Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №726/1591/26 — Садгірський районний суд м. Чернівців

Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №726/1591/26

Суддя: Асташев С. А.

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1591/26

Провадження №3/726/288/26

Категорія 156

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НП України щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця за національністю, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , приватного підприємця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650044 від 25 квітня 2026 року, 25.04.2026 о 21:52 за адресою: вул. Каштанова, 73 м. Чернівці, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , із ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродня блідість, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, в найближчому закладі охорони здоров`я, відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери 476952 та 476900. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність, згідно із ч.1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника та просив закрити провадження у справі.

Захисник Воробець А.В. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому просив закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підтримав у судовому засіданні викладені у клопотанні доводи.

Зазначив, що викладене в протоколі не відповідає дійсності, зокрема: відсутні будь-які законні підстави для здійснення пропозиції огляду на стан наркотичного сп`яніння; порушена процедура огляду на стан наркотичного сп`яніння та послідовність дій працівників поліції.

Також звернув увагу суду щодо обставин відмови від проходження медичного огляду, вказавши на те, що його підзахисний неодноразово проходив огляди, нічого виявлено не було. Зазначав, що його малолітній син ОСОБА_2 не може перебувати без батька, що підтверджувалося поведінкою сина, а саме: збудженням, криками. У зв`язку з цим ОСОБА_1 перебував у постійному стресі, через що нервував і не хотів проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, залишаючи сина самого, тим самим створюючи для нього стресову ситуацію, усвідомлюючи, що така заподіє шкоди психологічному здоров`ю сина. Фактично за вказаних обставин, сторона захисту вважає, що ОСОБА_1 здійснив відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, перебуваючи у стані крайньої необхідності.

Заслухавши показання ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу такого висновку.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, полягає зокрема у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний - особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння детально регламентована положеннями ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція).

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно із вимогами Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п.12 р.ІІ Інструкції).

Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), а саме: порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; а також власне ознаки наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Тобто у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп`яніння поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, однак водій вправі відмовитися проходити огляд, і в такому випадку поліцейський в складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Аналогічне передбачено і п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, відповідно до якого «у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду».

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є наявність достатності підстав вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння чи в неї маються ознаки такого стану.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази доведеності сукупності таких обставин:

- керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці;

- вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на наявність чи відсутність стану сп`яніння;

- категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

Лише за наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону цього адміністративного правопорушення.

Аналіз зазначених вище нормативних документів дає підстави стверджувати те, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Згідно із даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 650044 від 25 квітня 2026 року, у якому викладено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, останньому, як водію, ставиться у провину порушення вимог п. 2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

До матеріалів справи та протоколу, на доведеність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та підтвердження дійсності обставин вчиненого правопорушення долучене Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виписане 25.04.2026 о 21:55, про направлення водія ОСОБА_1 на огляд до закладу охорони здоров`я – ЧОНД, у зв`язку із виявленими у нього ознаками сп`яніння: порушення координації рухів, неприродня блідість обличчя, тремтіння пальців рук.

Також на виконання вимог ст. 266 КУпАП суду наданий диск відеозапису події, що мала місце під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

На диску наявний відеозапис із реєстратора у патрульному авто відповідно до якого 25.04.2026 поліцейські рухалися навпроти транспортного засобу Toyota Avensis, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , а потім розвернулися та зупинили його.

Відповідно до даних переглянутого відео із нагрудних реєстраторів поліцейських № 476952 та № 476900, які вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, як доказ вини, та які застосовувалися на виконання вимог ст. 266 КУпАП під час пропозиції водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, зафіксовано, як поліцейські зупинили транспортний під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення вимог ПДР (виявлену технічну несправність).

Поліцейські повідомили причину зупинки та з`ясовували наявність документів на право керування транспортним засобом та документів, що посвідчують його особу.

Одразу ж після зупинки ОСОБА_1 (за 2 хвилини) поліцейський запитує: «Ви щось вживали?» та повідомляє про те, що поведінка водія не відповідає обстановці та його трусить і він блідий.

В цей час із автомобіля виходить жінка та водій бере на руки дитину, оскільки син капризує. ОСОБА_1 повідомляє поліцейським, що алкоголь останній раз вживав 19 квітня, а наркотичних речовин не вживає, бо займається боксом.

ОСОБА_1 роз`яснили процедуру огляду і можливість його проходження лише у закладі охорони здоров`я, однак о 21:56 водій відмовився проходити огляд, оскільки раніше проходив огляд і результат був негативним, просив переглянути про це дані в системі, бо з незрозумілих йому причин це вже не вперше йому пропонують пройти огляд.

