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 відкладено розгляд справи № 917/1954/23 на 22.12.2025.

22.12.2025 в судовому засіданні в приміщенні Північного апеляційного господарського суду приймав участь представник відповідача.

Представник позивача з`явився в судове засідання без належним чином оформлених повноважень в порядку самопредставництва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 відкладено розгляд справи № 917/1954/23 на 23.03.2026.

У зв`язку з відрядженням судді Тищенко А.І. з 18.03.2026 по 31.03.2026, колегією суддів ухвалою від 13.03.2026 розгляд справи призначено на 11.05.2026.

До матеріалів справи представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечує доводи апелянта, оскаржуване рішення вважає правильним та просить залишити його без змін.

Представником відповідача подано пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу.

До матеріалів апеляційної скарги відповідачем в обґрунтування її доводів додано нові докази - адвокатські запити адвоката Мастюгіна Д. І. за вих. № 07-03/25.1 від 07.03.2025 та від 10.03.2025 за вих. № 10-03/25.1 та відповіді ГУ Держгеокадастру в Черкаській обл. № 29-23-0.41-36/90-25 від 12.03.2025 та № 29-23- 0.41-38/90-25 від 13.03.2025.

Відповідно до ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки оскаржуване у справі рішення прийнято судом 28.02.2025, а подані відповідачем (апелянтом) докази є новими і датовані після прийняття судом рішення, колегією суддів в судовому засіданні 11.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про долучення нових доказів у справі з підстав необґрунтованості.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.05.2026 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 11.05.2026 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 11.05.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом встановлено, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу у сумі 717 974,95грн та збитків у вигляді виплаченої позивачем орендної плати фізичним особам (орендодавцям) за чотири місяці (з червня по вересень 2023 року включно в сумі 194207,16 грн за неправомірне, на думку позивача, користування відповідачем - ТОВ "Райз-Схід" нерухомими майном, а саме: земельними ділянками, які знаходяться на територія Чигиринської територіальної громади Черкаського району Черкаської області.

Судом встановлено, що протягом червня місяця 2023 року позивачем були укладені

Договори оренди земельних ділянок з їх

власниками (Орендодавцями) та зареєстровано право оренди даних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав згідно чинному законодавству України.

Всі земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Трушівської сільської ради.

Так, позивачем були укладені договори оренди землі з власниками земельних ділянок (Орендодавцями), а саме із:

- ОСОБА_10, кадастровий номер 7125487500:01:001:0021, площею 1,2828 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 24.05.2023;

- ОСОБА_11, кадастровий номер 7125487500:01:001:0906, площею 1,2828 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_12, кадастровий номер 7125487500:01:001:0140, площею 0,6442 га; розміром орендної плати 4537,55 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_13, кадастровий номер 7125487500:01:001:0140, площею 0,6443 га; розміром орендної плати 4537,55 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_14, кадастровий номер 7125487500:01:001:0797, площею 0,4263 га; розміром орендної плати 3025,03 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_15, кадастровий номер 7125487500:01:001:0797, площею 0,4263 га; розміром орендної плати 3025,03 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_16, кадастровий номер 7125487500:01:001:0797, площею 0,4263 га; розміром орендної плати 3025,03 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_17, кадастровий номер 7125487500:01:001:1668, площею 0,2239 га; розміром орендної плати 1815,02 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_18, кадастровий номер 7125487500:01:001:1194, площею 1,2828 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_19, кадастровий номер 7125487500:01:001:0950, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_20. кадастровий номер 7125487500:01:001:0657, площею 1,2728 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_21, кадастровий номер 7125487500:01:001:0840, площею 1,2993 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_1 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0280, площею 1,2833 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_22, кадастровий номер 7125487500:01:001:0006, площею 1,2828 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_23, кадастровий номер 7125487500:01:001:0655, площею 1,2728 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_24, кадастровий номер 7125487500:01:001:0408, площею 1,288 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_25, кадастровий номер 7125487500:01:001:0615, площею 1,2835 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_26, кадастровий номер 7125487500:01:001:0498, площею 1,2965 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_27, кадастровий номер 7125487500:01:001:0050, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_28, кадастровий номер 7125487500:01:001:0107, площею 1,2914 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_29, кадастровий номер 7125487500:01:001:0529, площею 1,2865 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_30, кадастровий номер 7125487500:01:001:0655, площею 1,3802 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_31, кадастровий номер 7125487500:01:001:0603, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_32, кадастровий номер 7125487500:01:001:0517, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_32, кадастровий номер 7125487500:01:001:0518, площею 1,2864 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_33, кадастровий номер 7125487500:01:001:0361, площею 1,2814 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_34, кадастровий номер 7125487500:01:001:0710, площею 1,2838 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_35, кадастровий номер 7125487500:01:001:0990, площею 2,3886 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_36, кадастровий номер 7125487500:01:001:0962, площею 2,7913 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_37, кадастровий номер 7125487500:01:001:0680, площею 1,2839 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_38, кадастровий номер 7125487500:01:001:0340, площею 1,2919 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_39, кадастровий номер 7125487500:01:001:0440, площею 1,2998 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_40, кадастровий номер 7125487500:01:001:0353, площею 1,2815 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_41, кадастровий номер 7125487500:01:001:0301, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_41, кадастровий номер 7125487500:01:001:0921, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 07.06.2023;

