Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №539/465/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/465/26

Провадження № 2/539/906/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

учасники справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Лубенського міськрайонного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) звернувся ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) із позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) (далі - відповідачка), в якому просить суд:

розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 15 червня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що було зроблено відповідний актовий запис №1208.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив що 15 червня 2019 року вони з відповідачкою зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Причиною розірвання шлюбу є те, що в їх сім`ї виникали значні непорозуміння, вони мають зовсім протилежні погляди на сімейне життя. Тривалий час вони з відповідачем подружніх стосунків не підтримують, фактично сім`ї, як такої, вже не існує. Ведуть окреме домашнє господарство, спільного бюджету не мають. Син проживає з відповідачкою, перебуває на її утриманні. Позивач від надання допомоги сину не відмовляється.

Також просив після розірвання шлюбу повернути відповідачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Судові витрати просив покласти на позивача.

Заяви, клопотання учасників справи

27 травня 2026 року представник позивача адвокат Садовий В.В. звернувся до суду з заявою, в якій просить розглядати справу без участі позивача та його представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

27 травня 2026 року відповідачка надала заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає частково, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13 квітня 2026 року. Розгляд справи було відкладено на 27 травня 2026 року.

Сторони у судове засідання, призначене на 27 травня 2026 року, не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вказані вище вимоги статей 211 та 247 ЦПК України, а також те, що учасники справи (позивачка та відповідач) не з`явилися у судове засідання, а також заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та суд розглядає справу на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

15 червня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що було зроблено відповідний актовий запис №1208 (а.с.12).

Позивач та відповідачка мають спільну дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 06 червня 2023 року Лубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №135 (а.с.9).

Позивач та відповідачка намірів зберегти сім`ю не мають, шлюбні відносини не підтримують, сім`я припинила існування остаточно. Мета подальшого спільного життя подружжя та збереження родини відсутня.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачкою виникли правовідносини, пов`язані із неможливістю подальшого спільного проживання та збереження сім`ї.

Вказані правовідносини регулюються статтею 51 Конституції України, Сімейним кодексом України (далі - СК України).

Не бажаючи підтримувати подружні відносини, позивач звернувся до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Частиною першою статті 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною другою статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (частина третя стаття 105 СК України).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина перша статті 110 СК України).

Частиною першою статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (частина друга статті 114 СК України).

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (частина перша статті 113 СК України).

Відповідно до частини восьмої статті 294 ЦПК України у рішенні про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З аналізу вказаних вище вимог Сімейного кодексу України вбачається, що шлюб заснований на вільному волевиявленні чоловіка та жінки. У разі неможливості перебувати у шлюбі суд на відповідною заявою одного з подружжя, а також за наявності відповідних обставин, які свідчать про неможливість подальшого спільного життя подружжя і збереження шлюбу, постановляє рішення про розірвання шлюбу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач та відповідачка однією сім`єю не проживають, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки між сторонами втрачено взаєморозуміння, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилалася позивач як на підставу своїх вимог, а відповідачка - не заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача та відповідачки та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо розірвання шлюбу слід задовольнити.

Що ж стосується позиції позивача про повернення відповідачці після розірвання шлюбу її дошлюбного прізвища, то суд приходить до наступного.

Зі змісту вимог статті 113 СК України вбачається, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачка ОСОБА_2 у своїй заяві, поданій до суду 27 травня 2026 року, висловила своє бажання після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_5 », про що, керуючись частиною восьмою статті 294 ЦПК України, слід зазначити в рішенні суду.

При цьому, суд не погоджується із позицією позивача щодо необхідності повернення відповідачці дошлюбного прізвище « ОСОБА_4 », оскільки, як було зазначено вище, статею 113 СК України передбачено право подружжя після розлучення залишити собі прізвище, отримане під час реєстрації (перебування) у шлюбі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 1 331,20 грн що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №04-20585832/С від 04 лютого 2026 року (а.с.1) та випискою про зарахування судового збору від 04 лютого 2026 року (а.с.12). Але судові витрати позивач просив покласти на нього.

На підставі викладеного, керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 21, 104, 105, 110, 111, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 15 червня 2019 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що було зроблено відповідний актовий запис №1208.

При внесенні відомостей до державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідачці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , залишити прізвище - « ОСОБА_5 ».

Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі частини другої статті 115 Сімейного кодексу України копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва