Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №569/7302/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7302/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 613756, 13.03.2026 року о 11:31 год. в м.Рівне, вул. Степана Бандери, 26 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Toyota номерний знак НОМЕР_1 ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився. Велась безперервна відеофіксація на нагрудну боді камеру №472078, чим порушив п.2.5 ПДР..

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Бурма О.В. вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності заперечив, вказав, що у вказаний в протоколі день та час ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі на роботу, в м. Рівне, по вул. Степана Бандери, з дотриманням правил дорожнього руху. Після зупинки транспортного засобу, працівники поліції повідомили, що причиною зупинки є відсутність обов`язкового страхового полісу та те, що він керує транспортним засобом, будучи не прищебнутий ремінем безпеки, про що винесли постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії ЕНА №6823896 від 13.03.2026 за ч.5 ст. 121 КУпАП. Підстав для зупинки транспортного засобу працівниками поліції були надуманими, оскільки ОСОБА_1 підтвердив наявність у нього обов`язкового страхового полісу, а вищевказана постанова серії ЕНА №6823896 від 13.03.2026 про адміністративне правопорушеня, скасована рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.04.2026. У відеоматеріалах долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджують той факт, що працівники поліції не мали підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд на стан наркотичного сп`яніння, оскільки насамперед ОСОБА_1 було зупинено протиправно, а також працівниками поліції не були встановлені ознаки стану наркотичного сп`яніння. Про проходження огляду були формального характеру без оголошення того, що працівник поліції виявив у ОСОБА_1 якісь ознаки наркотичного сп`яніння, але на що останній сказав: «якщо треба, то поїдем». Просив провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях скалду адміністративного прапорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Бурми О.В., оглянувши відеозапис, суд прийшов до наступного.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч.1 ст.9 КпАП України.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.ст.251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року№23-рп/2010КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що особа перебуває у стані сп`яніння чи в неї маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він саме у такому стані керував транспортним засобом, тобто перебував у статусі водія.

Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.5 ПДРУкраїни, передбаченої ч.1 ст.130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази доведеності сукупності наступних обставин: керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці; вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану наркотичного сп`яніння; наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, спростовується відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції воскільки там всідображено, що останній на пропозицію правцівників поліції поїхати на огляд на стан наркотичного сп`яніння, двіччі сказав, «якщо треба, то поїдем".

Оглянутим відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 у вказаний день та час керував транспортним засобом, зупинений працівниками поліції через відсутність обов`язкового страхування та непристебнутий ремінь безпеки , на що останній повідомив про те, що страховий поліс наявний, а ремінь безпеки відстибнув після того як зупинився. Після виходу з автомобіля працівник поліції оглянув вміст особистої сумки ОСОБА_1 , вміст кишень куртки та кишень штанів останнього та транспортного засобу Toyota номерний знак НОМЕР_1 , на якому рухався останній. Після того, як працівники поліції нічого не знайшли, запитали чи особисто ОСОБА_1 не вживає наркотичних речовин, чи проїде на огляд на наркотичне сп`яніння, тому що бачили останнього в компанії його знайомого, який раніше відбував покарання за вчинений злочин. На запитання патрульного ОСОБА_1 вказав, що нічого не вживає, та заборонених речей немає та «якщо треба, то поїде на огляд». Патрульний знову запитав чи проїде ОСОБА_1 на огляд на наркотичне сп`яніння, останній повторно вказав «якщо треба, то поїду». Працівником поліції були роз`яснені права ОСОБА_1 , передбачені ст.63 Конституції України та статті 268 КУпАП, одна з приводу користування правничою допомогою адвоката було ведено в оману та вказано, що такі послуги можуть бути використані ним лише в суді. Також не може бути визнаним належним доказом винуватості ОСОБА_1 , долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальної технічних засобів від 13.03.2026, оскільки питання щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння взагалі не піднімалось та такий огляд не проводився..

Причина зупинки транспортного засобу під керування ОСОБА_1 , відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була спростована самим ж працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 , що підтвержується віеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського.

Друга оголошена причина зупинки, така як відсутність пристебнутого ременя безпеки не могла бути причиною зупинки, оскільки працівник поліції не могли встановити того факту, оскільки спец автомобіль працівників поліції рухався позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та не могли цього бачити та зафіксувати. Крім того рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від. 29.04.2026 у справі 569/7157/26 скасована постанова у справі про адміністративне правопорушення, винесене стосовно ОСОБА_1 за допущення вказаного правопорушення п.2.3.в ПДР.

Також, суд вважає, що працівниками поліції порушена встановлена процедура огляду на стан сп`яніння з урахуванням наступного.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (пункт 2). Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4).

Під час дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, перегляду відеозапису встановлено, що ознакою наркотичного сп`яніння, на які вказував працівник поліції ОСОБА_1 була: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та порушення мови, проте такі ознаки суперечить вимогам вказаної Інструкції, яка не містить такої ознаки наркотичного сп`яніння як вказали останні.

Крім того, ОСОБА_1 , відмовили у праві користування правничою допомогою.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.

Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка здійснюється поліцейським відповідної статі. У невідкладних випадках поверхневу перевірку може здійснити будь-який поліцейський лише з використанням спеціального приладу або засобу.

Поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: 1) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб; 3) якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.

Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону.

Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України.

В порушення вимог вказаного Закону працівником поліції здійснено фактично особистий обшук ОСОБА_1 за відсутності законодавчо визначених підстав для таких дій.

Відповідно до ст.264 КУпАП особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митного органу, органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.

Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця). Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

В порушення вимог ст.264 КУпАП працівники поліції, без законодавчо визначених підстав провели особистий обшук ОСОБА_1 та про вчинені дії не зазначили у протоколі про адміністративне правопорушення.

Також суд приймає до уваги довідку за №87 від 15.05.2026 року, відповідно до якої вбачається, що ОСОБА_1 на обліку лікаря нарколога не перебуває, та за медичною допомогою не звертався.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд прийшов до висновку, що порядок та процедура проведення огляду особи на стан наркотичного сп`яніння, передбачені ст.266 КУпАП, були порушенні, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний доказом в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, оскільки не в повній мірі відображає суть адміністративного правопорушення, а тому суд визнає його недопустимим.

За таких обставин, підстав вважати доведеним поза розумних сумнівів винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не має.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст.1,9,130,245,247,251,252,280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Головчак М.М.