- ОСОБА_42, кадастровий номер 7125487500:01:001:0148, площею 1,2886 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_43, кадастровий номер 7125487500:01:001:0779, площею 1,279 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_44, кадастровий номер 7125487500:01:001:0640, площею 1,283 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_45, кадастровий номер 7125487500:01:001:0064, площею 1,2914 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_46, кадастровий номер 7125487500:01:001:0778, площею 1,2789 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_47, кадастровий номер 7125487500:01:001:0174, площею 1,2911 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_48, кадастровий номер 7125487500:01:001:0172, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_49, кадастровий номер 7125487500:01:001:0713, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_49, кадастровий номер 7125487500:01:001:0173, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_50, кадастровий номер 7125487500:01:001:0792, площею 1,279 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 29.06.2023;

- ОСОБА_51, кадастровий номер 7125487500:01:001:0239, площею 1,2861 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_52, кадастровий номер 7125487500:01:001:0901, площею 1,2899 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_53, кадастровий номер 7125487500:01:001:0137, площею 1,2886 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_2 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0122, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_3 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0782, площею 1,2789 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_4 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0781, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_54, кадастровий номер 7125487500:01:001:0487, площею 1,3 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_55, кадастровий номер 7125487500:01:001:0048, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_55, кадастровий номер 7125487500:01:001:0049, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_56, кадастровий номер 7125487500:01:001:0882, площею 1,2957 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_57, кадастровий номер 7125487500:01:001:0893, площею 1,2899 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_57, кадастровий номер 7125487500:01:001:0895, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_58, кадастровий номер 7125487500:01:001:0694, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_59, кадастровий номер 7125487500:01:001:0693, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_60, кадастровий номер 7125487500:01:001:0695, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_61, кадастровий номер 7125487500:01:001:0602, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023;

- ОСОБА_62, кадастровий номер 7125487500:01:001:0167, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_63, кадастровий номер 7125487500:01:001:0166, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_5 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0891, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 28.06.2023;

- ОСОБА_6 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0890, площею 1,2900 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 29.06.2023;

- ОСОБА_7 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0804, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 29.06.2023;

- ОСОБА_8 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0803, площею 1,2800 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 29.06.2023;

- ОСОБА_9 , кадастровий номер 7125487500:01:001:0139, площею 1,2855 га; розміром орендної плати 9075,10 грн, зареєстрований 27.06.2023.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення становила 85,2301 га.

З матеріалів справи вбачається, що всі вищевказані власники (Орендодавці) перелічених земельних ділянок, завчасно, не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку Договіру оренди землі з відповідачем - ТОВ «РАЙЗ-СХІД», письмово повідомили останнього про припинення дії цих Договорів на підставі закінчення строку, на який вони були укладені та висловили небажання продовжувати їх дію.

Листи-повідомлення про заперечення проти продовження/поновлення Договорів оренди землі вищезазначених земельних ділянок були направлені Орендодавцями в порядку вимог ст.33 Закону України «Про оренду землі» на юридичну адресу відповідача, що підтверджується поштовими відправленнями (цінними листами з описом вкладення).

Проте, відповідач продовжив використовувати вказані земельні ділянки без правових підстав, здійснивши висів насіння соняшника на вищезгаданих земельних ділянках.

Отже, як наголошував позивач, внаслідок зазначених дій відповідача, які полягали у незаконному утриманні земельних ділянок після спливу дії Договорів оренди землі між ним та власниками земель, товариство було позбавлено можливості користуватись вищевказаними земельними ділянками, у зв`язку з чим позивачем були понесені збитки у вигляді неодержаного доходу у сумі 717 974,95 грн, оскільки позивач мав намір засіяти земельні ділянки просом, а в подальшому зібрати урожай та отримати прибуток від продажу зерна.

Позивач здійснив калькуляцію (розрахунок) вирощування проса площею земельної ділянки - 1 га із урожайністю (заліковою вагою) 3 т/га, розташованих у с.Трушівці (Черкаського району), з урахуванням ціни продукції згідно комерційної пропозиції ТОВ «ВТГ ГРУП» від 04.09.2023, а саме:

- витрати на 1 га з ПДВ - 18 576,04 грн;

- ціна продукції з ПДВ 1т - 9000 грн;

- виручка з 1 га, грн ПДВ - 27 000 грн (9000 грн/т * 3 т/га продукції);

- недоотриманий прибуток з 1 га - 8 423,96 грн (27000 грн - 18 576,04 грн) (т.1, а.с.19).

Зокрема, при здійсненні калькуляції вирощування проса позивач враховував витрати на:

1) технологічні операції (разом з податками - 535,05 грн);

2) матеріальні ресурси (разом по матеріалам - 5119,22 грн);

3) послуги найму (разом по найму послуг - 2270,00 грн);

4) доробка зерна на 1га -171,00 грн;

5) загальновиробничі витрати (заправ.техніки в полі, контроль робіт та інші) - 404,76 грн;

6) орендна плата за землю (рілля) - 6980,00 грн.

Так, згідно здійсненого позивачем розрахунку недоотриманого прибутку, його розмір становив 717 974,95 грн (8 423,96 грн. - недоотриманий прибуток з 1 га * 85,2301 га) (т.1; а.с.19).

На підтвердження періоду сівби проса в червні місяці позивач посилався на лист/відповідь Департаменту агропромислового розвитку Черкаської обласної державної адміністрації № 02/09-03-35/68/02/09-03-35/23390 від 10.10.2023, який був отриманий позивачем на його запит від 05.10.2023 за № 174/05-10.

Позивач стверджував, що на виконання Договорів оренди землі, укладених між ним та Орендодавцями, останнім в повному розмірі була виплачена орендна плата з урахуванням місяців, в які товариство не мало можливості користуватись земельними ділянками, оскільки землі були засіяні та незаконно використовувались відповідачем.

02.01.2023 позивач наказом №2 затвердив розмір орендної плати за землю, а саме затвердив ставку орендної плати за земельні ділянки в с.Трушівці на рівні 16,4% від НГО 2018 року (55336,00 грн) за ріллю та 14,4% від НГО 2018 року (6 196,00 грн) за сінокіс та с.Тіньки на рівні 16,4% від НГО 2018 року (71832,00 грн) за ріллю (т.2; а.с.180).

Тобто, як пояснив позивач, він поніс збитки у вигляді виплаченої орендної плати за чотири місяці, а саме з червня по вересень 2023 року включно (період використання землі відповідачем) в сумі 194 207,16 грн (48 551,79 грн - загальна місячна орендна плата Орендодавцям * 4 місяці), які просив суд стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Позовні вимоги мотивовані понесенням позивачем збитків та упущеної вигоди через самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 85,2301 га земельних ділянок в адміністративних межах Трушівської сільської ради з кадастровими номерами: 7125487500:01:001:0301, 7125487500:01:001:0340, 7125487500:01:001:0353, 7125487500:01:001:0361, 7125487500:01:001:0408, 7125487500:01:001:0440, 7125487500:01:001:0487, 7125487500:01:001:0498, 7125487500:01:001:0517, 7125487500:01:001:0518, 7125487500:01:001:0529, 7125487500:01:001:0602, 7125487500:01:001:0603, 7125487500:01:001:0615, 7125487500:01:001:0640, 7125487500:01:001:0655, 7125487500:01:001:0657, 7125487500:01:001:0680, 7125487500:01:001:0693, 7125487500:01:001:0694, 7125487500:01:001:0695, 7125487500:01:001:0710, 7125487500:01:001:0006, 7125487500:01:001:0021, 7125487500:01:001:0048, 7125487500:01:001:0049, 7125487500:01:001:0050, 7125487500:01:001:0064, 7125487500:01:001:0107, 7125487500:01:001:0122, 7125487500:01:001:0137, 7125487500:01:001:0139, 7125487500:01:001:0140, 7125487500:01:001:0148, 7125487500:01:001:0167, 7125487500:01:001:0172, 7125487500:01:001:0173, 7125487500:01:001:0174, 7125487500:01:001:0212, 7125487500:01:001:0239, 7125487500:01:001:0280, 7125487500:01:001:0778, 7125487500:01:001:0779, 7125487500:01:001:0797, 7125487500:01:001:0781, 7125487500:01:001:0782, 7125487500:01:001:0798, 7125487500:01:001:0803, 7125487500:01:001:0804, 7125487500:01:001:0840, 7125487500:01:001:0882, 7125487500:01:001:0890, 7125487500:01:001:0891, 7125487500:01:001:0893, 7125487500:01:001:0895, 7125487500:01:001:0901, 7125487500:01:001:0906, 7125487500:01:001:0921, 7125487500:01:001:0950, 7125487500:01:001:0962, 7125487500:01:001:0990, 7125487500:01:001:1194, 7125487500:01:001:1668

Судом встановлено, що після укладення вказаних вище Договорів оренди земельних ділянок з їх власниками (Орендодавцями) та реєстрації права оренди цих земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав, позивач, з метою можливості безперешкодного користування даними земельними ділянками, звернувся до Фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) Грищенка В.Ф. про винесення в натуру меж земельних ділянок.

ФОП Грищенко В.Ф. листом-повідомленням № 37 від 15.08.2023 звернувся до відповідача про проведення робіт з закріплення межових знаків меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та під`їзних (запроектованих) шляхів до них (т.3; а.с.57).

Відповідач у відповіді від 21.08.2023№ 761 на лист ФОП Грищенка В.Ф. повідомив, що «на даний час зазначені площі знаходяться під посівами сільгоспкультур, термін збирання врожаю яких не настали» та заперечував проти проведення будь-яких дій пов`язаних з проведенням робіт із закріплення межових знаків на земельних ділянках, вказаних у повідомленні № 37 від 15.08.2023 (т.3; а.с.58).

Отже, власним листом-відповіддю від 21.08.2023 за № 761 на лист ФОП Грищенка В.Ф., відповідач підтвердив користування ним площами, які знаходилися під його посівами сільгоспкультур, з огляду на що заперечення відповідача щодо факту самовільного зайняття вище перелічених земельних ділянок в період з червня 2023 р. по вересень 2023 р. саме зі сторони ТОВ «РАЙЗ-СХІД» обґрунтовано судом відхилені як неспроможні.

Апелянт вказує на те, що єдиний доказ - відповідь ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761 на лист ФОП Грищенка В. Ф. від 15.08.2023 № 37, містить підпис не директора ТОВ «РАЙЗ-СХІД».

Колегія суддів звертає увагу на те, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач не ставив під сумнів дійсність відповіді ТОВ «РАЙЗ-СХІД» від 21.08.2023 № 761 на лист ФОП Грищенка В. Ф. від 15.08.2023 № 37 та не вказував на те, що на даній відповіді вказано підпис не директора ТОВ «РАЙЗ-СХІД».

При цьому наявність фірмового бланку та печатки підтверджують належність документа до ТОВ «РАЙЗ-СХІД», а тому колегією суддів не ставиться під сумнів, що відповідь Відповідача від 21.08.2023 № 761, була надана саме відповідачем.

Слід звернути увагу і на те, що після укладення Договорів оренди земельних ділянок (кадастрові номери: 7125487500:01:001:0301, 7125487500:01:001:0340, 7125487500:01:001:0353, 7125487500:01:001:0361, 7125487500:01:001:0408, 7125487500:01:001:0440, 7125487500:01:001:0487, 7125487500:01:001:0498, 7125487500:01:001:0517, 7125487500:01:001:0518, 7125487500:01:001:0529, 7125487500:01:001:0602, 7125487500:01:001:0603, 7125487500:01:001:0615, 7125487500:01:001:0640, 7125487500:01:001:0655, 7125487500:01:001:0657, 7125487500:01:001:0680, 7125487500:01:001:0693, 7125487500:01:001:0694, 7125487500:01:001:0695, 7125487500:01:001:0710, 7125487500:01:001:0006, 7125487500:01:001:0021, 7125487500:01:001:0048, 7125487500:01:001:0049, 7125487500:01:001:0050, 7125487500:01:001:0064, 7125487500:01:001:0107, 7125487500:01:001:0122, 7125487500:01:001:0137, 7125487500:01:001:0139, 7125487500:01:001:0140, 7125487500:01:001:0148, 7125487500:01:001:0167, 7125487500:01:001:0172, 7125487500:01:001:0173, 7125487500:01:001:0174, 7125487500:01:001:0212, 7125487500:01:001:0239, 7125487500:01:001:0280, 7125487500:01:001:0778, 7125487500:01:001:0779, 7125487500:01:001:0713, 7125487500:01:001:0781, 7125487500:01:001:0782, 7125487500:01:001:0779, 7125487500:01:001:0803, 7125487500:01:001:0804, 7125487500:01:001:0840, 7125487500:01:001:0882, 7125487500:01:001:0890, 7125487500:01:001:0891, 7125487500:01:001:0893, 7125487500:01:001:0895, 7125487500:01:001:0901, 7125487500:01:001:0906, 7125487500:01:001:0921, 7125487500:01:001:0950, 7125487500:01:001:0962, 7125487500:01:001:0990, 7125487500:01:001:1194, 7125487500:01:001:1668, 7125487500:01:001:0166, 7125487500:01:001:0792) з їх власниками (Орендодавцями) Позивачем належним чином було зареєстровано право оренди даних земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав.