Виявлення ознак алкогольного сп`яніння має здійснюватися не стороннім спостерігачем на його суб`єктивний погляд, а уповноваженою посадовою (службовою) особою Національної поліції України. Однак, здійснюючи фіксацію вчиненого правопорушення, з метою забезпечення повноти та об`єктивності провадження у справі про адміністративне правопорушення, поліцейський повинен не лише формально зазначити такі ознаки у протоколі про адміністративне правопорушення, а й належним чином зафіксувати їх у спосіб, який би давав можливість суду переконатися у їх наявності та об`єктивності.

Саме по собі посилання працівника поліції на наявність у особи ознак сп`яніння без належного підтвердження таких обставин не може вважатися достатнім доказом, оскільки суб`єктивне сприйняття поліцейського повинно підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами, зокрема безперервним відеозаписом, поясненнями свідків, належно проведеним оглядом чи іншими об`єктивними даними.

Аналізуючи долучений відеозапис, суддя зауважує, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції не повідомив водія ОСОБА_3 про те, що ним виявлено в останнього будь-які ознаки сп`яніння та не вказав про який стан сп`яніння йде мова. Натомість розмова про огляд на стан сп`яніння розпочалася фактично одразу після зупинки транспортного засобу, без попереднього тривалого спілкування з водієм, спостереження за його поведінкою чи встановлення ознак, які б могли свідчити про перебування особи у стані сп`яніння.

Поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що його поведінка не відповідає обстановці, однак така ознака не зазначена ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у направленні на огляд. Суддя наголошує і на тому, що така ознака не підтверджується дослідженим відеозаписом, згідно з яким під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими та під час складання щодо нього матеріалів, поведінка та дії останнього є послідовними, адекватними та такими, що відповідають обстановці: ОСОБА_1 реагував на вимоги поліцейських та надавав змістовні і зрозумілі відповіді на їх запитання, а також сам ставив працівникам поліції питання, намагався в цей час заспокоїти сина, який перебував у нього на руках.

Суддя погоджується із доводами захисника щодо відсутності законних підстав для пропозиції огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Разом із тим вважає безпідставними посилання на те, що працівники поліції не перевіряли, чи зіниці очей ОСОБА_1 реагували на світло, а отже, і не могли прийти до висновку про наявність вказаної ознаки, адже така ознака не була покладена в основу пропозиції огляду на стан сп`яніння.

За наведених обставин, у цьому конкретному випадку, суддя виснує про те, що зазначення працівниками поліції у протоколі ознак наркотичного сп`яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи, а отже не доведена наявність підстав для огляду водія на стан сп`яніння.

За відсутності належної фіксації ознак сп`яніння суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість вимоги поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння, а тому такі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя уважає, що поліцейські не у повній мірі дотрималися належної правової процедури, яка полягала у висуненні водієві обов`язкової до виконання вимоги пройти огляд на стан сп`яніння у порядку, встановленому законодавством, згідно з ознаками такого стану, визначеними в Інструкції, а отже, процедура огляду не була дотримана.

Недотримання визначеної законом процедури має наслідком її недійсність, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП, адже відповідно до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Допущені з тих чи інших причин процедурні порушення працівниками поліції під час проведення огляду тягнуть визнання таких дій недійсними, а доказів, здобутих під час проведення процедури – недопустимими.

Суддя погоджується із доводами клопотання щодо причини відмови від огляду, яка зумовлена перебуванням разом із ОСОБА_1 його малолітнього сина ОСОБА_2 , який не міг і хвилини перебувати без батька, що підтверджувалося поведінкою сина, а саме: збудженням дитини, постійними криками і намаганням перебувати лише на руках у батька. Вказане також додатково зумовило ОСОБА_1 якнайшвидше припинити стресову ситуацію для його сина.

Зазначене свідчить на думку судді про те, що в діях ОСОБА_1 був відсутній умисел на ухилення від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Поряд із цим такі обставини не свідчать про перебування водія у стані крайньої необхідності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винуватою у вчиненні цього правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в конкретному випадку, доходжу висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо винуватості ОСОБА_1 не підтверджені належними і допустимими доказами, суперечать фактичним обставинам, встановленим у справі, а тому вважаю, що наявні підстави для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору у справі.

На підставі вищенаведеного, ст. 62 Конституції України, керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 7, 9, 40-1, 130, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяС. А. Асташев

Оригінал: reyestr.court.gov.ua