Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №361/1625/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1625/24

Провадження № 2-о/361/150/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.26

21 квітня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

секретаря Михальової М.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Бровари у окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Зарудяний Андрій Володимирович, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування змісту заяви, представником ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 29.06.2022 року. Прізвище заявника « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » внаслідок реєстрації шлюбу, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.08.2017 року.

Батько заявника – ОСОБА_3 – загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 – загинув під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії рф, що встановлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2022 року у справі №361/3358/22, а також свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2022 року.

Враховуючи наведене, представником заявника зазначено, що для отримання всіх виплат, що були належні загиблому, а також соціальних виплат, пенсій, пільг, субсидій, грошової компенсації, що належать до виплати у зв`язку зі смертю батька, вона звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 , які передали її документи до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Листом останнього від 06.09.2023р. №2/3/1/7638, заявнику було відмовлено у виплаті на підставі відсутності документального підтвердження спільного проживання доньки з загиблим батьком та ведення ними спільного господарства.

Факт спільного проживання з батьком та ведення ними спільного господарства підтверджується показаннями свідків та письмовими довідками щодо такого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи наведене, просить суд встановити факт спільного проживання та ведення господарства ОСОБА_1 разом з її батьком ОСОБА_3 , а також визнати ОСОБА_1 членом сім`ї ОСОБА_3 , що загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії рф.

Присутні у судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Зарудяний А.В. підтримали зміст заяви, наполягали на її задоволенні.

Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи заінтересовані особи до зали суду не з`явились, направили заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Представником Міністерства оборони України подано до суду письмові пояснення в яких зазначено, що для встановлення факту спільного проживання та ведення побуту і визнання членом сім`ї, сторона повинна довести декілька ключових моментів, про які безпосередньо вказано в сімейному кодексі, зокрема: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків. Просив суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , оскільки вона є повнолітньою дитиною загиблого та на неї не може розповсюджуватись вимога щодо отримання грошової допомоги від держави.

Від представника ІНФОРМАЦІЯ_6 , надійшли письмові пояснення та клопотання, у яких зазначено про віднесення вказаного спору до підсудності адміністративного суду та закриття провадження у дійсній справі. Вказане клопотання було предметом розгляду по суті та йому надавалась оцінка ухвалою суду.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 зазначив, що знайомий з ОСОБА_7 та є його сусідом по земельній ділянці у садовому товаристві Прилісся. Бачив, що з 2018 року ОСОБА_3 проживає у цьому будинку разом зі своєю донькою ОСОБА_8 та її чоловіком ОСОБА_9 . Бачив їх неодноразово у місцевому магазині та на свята, а також приймали спільно гостей, робили разом ремонт будинку.

Аналогічні показання надали допитані у якості свідків у судовому засіданні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Заслухавши пояснення заявника та її представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 29.06.2022 року. Прізвище заявника « ОСОБА_4 » змінено на « ОСОБА_5 » внаслідок реєстрації шлюбу, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.08.2017 року.

ОСОБА_3 – загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 – загинув під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії рф, що встановлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.08.2022 року у справі №361/3358/22, а також свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 від 30.08.2022 року.

З довідки виконавчого комітету Броварської міської ради від 08.12.2022 року №1.12.3-15/8380 вбачається, що ОСОБА_3 , станом на 13.06.2022 року, був зареєстрований разом з донькою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки ГО СГТ «Прилісся» від 07.10.2023 року №109 вбачається, що член ГО СГТ «Прилісся» ОСОБА_1 проживала разом з батьком ОСОБА_3 з 15.12.2018 року по 13.06.2022 року в приватному будинку, розташованому на земельній ділянці № НОМЕР_4 лінія 13 на території ГО «СГТ «Прилісся» Київської області, Броварського району, Великодимерська ОТГ, Богданівський сторостинський округ.

Зі змісту спадкової справи №503/2022, відкритої до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини від 08.09.2022 року звернулась донька ОСОБА_1 , якій було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на кімнату в гуртожитку АДРЕСА_3 , а також свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад в АТ КБ «ПриватБанк», що належав померлому ОСОБА_3 .

З виписок по надходженню по банківській картці, яка належить ОСОБА_1 , вбачається, що на відкритий на ім`я заявниці рахунок ОСОБА_3 регулярно переказував грошові кошти.

Беручи до уваги документальне підтвердження наведених вище фактів, у суду немає підстав сумніватися в їх достовірності та правдивості.

Вирішуючи по суті заяву ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" (далі - Закон № 1932-ХІІ) у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту другого статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Тобто подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби і подія смерті військовослужбовця під час проходження військової служби є визначеними законом підставами для призначення допомоги.

Указана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII (у редакції на дату смерті військовослужбовця). За приписами вказаної норми у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до СК України, а утриманці - відповідно до Закону України"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону; 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у редакції на дату смерті військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000,00 грн, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у 16-1 Закону № 2011-XII. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Необхідно врахувати правову мету звернення заявниці до суду, яка полягає у підтвердженні її певного соціального статусу. Такий статус впливає на можливість реалізації заявницею прав у сфері соціального забезпечення.

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт її проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав і обов`язків із батьком ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначала, що встановлення такого факту необхідне їй для реалізації нею можливості користуватися соціально-економічними пільгами та гарантіями, передбаченими для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу, заявниця вказувала, що маючи з батьком кровне споріднення та ведучи спільне господарство (побут), проживала з ним, мала з ним взаємні права та обов`язки, у зв`язку із чим вважає себе членом його сім`ї.

Згідно із статтею 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини першої статі 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Законом України від 29 липня 2022 року № 2489-ІХ (набрав чинності 25 серпня 2022 року) викладено текст статті 16-1 Закону № 2011-XII у новій редакції, якою, зокрема, визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).

Законом України від 09 грудня 2023 року № 3515-ІХ статтю 16-1 Закону № 2011-XII (набрав чинності 29 березня 2024 року) викладено в новій редакції, відповідно до частини четвертої якої до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Однак на момент смерті батька заявниці 13.06.2022 року діяла попередня редакція статті 16-1 Закону № 2011-XII, яка передбачала право, зокрема членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, тому факти належності заявників до членів сімей загиблих військовослужбовців підлягають дослідженню. У такому випадку члени сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця є окремою категорією осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 листопада 2024 року в справі № 201/14776/23, що спростовує доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 3 СК України стосовно можливості встановлення факту спільного проживання повнолітньої дочки з батьком однією сім`єю, а також можливості віднесення особи, яка не є дитиною в розумінні статті 6 СК України, до сім`ї батьків.

Отже, на дату виникнення спірних правовідносин для досягнення такої мети, як отримання повнолітньою дочкою загиблого військовослужбовця одноразової виплати відповідно до положень Постанови № 168, статті 16-1 Закону № 2011-XII, підлягав установленню факт того, чи є повнолітня дочка членом сім`ї померлого військовослужбовця.

Відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За змістом статті 318 ЦПК України в заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із статтею 319 ЦПК України в рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Задоволення заяви ОСОБА_1 має для неї юридичне значення, оскільки встановлення факту її спільного проживання разом з покійним батьком ОСОБА_3 дасть можливість заявниці користуватися соціально-економічними пільгами та гарантіями, передбачених чинним законодавством України для членів сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в матеріалах справи знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 , проживала без реєстрації однією сім`єю з батьком ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Зарудяний Андрій Володимирович, заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання, ведення спільного господарства – задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України, та його дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ОСОБА_3 , проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та мали взаємні права й обов`язки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.