За приписами ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу (далі - ЗК) України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють, зокрема, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель.

Землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь для інших видів використання, а також неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ст. 156 ЗК України).

В ЦК України міститься визначення поняття збитків, яке і покладається в основу дослідження його змісту. Відповідно до положень ст. 22 ЦК України збитками є

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Правові підстави та умови відшкодування збитків визначені, зокрема, положеннями Глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів» Розділу І «Основні положення» Книги першої «Загальні положення», Глави 51 «Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання» Розділу І «Загальні положення про зобов`язання» Книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Як зазначено вище, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення.

Тобто, упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1) протиправної поведінки особи (боржника);

2) збитків, заподіяних такою особою;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного з елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі № 3-64гс11, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20.

Водночас протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Суд вважає, що вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Також позивач повинен довести факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, позивач має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання позивачем очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки останнього, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18.

Зокрема, в частині третій статті 623 ЦК України закріплено норму, яка регламентує ціни на товари, роботи, послуги тощо, які використовуються для обчислення збитків, зокрема, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди має свою специфіку, обумовлену низкою факторів, що зумовлено, зокрема, особливістю правової природи категорії збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки момент вчинення правопорушення упущена вигода є лише можливою (майбутньою), а не наявною майновою втратою, а її розмір допустимо встановити лише приблизно, із деякими припущеннями, адже досить складним є визначення розміру тих втрат, які ще не сталися (не наступили фізично), позаяк невідомо, які чинники могли б мати вплив на прибуток.

Таким чином, у з`ясуванні критеріїв, яким слід керуватися при визначенні (обрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, суд зважає на сутність правової природи категорії «упущена вигода», принципи на яких ґрунтується виконання зобов`язання з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, а також функції, які повинно виконувати відшкодування збитків.

Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту. Тому при визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

При цьому, звичайними обставинами (умовами цивільного/господарського обороту) фактично є типові (нормальні) обставини (умови) комерційного обігу (функціонування ринку), а не теоретично, потенційно можливі, особливо сприятливі ситуації, що мали місце під час неналежного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат. Сутнісний зміст цього критерію та необхідність урахування при розрахунку упущеної вигоди обумовлений принципами зобов`язального права та загальними засадами цивільного законодавства - керівними ідеями, з яких мають виходити усі без виключення учасники цивільних відносин.

Аналіз таких принципів цивільного права, як справедливість, добросовісність, розумність, дає підстави для висновку, що розумними витратами є витрати кредитора на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.

Визначаючи розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, необхідно також враховувати функцію, яку повинно виконувати відповідне відшкодування. Такою функцією передусім є компенсаційна функція, яка виходить з неприпустимості збагачення потерпілої сторони зобов`язання (стягувача) та визначає своїм завданням компенсацію кредитору дійсних негативних наслідків порушення його прав. Іншими словами відновлення майнового стану кредитора за рахунок боржника має здійснюватися з розрахунку еквівалентності, співмірності між собою відшкодування та збитків.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення), як:

1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту);

2) розумні витрати;

3) компенсаційність відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач із заявою від 12.02.2024 № 12/02 звертався до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з метою фіксації факту самовільного зайняття земельних ділянок, які він орендує та просив надати офіційну письмову відповідь, чи мало можливість ТОВ «ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ «ХОРС» з червня 2023 року по листопад 2023 року викликати уповноважену посадову особу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області для підтвердження факту самовільного зайняття земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Трушівської сільської ради, іншим Товариством та для складання акту обстеження даних земельних ділянок (т.3; а.с.59).

19.02.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області позивач отримав відповідь за № 32-23-0.44-27/90-24 про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану (т.3; а.с.60).

Суд взято до уваги відповідь позивача щодо питання відповідача наявності матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 01.11.2000 № 1619, якою позивач зазначив, що згідно до Постанови Кабінету Міністрів від 01.03.2017 № 109 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» Постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» втратила чинність.

В даній справі, факт самовільного зайняття відповідачем, орендованих позивачем земельних ділянок, та причинний зв`язок між такими діями та завданими збитками підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- договорами оренди землі, укладеними між позивачем та Орендодавцями;

- листом-повідомленням ФОП Грищенка В.Ф. від 15.08.2023 № 37 про проведення робіт з закріплення межових знаків;

- листом-відповіддю відповідача від 21.08.2023№ 761 про знаходження вказаних земельних ділянок під посівами сільгоспкультур у спірний період;

- листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19.02.2024 № 32-23-0.44-27/90-24 про припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану;

- листом Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23 щодо середньої урожайності проса за 2023 рік та середньої ціни реалізації.

Виходячи з матеріалів справи в їх сукупності, позивачем доведено факт самовільного зайняття відповідачем вищевказаних земельних ділянок у період з червня 2023 р. по вересень місяць (включно) 2023 року.

При цьому, позивачем було здійснено не обрахування розміру збитків (шкоди) за самовільне зайняття земельних ділянок, а проведено розрахунок збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди), що є іншою категорією збитків, передбаченою ст.22 ЦК України.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок недоотриманого прибутку через самовільне зайняття відповідачем вище перелічених земельних ділянок за вказаний період в сумі 717974,95 грн, суд дійшов наступних висновків.

Позивач, здійснюючи калькуляцію вирощування проса зазначив ціну проса згідно комерційної пропозиції ТОВ «ВТГ ГРУП» від 04.09.2023 № 04/09/2023, а саме 9000 грн з ПДВ за 1 тону. Проте, будь які докази того, що позивач мав/має договірні правовідносини з цим товариством за спірний період, у суду відсутні.

Натомість, в матеріалах міститься лист Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23 щодо середньої урожайності проса за 2023 рік та середньої ціни реалізації за 1 тону по Черкаському району - 7 941,80 грн (т.2; а.с.182).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що комерційна пропозиція ТОВ «ВТГ ГРУП» від 04.09.2023 не є належним доказом, на підставі якого ґрунтується ціна продукції, закладена позивачем у калькуляцію вирощування проса від 23.10.2023.

Водночас, судом взято до уваги лист Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23, в якому міститься інформація щодо середньої урожайності, сформованої на підставі державного статистичного спостереження за ф.№37-сг (місячна) «Звіт про збирання урожаю сільськогосподарських культур» та ф.№29-г (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду», а також інформація щодо середньої ціни реалізації за ф.№21-заг (річна) «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства».

Місцевий господарський суд, здійснивши перерахунок з урахуванням ціни продукції (проса) за 1 т в сумі 7941,80 грн, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що сума недоотриманого прибутку з 1 га мала становити 5249,36 грн, і відповідно загальний розмір упущеної вигоди склав 447403,47 грн (5249,36 грн за 1 га * 85,2301 га).

При цьому помилковими є доводи апелянта про врахування судом середньої ціни реалізації проса у Черкаському районі за 2022 рік, при тому що незаконне користування земельними ділянками відбулось у 2023 році, оскільки судом під час розрахунку збитків враховано лист Головного управління статистики у Черкаській області від 04.10.2023 № 07-07/1379-23 щодо середньої урожайності проса за 2023 рік та середньої ціни реалізації за 1 тону по Черкаському району - 7 941,80 грн (т.2; а.с.182).

Доказів протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем не подані.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні відмовлено у стягненні заявлених позивачем 194207,16 грн, як реальних збитків у вигляді орендної плати за чотири місяці за період з червня 2023 р. по вересень 2023 р. включно, оскільки у здійсненій позивачем калькуляції вирощування проса врахована у розділі: «Статті калькуляції» під пунктом № 6 - «Орендна плата за землю (рілля)» за 1 га в сумі 6980,00 грн.

Матеріали апеляційної скарги не містять доводів апелянта щодо неправильних висновків суду в цій частині.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених вище обставин, враховуючи приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу Україні, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про наявність правових підстав для стягнення 447 403,47 грн упущеної вигоди.

Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовано норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз - Схід" на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі №917/1954/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.02.2025 у справі №917/1954/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №917/1954/23 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 01.06.2026.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

А.О. Мальченко