Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №643/18889/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18889/25

Провадження № 3/643/422/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2026

01 червня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 485070 від 16.10.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 16.10.2025 о 14:41 годині по пр-ту Тракторобудівників, 102 у м. Харкові керував транспортним засобом «ВАЗ 21103» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

02.02.2026 ОСОБА_1 надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, у своєму клопотанні ОСОБА_1 просить розглядати справу за його відсутності.

02.02.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Царенко А.А. також надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові клопотання ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Царенка А.А., оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.

Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Частиною 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Так, згідно зазначеного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій притягується до адміністративної відповідальності у разі: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

При цьому, вирішуючи питання щодо винуватості та притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд має перевірити наявність обставин, що виключають притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Судом встановлено, що 16.10.2025 відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 485070 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, повинні бути чітко зазначені суть адміністративного правопорушення (яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол) та відомості необхідні для вирішення справи, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 16.10.2025 о 14:41 годині по пр-ту Тракторобудівників, 102 у м. Харкові керував транспортним засобом «ВАЗ 21103» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКНЛ, за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала. ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі про що міститься відповідна відмітка. Свідки на місці події не залучалися, здійснювалася відеофіксація.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнає.

Не погоджуючись з обставинами викладеними в адміністративному протоколі, ОСОБА_1 подав до суду клопотання, яким просить закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої доводи ОСОБА_1 зазначив, що 16.10.2026 (очевидно мав на увазі 16.10.2025, оскільки дата 16.10.2026 ще не настала) не керував транспортним засобом в той час, який зазначений у протоколі. У згадану дату він з побратимами по службі перебували у місті Харкові. Оскільки він не місцевий, то не може пояснити де саме їздили, переважно збиралися їхати до частини та купувати необхідні для служби предмети побуту. Автомобіль марки ВАЗ йому, ОСОБА_1 , не належить, це автомобіль іншого військового, який використовує його для потреб ЗСУ. Близько 11:00 години приїхали на стоянку та залишили там автомобіль ВАЗ, за кермом був побратим ОСОБА_1 . Залишивши автомобіль на місці, пішли пішки, бо як повідомили ОСОБА_1 краще пройти пішки бо не завжди можна знайти місце для парковки автомобіля. Купивши необхідні речі, зайшли пообідати. Водій, який приїхав на автомобілі ВАЗ вирішив випити келих пива. Так як ні в кого іншого із них, окрім ОСОБА_1 , не було посвідчення водія, вирішили, що автомобілем далі буде керувати ОСОБА_1 . Близько 14:30 години ОСОБА_1 пішов до автомобіля та чекав побратимів у автомобілі. В цей час до нього підійшов поліцейський та повідомив, що у нього тремтять руки і він має проїхати до лікарні. ОСОБА_1 відмовився, оскільки не був водієм та не був зобов`язаний проходити огляд. Поліцейський повідомив, що буде писати протокол. У свою чергу ОСОБА_1 не виражав заперечень на місці, оскільки добре знав, що не вчиняв правопорушення, а виразити свої заперечення в протоколі поліцейський не надав йому такої можливості. Надалі ОСОБА_1 запитав чи може він піти, на що поліцейський відповів так, і він пішов. Відійшовши в сторону ОСОБА_1 побачив, що автомобіль поліції поїхав. Через 15-20 хвилин ОСОБА_1 повернувся до автомобіля, дочекався своїх побратимів, та вони поїхали далі у своїх справах. ОСОБА_1 зазначив, що протокол у його присутності не складався, як і будь-які постанови, направлення на огляд йому ніхто не вручав. На відеозаписі видно всі події як вони були. Додав, що автомобіль ВАЗ був запаркований, він зазначеним автомобілем не керував. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП так як він не керував автомобілем за тих обставин, які вказані в протоколі, ознак наркотичного сп`яніння не мав, так як взагалі не вживає наркотичні засоби, у зв`язку з чим просить закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Царенко А.