Суд: Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 01 червня 2026 р.
Справа: №339/259/26
Суддя: Сметанюк В. Б.
Справа № 339/259/26
149
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2026 р. м. Болехів
Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Сметанюк В.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якому роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
07 травня 2026 року о 16:48 год. в м. Болехів на пл. Малий Ринок ОСОБА_1 керував транспортним засобом BYD S2, без номерного знаку, не маючи посвідчення водія, тобто, права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР України та вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, щиро розкаявся та просив суворо не карати, про що подав заяву.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, окрім власного зізнання, повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 659768 від 07.05.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; протокол складений уповноваженою особою та містить всі необхідні реквізити встановлені ст. 256 КУпАП;
- рапортом поліцейського СРПП Відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 07.05.2026;
- витягом з бази Адмінпрактика на ОСОБА_1 ;
- відеозаписом подій 07.05.2026, який міститься на DVD+R диску, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом BYD S2, без номерного знаку і без шолома та його зупинки працівниками поліції. Під час перевірки документів останній повідомив, що немає права керування транспортними засобами. Також зафіксовано як поліцейські роз`яснюють ОСОБА_1 зміст ст. 63 Конституції України і положення ст. 268 КУпАП, повідомляють, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, процес складання протоколу і ознайомлення з його змістом правопорушника.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, не маючи права керування таким.
Окрім цього, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Проте, як слідує з ч. 2 ст. 13 КУпАП, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Накладаючи стягнення на неповнолітнього ОСОБА_1 суд, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує ступінь вини останнього, майновий стан, його особу, те, що він є неповнолітнім, та обставину, яка пом`якшує відповідальність щире каяття, оскільки обставин, що обтяжують його відповідальність не встановлено.
За вищевикладених обставин суд дійшов до висновку про призначення неповнолітньому ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП на загальних підставах в межах санкції даної статті у виді штрафу, оскільки, на думку суду, саме таке стягнення є необхідним та достатнім для досягнення передбаченою ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, зокрема виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 126, 251-252, 280, 283-284 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому Законом.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови або у разі її перегляду Івано-Франківським апеляційним судом з дня винесення постанови Івано-Франківським апеляційним судом.
Суддя В.Б. Сметанюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua