Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №338/411/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/411/26

Провадження №2/338/621/26

01 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Двібородчин І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

19 березня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» Міньковська А.В. звернулася до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено електронний договір про надання фінансового кредиту №60684045.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит на картковий рахунок, вказаний ним в особистому кабінеті, у розмірі 9 800 грн строком на 90 днів, з процентною ставкою 2,2 % в день на 30 днів з 24.01.2022 по 23.02.2022 та зі ставкою 3 % в день на 60 днів з 24.02.2022 по 24.04.2022 року.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія "Позика"» укладено договір факторингу №01092025/01, згідно з умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №60684045 від 24.01.2022 року.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка у загальному розмірі становить 33 908 грн, з яких: 9 800 грн - тіло кредиту, 24 108 грн - відсотки за користування кредитом.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №60684045 від 24.01.2022 року в розмірі 33 908 грн, судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн.

ІІ. Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, проти заочного розгляду справи у відсутності представника позивача на підставі наявних доказів не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування позовних вимог суду не подав.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08 квітня 2026 року представник позивача Сімутін М.Р. через систему «Електронний суд» подав клопотання про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» інформації, що містить банківську таємницю, а саме інформації щодо емісії на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , виписки про рух коштів по картковому рахунку, фінансового номера телефону та ідентифікаційних даних власника карткового рахунку.

Ухвалою суду від 23 квітня 2026 року клопотання представника позивача задоволено, витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» відповідну інформацію, що містить банківську таємницю, та відкладено судове засідання на 01 червня 2026 року.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь щодо рахунків ОСОБА_1 .

З урахуванням неявки відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, неподання ним відзиву, а також відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 24 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №60684045 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1.3 договору особою, якій адресована пропозиція укласти договір, є ОСОБА_1 .

Пунктом 1.8 договору передбачено, що відповідь клієнта про прийняття пропозиції надається шляхом надсилання електронного повідомлення товариству, підписаного відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За змістом п. 3.1 договору ТОВ «ФК «Ірбіс» надало відповідачу кредит у розмірі 9 800 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені договором проценти у строки та на умовах договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що за користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству проценти: у пільговий період 30 календарних днів з 24.01.2022 по 23.02.2022 - за процентною ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом; у стандартний період 60 календарних днів з 24.02.2022 по 24.04.2022 - за процентною ставкою 3 % за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 4.1 договору видача кредиту клієнту проводиться протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом в особистому кабінеті та яка визначена клієнтом як основна платіжна картка.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом, до 24.04.2022 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства.

У розділі 14 договору «Адреси, реквізити та підписи сторін» навпроти даних фізичної особи ОСОБА_1 зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «689791».

Довідкою ТОВ «ФК «Ірбіс» про ідентифікацію клієнта підтверджено, що ОСОБА_1 був ідентифікований 24.01.2022 о 10:18:32 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс». Вказана довідка містить відомості про акцепт оферти позичальником шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 689791, номер мобільного телефону НОМЕР_2 та номер/маску картки НОМЕР_1 .

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025 №3152_251023164305, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів у національній валюті без відкриття рахунків, внесене до державного реєстру фінансових установ та має ліцензію Національного банку України. Між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір на переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021 року.

Згідно з цим листом, 24.01.2022 о 10:18:32 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта на суму 9 800 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 133216893, призначення платежу: «Зачисление 9800 грн на карту НОМЕР_1 ».

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . Також банк повідомив, що номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій, станом на 12.05.2026 року - фінансовий номер телефону НОМЕР_4 .

Разом з тим, додана АТ КБ «ПриватБанк» виписка по рахунку охоплює період з 24.01.2021 по 30.01.2021, тоді як спірний кредитний договір укладений 24.01.2022 року, а перерахування кредитних коштів, згідно з довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення», відбулось 24.01.2022 року. Тому зазначена виписка за 2021 рік не стосується періоду укладення спірного договору та не може бути доказом відсутності зарахування кредитних коштів у 2022 році.

Водночас відповідь АТ КБ «ПриватБанк» у частині підтвердження емісії картки на ім`я відповідача та підтвердження фінансового номера телефону узгоджується з довідкою про ідентифікацію клієнта, умовами кредитного договору та довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування коштів на картку з відповідною маскою.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №60684045 від 24.01.2022 року, станом на 01.09.2025 року загальна заборгованість відповідача за вказаним договором становить 33 908 грн, що складається із заборгованості за кредитом 9 800 грн та заборгованості за нарахованими процентами 24 108 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що 24.01.2022 року відбулася видача кредиту в сумі 9 800 грн, а нарахування процентів здійснено відповідно до умов договору: 2,2 % за 30 днів та 3 % за 60 днів. Розмір процентів становить: 9 800 грн х 2,2 % х 30 днів = 6 468 грн; 9 800 грн х 3 % х 60 днів = 17 640 грн; усього процентів - 24 108 грн.

Доказів повернення кредиту, сплати процентів або доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідач суду не подав.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» укладено договір факторингу №01092025/01, за умовами якого позивач набув право вимоги, серед інших, до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №60684045 від 24.01.2022 року на суму заборгованості 33 908 грн.

