Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №953/13085/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/13085/25

н/п 2/953/3473/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

Встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савченко О.О. на підставі Ордера серія АХ №1305761 від 20.11.2025, через систему «Електронний суд» звернулась до Київського районного суду м.Харкова з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб з останнім.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебувають у шлюбі, зареєстрованому між громадянкою України та громадянином Турецької Республіки у Харківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків від 09.10.2020 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 09 жовтня 2020 року зроблено відповідний актовий запис № 3368, свідоцтво серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу подружжя не мають спільних дітей. Після укладення шлюбу сторони певний час вели спільне сімейне життя, однак надалі між подружжям виникли істотні розбіжності, що призвели до втрати взаєморозуміння та погіршення стосунків. Спільне господарство не ведеться, подружні стосунки фактично припинено. На сьогодні шлюб існує лише формально, оскільки сторони проживають окремо, не мають спільних планів на майбутнє, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам Позивача. Позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, оскільки шлюб відновленим бути не може.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 27.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2025 року скасовано. Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направлено до суду першо інстанції для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.04.2026 справу передано судді Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, витребувано у позивача оригінал свідоцтва про шлюб.

07.05.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи оригіналу свідоцтва про шлюб.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте представник позивача – адвокат Савченко О.О. 01.06.2026 подала до суду заяву про проведення судового засідання за відсутності її та позивача, позов підтримує, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; Відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; Відповідач не подав відзив; Позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду справи, суд вирішив розглянути справу у відсутності Відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 09 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 3368.

Від шлюбу подружжя не мають спільних дітей. Після укладення шлюбу сторони певний час вели спільне сімейне життя, однак надалі між подружжям виникли істотні розбіжності, що призвели до втрати взаєморозуміння та погіршення стосунків. Спільне господарство не ведеться, подружні стосунки фактично припинено. На сьогодні шлюб існує лише формально, оскільки сторони проживають окремо, не мають спільних планів на майбутнє, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам Позивача. Позивач категорично заперечує проти надання строку для примирення, оскільки шлюб відновленим бути не може.

Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.

Вимоги щодо розподілу майна не пред`являлись.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач на розірванні шлюбу наполягає.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

За таких обставин, суд доходить висновку, що шлюб необхідно розірвати.Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач прізвище не змінювала.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останньою за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 969,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, місце народження Україна, Херсонська область, Генічеський район, село Фрунзе) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Турецької Республіки, місце народження Адияман), зареєстрований 09 жовтня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 3368.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 00 коп. за подання позову до суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02.06.2026.

Суддя Колесник С.А.