Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №626/3842/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/3842/25

Провадження № 1-кп/626/123/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючого -судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221090001037 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Терешки Полтавського району Полтавської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , засуджений 19.09.2025 Берестинським районним судом Харківської області за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу 8500 грн., у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомлений з постановою Берестинського районноного суду Харківської області № 626/4084/24 від 08.01.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 рік , діючи умисно, всупереч вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами на всій території України, продовжував після цього керувати транспортними засобами.

Обвинувачений 31.10.2025 року о 15:44 год. на автодорозі , яка сполучає с.Мирне та с.Хрестище Берестинського району Харківської області керував автомобілем Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими офіцерами громади, які виявили порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_4 .

Своїми умисними діями ОСОБА_4 не виконав постанову суду, яка набрала законної сили, що проявилось у невиконанні покладених на нього обов`язків, а саме будучи позбавлений права керування транспортним засобом, керував ним.

У пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_4 у судовому засіданні винним себе визнав повністю, щиро розкаявся Обвинувачений підтвердив факти викладені в обвинувальному акті. Просив суворо його не карати, врахувати, що він зробив для себе належні висновки та використовув автомобіль з поважних причин.

Суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Окрім того , учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає доведеним, що обвинувачений вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, будучи особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Тому його дії необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.382 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Обставинами, які пом"якшують покарання, згідно зі ст.66 КК України , суд вважає те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, яке було висловлене у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості та готовності нести передбачену законом кримінальну відповідальність, сприянні суду в установленні дійсних обставин вчиненого кримінального правопопрушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Отже, призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що обвинуваченим вчинено умисний тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що згідно вимоги про судимість він раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною другої статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди керуються принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин. Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, визначаючи вид додаткового покарання, суд виходить з того, що інкриміноване ОСОБА_4 діяння за ч.3 ст.382 КК України пов`язані із невиконанням рішення суду із заборони керування транспортними засобами на певний строк.

Також, виходячи із мети та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вищенаведені обставини справи, зокрема пом`якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання, і відповідно до ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік та з покладенням відповідно до ч.1 ст.76 КК України обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений вироком Берестинського районного суду Харківської області від 19 серпня 2025 року за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, який на дату постановлення даного вироку оплачений.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.382 КК України, за яке ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, вчинене після ухвалення вироку Берестинського районного суду Харківської області від 19 серпня 2025 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Згідно частини 3 статті 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відповідно до повідомлення начальника Берестинського РВ філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Берестинського районного суду Харківської області від 19 серпня 2025 року за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 8500 гривень, 28.10.2025 знятий з обліку у зв`язку зі сплатою штрафу у розмірі 8500 гривень.

Згідно Висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 06.12.2021р. у справі №243/7758/20, якщо штраф, призначений за попереднім вироком, сплачено до моменту винесення нового вироку, то порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч.1 ст.71, ч.3 ст.72 Кримінального кодексу України не застосовуються.

Таким чином при призначенні покарання ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні, підстав для застосування вимог ч.1 ст.71 та ч.3 ст.72 КК України немає, оскільки штраф, який вже сплачено за попереднім вироком не враховується при визначенні остаточного покарання.

Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за правилами ст. 69 КК України -відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Під час досудового розслідування до обвинуваченого не було застосовано запобіжний захід. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопрушенняпередбаченого ч.3 ст.382КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч.3 ст.382 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням із встановленням іспитового строку один рік. Згідно з ч.1 ст.76 КК України, покласти на нього наступні обов"язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження: присутнім - вручити в суді, відсутнім- надіслати поштою.

Суддя ОСОБА_1