А. заперечуючи викладені у протоколі обставини також надав суду письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 не вчиняв правопорушення, яке зазначене поліцейськими у протоколі. Матеріали справи не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, який підтверджується належними та допустимими доказами, та дає суду можливість поза розумним сумнівом встановити підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Поліцейським у протоколі вказано, що під час фіксації правопорушення використовувався технічний прилад за номером 470477.На диску доданому до протоколу мається два відеозаписи.Перший відеозапис дійсно здійснений відеокамерою вказаною в протоколі, на якому зафіксовано наступні події: початок відеозапису о 14:45 годині 16.10.2025, а кінець відеозапису 14:52 година 16.10.2025.Спостерігається як автомобіль марки ВАЗ 21103 перебуває у нерухомому стані, до особи яка перебуває на місці водія, ОСОБА_1 , підходить особа яка представляється поліцейським. Без встановлення факту керування автомобілем та взагалі без будь-яких підстав поліцейський почав вимагати документи, потім повідомив, що чомусь тремтять руки, що не зафіксовано відеозаписом. Також поліцейський повідомляє про наявне почервоніння обличчя, що також не підтверджується відеозаписом та не є ознаками наркотичного сп`яніння, та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , який не керує автомобілем, а просто перебуває на місці водія.Після того як ОСОБА_1 відмовився їхати до лікарні, особа, яка представилася поліцейським повідомляє, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, формально повідомляє ОСОБА_1 його права не у повному обсязі та повідомляє, що протокол буде надісланий поштою. На даному відеозаписі не зафіксовано: факту керування ОСОБА_1 автомобілем; доказів наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, при цьому поліцейський вказує на наявність ознак тремтіння рук та почервоніння обличчя, а в протоколі та направленні вже вказані й інші ознаки, які поліцейський не називає особі, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка що не відповідає обстановці; не зафіксовано також складання направлення на огляд, яке міститься в матеріалах справи та вручення його ОСОБА_1 ; час у направленні вказаний 14:43 години, враховуючи, що відеозапис починається о 14:45 годині направлення складено передчасно;на відеозаписі також не зафіксовано момент складання самого протоколу.Тобто, з відеозапису неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є в даному випадку обов`язковою складовою складу адміністративного правопорушення. Ті обставини, що ОСОБА_1 не висловлює заперечень не може свідчити про факт його керування автомобілем, крім цього поліцейський не роз`яснив та не надав ОСОБА_1 можливості виразити свої заперечення письмово в протоколі, оскільки в його присутності протокол не складався. Другий відеозапис взагалі не може буди доказом по даній справі з таких підстав. Відеозапис датований 21.10.2025, час початку відеозапису вказаний 12:38 година, в той час як правопорушення згідно протоколу вчинено 16.10.2025 о 14:41 годині. На відеозаписі видно автомобіль, який фігурує в протоколі, проте хто перебуває за кермом даного автомобіля з відеозапису встановити неможливо. Також до матеріалів справи не додано доказів за допомогою якого технічного засобу здійснений цей відеозапис. Доказом того, що такий відеозапис не відповідає часу та події правопорушення є також те, що на цьому відеозаписі автомобіль ВАЗ здійснює зупинку і з правого боку припаркований інший автомобіль сірого кольору, а на першому відеозаписі з правого боку автомобіля ВАЗ припаркований вже патрульний автомобіль поліції. Тобто з даного відеозапису також не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, а відповідно не зафіксовано наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Отже, відеозаписи, долучені поліцейськими до протоколу отримані з порушенням норм права, та не підтверджують обставини вказані в протоколі, мають ряд суперечностей в часі, даті з письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи. Щодо направлення на огляд до лікарні, то захисник зауважив, що таке направлення не було написане в присутності ОСОБА_1 , не вручалося ОСОБА_1 , в направленні вказаний час 14:43 година, однак в цей час працівник поліції навіть не почав спілкування з ОСОБА_1 , враховуючи відеозапис. Так, матеріали справи не містять належних доказі вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 Розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026,зазначено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, зокрема попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Так, на підтвердження викладених у адміністративному протоколі обставин, до протоколу поліцейськими додано DVD диски з відеофайлами.

Судом ретельно досліджено відеозаписи з місця події.

При дослідженні судом відеоматеріалів, не вбачається підтвердження обставин, викладених поліцейськими в адміністративному протоколі, з огляду на таке.

Із відеозапису, наданого на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом неможливо встановити хто саме перебуває за кермом транспортного засобу.