Оплата суми фінансування за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією №6054383 від 02.09.2025 року на суму 3 490 472 грн 17 коп.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та норми права.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України та Законом України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення електронної форми про прийняття такої пропозиції або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису не свідчить про неукладеність електронного договору, якщо правочин підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Щодо відступлення права вимоги новому кредитору.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора саме по собі не припиняє зобов`язання та не звільняє боржника від обов`язку погашення заборгованості, а лише означає, що до моменту отримання такого повідомлення належним виконанням може вважатися виконання на користь первісного кредитора.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі статтями 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Такі докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні у справі докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Ключовим питанням у даній справі є те, чи довів позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт укладення відповідачем кредитного договору №60684045 від 24.01.2022 року, факт отримання ним кредитних коштів та наявність у позивача права вимоги до відповідача.

Судом встановлено, що кредитний договір №60684045 від 24.01.2022 року укладено в електронній формі шляхом акцепту відповідачем оферти та підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 689791.

Факт укладення договору підтверджується змістом кредитного договору, у якому зазначені персональні дані відповідача, його РНОКПП, адреса, електронна пошта, номер телефону, номер/маска платіжної картки, істотні умови договору, розмір кредиту, строки кредитування, процентна ставка, порядок повернення кредиту та підпис сторін із використанням одноразового ідентифікатора.

Довідка про ідентифікацію клієнта підтверджує, що ОСОБА_1 був ідентифікований у системі ТОВ «ФК «Ірбіс» 24.01.2022 о 10:18:32, а акцепт оферти здійснено одноразовим ідентифікатором 689791. У цій же довідці зазначено номер мобільного телефону НОМЕР_2 та номер/маску картки НОМЕР_1 .

Суд бере до уваги, що інформація з довідки про ідентифікацію узгоджується з іншими доказами у справі, зокрема з відповіддю АТ КБ «ПриватБанк», якою підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 , а фінансовим номером телефону є НОМЕР_4 .

Факт надання кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025 року, згідно з яким 24.01.2022 о 10:18:32 успішно перераховано кошти у сумі 9 800 грн на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 133216893.

Суд оцінює вказану довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» як належний та допустимий доказ перерахування кредитних коштів, оскільки вона видана особою, яка безпосередньо надавала послуги з переказу коштів за договором із первісним кредитором, містить дату, час, суму, маску картки, номер транзакції та призначення платежу, а її зміст узгоджується з даними кредитного договору, довідки про ідентифікацію клієнта та відповіддю банку щодо належності картки відповідачу.

Щодо наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки за період з 24.01.2021 по 30.01.2021, суд зазначає, що така виписка не охоплює дату укладення спірного кредитного договору та дату перерахування кредитних коштів - 24.01.2022 року. Тому така виписка не може бути використана як доказ відсутності зарахування кредитних коштів відповідачу у 2022 році та не спростовує довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про успішне перерахування 9 800 грн на картку відповідача 24.01.2022 року.

При цьому сама по собі обставина, що у клопотанні про витребування доказів та ухвалі суду був зазначений період з 24.01.2021 по 30.01.2021, не спростовує інших письмових доказів у справі, які підтверджують факт укладення договору та перерахування кредитних коштів 24.01.2022 року.

Таким чином, надані позивачем докази у своїй сукупності підтверджують факт укладення кредитного договору №60684045 від 24.01.2022 року саме відповідачем, факт отримання ним кредитних коштів у сумі 9 800 грн та невиконання ним обов`язку з повернення кредиту і сплати процентів.

Судом встановлено, що за умовами кредитного договору відповідач зобов`язався повернути кредит до 24.04.2022 року та сплатити проценти за користування кредитом за погодженими сторонами ставками: 2,2 % за кожен день у пільговий період та 3 % за кожен день у стандартний період.

Згідно з розрахунком заборгованості, відповідач кредит не повернув, проценти не сплатив, внаслідок чого станом на 01.09.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 33 908 грн, з яких: 9 800 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 108 грн - заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості відповідачем не спростований. Доказів повернення кредиту, повної або часткової сплати процентів, доказів неправомірності нарахування процентів чи іншого розміру заборгованості відповідач суду не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №60684045 від 24.01.2022 року в розмірі 33 908 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

VІІ. Судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач заявив до стягнення з відповідача 5 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав договір про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026 року, додаткову угоду №60684045 до договору, детальний опис робіт, акт надання послуг, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Суд враховує, що ця справа належить до категорії малозначних справ про стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, правова позиція позивача є сталою та типовою для цієї категорії справ, обсяг доказів не є значним, а ціна позову становить 33 908 грн.

З урахуванням характеру виконаної роботи, складності справи, обсягу наданої правничої допомоги, ціни позову, принципів розумності, співмірності та пропорційності суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 500 грн є завищеним щодо конкретних обставин цієї справи.

На переконання суду, розумним, необхідним та співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 3 000 грн.

На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №60684045 від 24.01.2022 року в розмірі 33 908 (тридцять три тисячі дев`ятсот вісім) грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 9 800 (дев`ять тисяч вісімсот) грн та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 24 108 (двадцять чотири тисячі сто вісім) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Позика"», вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, 07406, ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення складене у повному обсязі 01 червня 2026 року.

Суддя