Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №643/3243/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3243/26

Провадження № 3/643/1748/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 986959 від 11.02.2026, ОСОБА_1 11.02.2026 приблизно о 01-00 год., знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався нецензурною лайкою в бік своєї дружини (матері ОСОБА_2 ) – ОСОБА_3 , що викликало в неї нервовий зрив, депресію, чим вчинив насильство психологічного характеру.

Дії ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення були кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 23.02.2026 (суддя Сугачова О.О.) матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 – направлено до Управління патрульної поліції в Харківській області для належного оформлення.

Працівники поліції долучили до матеріалів справи рапорт співробітника поліції та Додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими правильним є кваліфікація правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а також викладено змінену фабулу правопорушення.

Постановою Салтівського районного суду міста Харкова від 07.04.2026 (суддя Сугачова О.О.) матеріали про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 – вдруге направлено до Управління патрульної поліції в Харківській області для належного оформлення.

Після усунення недоліків зазначений матеріал у четвер, 07.05.2026, розподілений в провадження судді Салтівського районного суду міста Харкова Крівцова Д.А.

У день надходження матеріалу до суду явку ОСОБА_1 не було забезпечено. Розгляд справи був призначений на понеділок 11.05.2026.

ОСОБА_1 у судове засідання 11.05.2025 не з`явився. Оскільки станом на 11.05.2026 були відсутні докази належного виклику ОСОБА_1 до суду на вказане судове засідання, розгляд справи було відкладено на 02.06.2026 на 11-30 год.

ОСОБА_3 , з`явившись до суду 11.05.2026, надала заяву, згідно з якою претензій до ОСОБА_1 не має, не заперечує проти закриття провадження у справі у зв`язку з їх примиренням. Крім того, зазначила, що дана ситуація відбулась вперше.

ОСОБА_1 у судове засідання 02.06.2026 не з`явився, про дату, час та місце судового засіданні повідомлявся належним чином.

Ураховуючи факт належного виклику до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також необхідність дотримання розумних строків розгляду даної справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаної особи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для накладення адміністративного стягнення, суд керується таким.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП.

У постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зазначено, що норма пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 263/10894/2020, в ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство.

В ухвалах Верховного Суду від 14.09.2020 по справі № 93/1843/16-к, від 20.08.2020 по справі № 661/4717/15-к, від 24.02.2020 по справі № 466/5490/17 також зазначено, що суд першої інстанції зобов`язаний невідкладно розглянути питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із спливом строків давності, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку статей 347 - 363 КПК України.

В остаточному рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Олександр Волков проти України» від 27.05.2013 зазначено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Необхідність застосування вказаних вище рішень Європейського суду з прав людини в питаннях щодо звільнення особи від відповідальності за вчинення правопорушень, зокрема кримінальних, у зв`язку із спливом давності, випливає з постанови Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 492/910/14-к.

У постанові Харківського апеляційного суду від 25.03.2023, винесеної у справі № 643/448/23, також містяться висновки щодо застосування норм права, згідно з якими вина осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, не встановлюється у справах, у яких провадження закривається на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП

Оскільки станом на час розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст. 247, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов