Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №645/5545/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5545/25

Провадження № 3/645/28/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Шарко О.П. розглянувши матеріали, що надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

В провадженні Немишляняського районного суду м.Харкова знаходиться справапро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №420177, ОСОБА_1 , 11 серпня 2026 року, приблизно о 23 год. 25 хв., керував автомобілем «KIA SORENTO», державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку 23 по вул. Олімпійській, у м.Харкові, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820» результат позитивний склав 2,26 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9А ПДР України.

У ході судового розгляду представника ОСОБА_1 - Кухаренко О.В. про виклик да допит у якості свідків співробітників поліції Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які складалиматеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Вивчивши клопотання сторони захисту, дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, з наступних підстав.

За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов`язаний з`явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Таким чином, свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.

Отже, особа, учасники судового провадження мають право заявляти клопотання про виклик свідків. Заявляючи клопотання або заяву про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з`ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.

Водночас не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Пояснення поліцейських не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, адже такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, які виконують функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, тобто підчас складення протоколу про адміністративне правопорушення останні діяли як службові особи.

Також, слід звернути увагу особи, яка звернулася с клопотанням на те, що рішенням від 30.08.2023 року Велика Палата Верховного Суду, у справі № 208/712/19 стосовно водія, покараного за керування автомобілем у стані сп`яніння, після того, як ЄСПЛ встановив порушення Конвенції Україною, зазначила, що орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення й так фактично виконує функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

У справі, що розглядається, уповноважений працівник поліції, про виклик якого в якості свідка просив захисник, як представники органу поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконувала функцію обвинувачення та разом із протоколом скерувала до суду одержані письмові докази, що безумовно виключає допит цього працівника поліції в якості свідка, у зв`язку з чим вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, до протоколу про адміністративне правопорушення серії протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №420177, події за фактом складання даного протоколу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП зафіксовані на боді-камеру співробітнику патрульної поліції, що в розумінні ст. 251 КУпАП є доказами у справі.

Відеозаписи позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, з них можна повно та об`єктивно дослідити обставини, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та працівників патрульної поліції і в подальшому надати їм оцінку при винесені рішення по справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлене стороною захисту клопотання про виклик працівників патрульної поліції в якості свідків необґрунтованим, а отже таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суд,

постановив:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про виклик да допит у якості свідків співробітників поліції – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – відмовити.

Постанова в окремому порядку оскарженню не підлягає

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2026 року.

Суддя Немишлянського районного суду О. П. Шарко