Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №720/1091/26 — Новоселицький районний суд Чернівецької області

02.06.2026

Справа № 720/1091/26

Провадження № 1-кп/720/174/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12026262020001036 від 23 квітня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, із середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року приблизно об 11 годині 05 хвилин ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddi», державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений інспектором СРПП ВП № 6 (м. новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_5 спільно з поліцейським УПО в Чернівецькій області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 під час несення служби по вул. Центральна в с. Тарасівці Чернівецького району Чернівецької області за порушення вимог ст. 121 ч. 5 КУпАП (керування транспортним засобом, що має технічні несправності, зокрема несправними освітлювальними приладами).

В подальшому поліцейськими було з`ясовано, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що має ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Надалі під час складання інспектором поліції ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_4 адміністративних матеріалів у зв`язку із вчиненням останнім адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 121 ч. 5, 130 КУпАП, будучи повідомленим працівниками поліції про здійснення відео фіксації відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є поліцейськими, які на той час були одягнені у формений одяг, та знаходяться при виконанні службових обов`язків, до яких зокрема входить виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також складання протоколів про адміністративні правопорушення, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, з метою уникнення адміністративної відповідальності, надав працівникам поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 5000 гривень, поклавши їх між пасажирським сидінням та важелем перемикання передач службового транспортного засобу, про що словесно повідомив працівників поліції, за не вчинення ними дій, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 121 ч. 5, 130 КУпАП.

Незважаючи на попередження поліцейських про кримінальну відповідальність за такі дії, ОСОБА_4 своїх протиправних дій не припинив та довів свій злочинний умисел до кінця, фактично надавши неправомірну вигоду службовим особам.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та показав, що 23 квітня 2026 року приблизно об 11 годині він керував транспортним засобом по вул. Центральній в с. Тарасівці Чернівецького району, в ході чого був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР України. Діючи з метою уникнення адміністративної відповідальності за ст.ст. 121 ч. 5, 130 КУпАП, він запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду в сумі 5000 гривень, після чого поклав десять купюр номіналом по 500 гривень між пасажирським сидінням та важелем перемикання передач службового поліцейського транспортного засобу, про що повідомив працівників поліції. В подальшому, працівники поліції викликали слідчу групу, яка оформила матеріали щодо надання ним неправомірної вигоди. У вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав повністю, суд з урахуванням думки учасників судового розгляду в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України вважає недоцільним дослідження інших доказів про вищевказані обставини справи, оскільки такі обставини ніким не оспорюються.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у наданні неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, повністю доказана та його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 369 ч. 1 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про винну особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні одну малолітню дитину, є інвалідом 3 групи, позитивно характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.

Суд відповідно до ст. 66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого активне сприяння розкриттю злочину та його щире каяття, яке виразилось у тому, що він визнав свою вину та щиро жалкує про скоєння ним кримінального правопорушення.

Вчинення кримінального правопорушення в стані наркотичного сп`яніння, суд визнає обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

З досудової доповіді органу пробації від 29 травня 2026 року, складеної в порядку ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, вбачається, що імовірність вчинення обвинуваченим повторного правопорушення середній, ризик для суспільства середній. Зважаючи на поведінку обвинуваченого, його спосіб життя, морально-духовний стан, уповноважений орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений вину повністю визнав та у вчиненому щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає за доцільне призначити йому міру покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України.

Речові докази - грошові кошти в сумі 5000 гривень, які стали предметом кримінального правопорушення і призначалися як засіб для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, підлягають спеціальної конфіскації в дохід держави в порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази по справі:

- грошові кошти в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень, які стали предметом кримінального правопорушення та зберігаються у відділенні № 46/25 ЦЗРД АБ «УКРГАЗБАНК» в м. Чернівці, конфіскувати в дохід держави в порядку ст.ст. 96-1, 96-2 КК України як засоби для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення;

- 2 оптичних носіїв із відеозаписом з бодікамер працівників поліції, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити у справі.

На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1