Також звертає на себе увагу те, що відеозапис, який надано поліцейськими на підтвердження факту керування нібито ОСОБА_1 транспортним засобом, здійснено 21.10.2025 о 12:38 годині, тоді як події, які викладені в адміністративному протоколі датовані 16.10.2025 о 14:41 годині.

Тобто, відеозапис, який долучено поліцейськими на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, здійснено взагалі в інший день та час, який не відповідає даті та часу, вказаному в протоколі.

Отже, факт керування ОСОБА_1 16.10.2025 о 14:41 годині транспортним засобом «ВАЗ 21103» державний номерний знак НОМЕР_1 та його зупинка працівниками патрульної поліції з відеозапису не вбачається та не зафіксовано. Доказів на підтвердження цього суду не надано.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;

2) охорони громадської безпеки та власності;

3) забезпечення безпеки осіб;

4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Пунктом 2 розділу ІІ зазначеної Інструкції визначено, що портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ зазначеної Інструкції, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Поліцейський повинен включити портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов`язків та вести відеозйомку безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026).

Так, частина долучених до протоколу відеозаписів здійснена імовірно на особистий телефон поліцейського, а не на портативний відеореєстратор, як того вимагає чинне законодавство, та не містить всіх необхідних реквізитів відеозапису. Також, дата та час здійснення відеозапису не відповідає даті та часу, зазначеному в протоколі.

Таким чином, викладене вище не дає змогу об`єктивно та у повному обсязі проаналізувати хід подій.

Відтак, доводи сторони захисту в цій частині знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Далі, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки, може поставити під сумнів і саму подальшу процедуру виявлення водія у стані сп`яніння.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного).

Тобто, транспортний засіб до самої зупинки мав знаходитись в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли останній рухається.

Чинне законодавство, в тому числі й Правила дорожнього руху України, не містить визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Отже, наявність такої обов`язкової умови притягнення особи до адміністративної відповідальності як перебування особи у стані сп`яніння під час керування транспортним засобом, судом в цій справі не встановлено, доказів у підтвердження цього не надано.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Законодавець чітко визначає, що суб`єктом, сфера дії на якого поширюється дія Правил дорожнього руху України, зокрема п. 2.5 вказаних Правил, є саме водій.

Так, на момент спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 , останній не був водієм у розумінні Правил дорожнього руху України, оскільки не керував транспортним засобом, не був зупинений працівниками патрульної поліції, відтак, дія вказаних Правил на нього не поширюється та він не був зобов`язаний, у свою чергу, виконувати вимогу інспектора патрульної поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного (чи іншого) сп`яніння.

Отже, при аналізі оглянутих судом відеоматеріалів, доданих до протоколу, суд дійшов висновку, що події, які зафіксовані на відео не відповідають обставинам, викладеним в адміністративному протоколі.

Вказані вище обставини звертають на себе увагу суду та викликають сумнів у їх достовірності.

Далі, з іншого дослідженого відеозапису вбачається, що події починаються о 14:45 годині 16.10.2025, на відкритій території парковки торгівельного центру, з перебування поліцейського у службовому автомобілі, а потім поліцейський підходить до припаркованого транспортного засобу «ВАЗ 21103» державний номерний знак НОМЕР_2 . При цьому, рух зазначеного транспортного засобу не зафіксовано.

Підійшовши до зазначеного вище транспортного засобу, поліцейський представився та висловив вимогу особі, яка перебувала на місці водія, про пред`явлення документів.

У подальшому на відеозаписі зафіксовано встановлення особи з якою спілкувалися поліцейські. Ним виявився ОСОБА_1 .

Щодо причини зупинки транспортного засобу, суд зазначає таке.

Як зазначено текстом вище, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в іншому випадку протиправність зупинки, може поставити під сумнів і саму подальшу процедуру виявлення водія у стані сп`яніння.

Суд зазначає, що вичерпний перелік підстав зупинення транспортного засобу викладений у ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»:

1) в разі порушення водієм Правил дорожнього руху;

2) в разі очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу (відсутність бокових дзеркал, бампера, бите лицеве скло тощо);

3) наявність інформації про причетність водія або пасажирів автомобіля до вчинення ДТП, злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо транспортний засіб перебуває у розшуку;

4) необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, злочину, адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

5) залучення водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам ДТП або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;

6) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

7) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

8) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (автомобільна сирена тощо).

Наведений вище перелік підстав зупинки транспортного засобу є вичерпним.

Суд зауважує, що під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»). Безпідставна зупинка автомобіля є незаконною.

Як видно із досліджених судом відеозаписів, працівники патрульної поліції взагалі не повідомляли про причину зупинки транспортного засобу, якщо така мала місце бути.

Судом також встановлено, що відносно ОСОБА_1 поліцейськими не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи не містять копії такої постанови.

Інспекторами патрульної поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України.

Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності факту законної зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію»), суду не надано.

Отже, при аналізі оглянутих судом відеозаписів, доданих до протоколу, суд дійшов висновку, що обставини зафіксовані на них, не спростовують доводів захисника ОСОБА_1 – адвоката Царенка А.А., а події, які зафіксовані на відео не відповідають обставинам, викладеним в адміністративному протоколі.

Далі, відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положеннями п. 3 зазначеної Інструкції визначено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 4 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Так, в адміністративному протоколі поліцейським зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя.

Разом із цим, при огляді судом відеозаписів, доданих до протоколу, вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 таке: «Погано спали, що у Вас руки тремтять, чи що воно? Трошки руки тремтять.». У подальшому поліцейський додав, що вбачає у ОСОБА_1 почервоніння обличчя та те, що тремтять пальці.

Вказані вище обставини звертають на себе увагу суду та викликають сумнів у їх достовірності.

Суд зазначає, що описані в Інструкції ознаки наркотичного чи іншого сп`яніння водія повинні бути очевидними, чітко повідомленими особі, а не удаваними, зробленими не з підстав того, що особа ймовірно може перебувати у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, як про це зазначив поліцейський у даному випадку.

Зазначені дії працівників патрульної поліції не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля.

Судом встановлено, що поліцейський на місці події повідомляє одні ознаки наркотичного сп`яніння, які нібито вбачає у ОСОБА_1 , але водночас у протоколі зазначає про інші ознаки сп`яніння.

Відтак, працівниками патрульної поліції не було дотримано вимог п. 2, п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, та вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Отже, доводи сторони захисту в цій частині також знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

Окрім не роз`яснення ОСОБА_1 з боку поліцейських підстави для проходження огляду на стан сп`яніння, йому не роз`яснена також і процедура проведення огляду на стан сп`яніння.

Доказів протилежного суду не надано, а відеозаписи такої інформації не містять.

Крім того, відповідно до п. 11 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При дослідженні судом відеозаписів, доданих до протоколу, встановлено, що поліцейськими на місці події належним чином та у повному обсязі не роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені чинним законодавством.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що працівниками патрульної поліції, якими складено протокол відносно ОСОБА_1 та інші процесуальні документи у справі про адміністративне правопорушення, порушено та обмежено процесуальні права останнього, у тому числі право на захист. Не було роз`яснено права та обов`язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, передбачені чинним законодавством. Зазначене є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також, суд погоджується з доводами сторони захисту щодо складання направлення на огляд та складання протоколу не в присутності ОСОБА_1 , а також щодо часу оформлення направлення на огляд, який не відповідає обставинам, зафіксованим на відеозаписах, оскільки як вбачається із тексту направлення, його складено 16.10.2025 о 14:43 годині, однак у цей час поліцейський ще навіть не почав спілкування з ОСОБА_1 .

Разом із цим, суд не знайшов підтвердження доводів захисника ОСОБА_1 -адвоката Царенка А.А. про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, відповідно до положень ч. 1 ст. 266 КУпАП, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими у справі доказами, зокрема, відеоматеріалами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За наведених та досліджених судом доказів, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення особою не виконано, відповідно до вимог ст. 255 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів, оскільки матеріали адміністративної справи не містять об`єктивних доказів, у розумінні ст. 251 КУпАП.

Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У межах розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд не має права в порушення принципу змагальності та диспозитивності, принципу рівності сторін, перебирати на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод..

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.

Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення, то відсутній склад правопорушення в цілому.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine).

Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Виходячи з викладеного вище, жодних беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейськими, які склали протокол не надано, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення, в судовому засіданні встановлено не було, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Отже, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, є правові підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 247, 245, 251, 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя О.О. Сугачова