Рішення від 18 лютого 2026 р. у справі №705/31/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/31/26

2-а/705/31/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Січеславський І.А. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №R219302 від 26.11.2025.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_2 26 листопада 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято Постанову у справі про Документ сформований в системі «Електронний суд» 05.01.2026 2 адміністративне правопорушення №R219302 (надалі - «Постанова») щодо громадянина ОСОБА_1 (надалі - «Позивач»), якою Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та на нього накладене стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Вказана Постанова не була направлена засобами поштового звязку Позивачу, про наявність постанови Позивач дізнався з «Резерв+» 8 грудня 2025 року.

Вважає вказану Постанову протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, оскільки винесена з порушенням процедури розгляду справи.

Згідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З цього випливає обов`язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу.

Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

В силу ст. 248, ч. 1 ст. 268, ст. 277-2, ст. 278 КУпАП ТЦК зобов`язаний належним чином повідомити особу про розгляд справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Звертає увагу на те, що Позивач не отримував ні повістку про виклик до ТЦК та СП, ні повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Щодо нього не складалось протоколу за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Таким чином, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого при цьому не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Постанова прийнята Відповідачем 26 листопада 2025 року. При цьому вона прийнята заочно, без участі Позивача, не вручалась йому особисто та не надходила засобами поштового зв`язку. Про існування Постанови Позивач дізнався лише 8 грудня 2026 року з застосунку «Резерв+». Незважаючи на те, що Резерв+ вказано можливість завантажити постанову з застосунку, Позивач не зміг завантажити відповідний документ Позивач одразу звернувся до адвоката, яким 9 грудня 2025 року був направлений адвокатський запит до Відповідача, в якому адвокат просив надати Постанову про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та надати всі матеріали адміністративного провадження.

Проте, станом на момент подання позову відповідь на адвокатський запит не надходила. Тобто Позивач пропустив строк звернення з Позовною заявою з поважних причин, оскільки не мав на руках Постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Ця обставина є підставою для поновлення йому строків оскарження Постанови.

Враховуючи викладене, просить суд поновити процесуальний строк для оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №R219302 від 26.11.2025.

Також, просить скасувати Постанову №R219302 від 26.11.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену Начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , справу про адміністративне правопорушення, передбачену ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити та стягнути з бюджету судовий збір у розмірі 532,48 грн..

Ухвалою судді адміністративний позов прийнятий до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку передбаченому ст.162 КАС України.

Т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, в задоволенні позову ОСОБА_1 просять відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що відповідно до АІТС «Оберіг» військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку військовозобов`язаних осіб у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) із 11.03.2002, як «солдат резерву» та потребує проходження базової військової підготовки», не заброньований, не має підстав для відстрочки та конституційний обов`язок по захисту Батьківщини не виконує.

Крім того, повідомляють суд, що позивач військовозобов`язаний ОСОБА_1 не проходив медичний огляд для визначення придатності до виконання військового обов`язку, більше того, ОСОБА_1 не звертався за направленням для проходження медичного огляду до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відомості та не сформував його самостійно через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста у застосунку «Резерв+», що передбачено постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (п.22, 69, 74, 74-3).

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 за місцем свого обліку до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки висновок військово-лікарської комісії про його придатність до військової служби не надав, що є порушенням п.10 Правил.

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 , ухилявся від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, очевидно для того, щоб не бути призваним на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до п.3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток №2 до ПКМУ №1487 від 30.12.2022) призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із кодексам України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, під час діючого воєнного стану та триваючої мобілізації не проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби і не надання своїх персональних даних ОСОБА_1 , свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

По суті позову, також зазначають, що відповідно АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 числиться порушником Правил військового обліку призовників. Військовозобов`язаних та резервістів із 15.11.2025, звернення № Е3918009 від 16.11.2025.

18.11.2025 ОСОБА_1 у власному електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста (електронний кабінет), із використанням власних ідентифікуючих даних, самостійно сформував та подав заяву про визнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказану заяву з власного електронного кабінету ОСОБА_1 направив до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (АІТС «Оберіг»), унаслідок в автоматичному режимі була сформована постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулося виключно внаслідок його власних дій вчинених у його електронному кабінеті, без прийняття індивідуального рішення посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова не була вручені позивачу в передбаченому законом порядку, а про її існування він дізнався 08.12.2025 з додатку «Резерв+». Вказана постанова позивачу засобами поштового зв`язку не направлялась, що не заперечувалась і відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до п.1 Положення про Державний веб-портал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженого постановою КМУ від 30.07.2024 року №879, - Державний портал – організована сукупність взаємозв`язаних засобів інформаційних технологій, які у взаємодії з іншими інформаційними, інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (зокрема публічними), базами (банками) даних діють як єдине ціле з метою надання та отримання електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони. Згідно п.8 Положення власником Порталу та виключних майнових прав інтелектуальної власності на його програмні засоби є держава в особі Міноборони.

Пункт 9 Положення передбачає, що портал створений з метою автоматизації, цифровізації процесів та забезпечення прозорості прийняття рішень, пов`язаних із наданням електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, спрямованих на задоволення потреб та забезпечення соціальних гарантій суб`єктів отримання послуг.

Пунктом 52 підпункту 5 Положення в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста містяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення)….

Відомості про наявність постанови про накладення штрафу на позивача, що розміщені у додатку «Резерв+» носять інформаційний характер і не можуть бути підтвердженням того, що позивач отримав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач не був належно повідомлений у встановленому законом порядку про прийняте рішення.

За таких обставин, заява позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом є обґрунтованою, а тому з метою дотримання права на захист позивача, суд вважає за можливе поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до змісту вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із вимогами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Нормами ст. ст. 72, 73 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №R219302 від 26.11.2025 відносно ОСОБА_1 , згідно якої за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Розмір штрафу:17000,00 грн. – сплатити до 05.01.2026; пільговий розмір штрафу: 8500,00 грн. – пільговий період до 16.12.2025.

Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено: ОСОБА_1 не прибув вчасно за повісткою до ТЦК та СП (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), подані дані до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області 16.11.2025, порушення 15.11.2026, 26.11.2025 скасовано розшук, оскільки особу доставлено, складено адміністративний протокол (постанову) за ст.210-1 КУпАП.

Вказана постанова засобами поштового зв`язку особі не направлялась.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжено.

Статтею 1 Закону України "Про оборону України" від 06грудня 1991 року N 1932-XII визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. Положеннями Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

В п. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" зазначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до пп.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів – призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абз. 11 п.9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою КМУ № 154 від 23.02.2022, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктом 23 зазначеного Порядку визначені підстави для такого неприбуття, а саме: поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Пунктами 28 - 30-3 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024, визначено таке.

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п.28).

У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (п.29).

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією (30-1).

Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді (п. 30-2).

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису (п. 30-3 ).

У п. 41 Порядку зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Зазначеним Порядком врегульований порядок оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відповідно до вимог якого у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи вважається днем отримання такого поштового відправлення (повістки).

Згідно ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Відповідно приписів ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП, встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повідомлення про розгляд справи, відбувається за допомогою направлення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП громадяни підлягають адміністративній відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП передбачено за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.210-1 КУпАП, в особливий період.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно за ч.3 ст.210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 №R219302 від 26.11.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за не прибуття за повісткою до ТЦК та СП. При цьому доказів направлення відповідної повістки згідно вимог діючого законодавства на адресу позивача, як і взагалі існування повістки на ім`я позивача, відповідачем не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що уповноваженою службовою особою відповідача при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не було повно та всебічно досліджено всіх обставин справи, оскільки в наданих до суду матеріалах не міститься достатніх, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності, не було надано належних та допустимих доказів, які спростовують наведені позивачем обставини щодо порушення порядку прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки судом встановлено процесуальні порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відсутність доказів вини ОСОБА_1 , що мало наслідком винесення постанови №R219302 від 26.11.2025 відносно ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за три позовні вимоги, але оскільки судом позов задоволено частково, тому пропорційно задоволеним позовним вимогам на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за одну позовну вимогу в сумі 532,48 грн.

Керуючись, ст. ст. 7, 9, 251, 268, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 72-77, 90, 121, 139, 241-246, 250, 268, 286 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов – задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення №R219302 від 26.11.2025, винесену (підписану) т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 532 гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення або складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 24.02.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський