Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №536/966/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/966/26

Провадження № 2/536/1294/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись, що 12.07.2020 ТОВ "Лінеура Україна" та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 882017, за умовами якого йому було надано кредит у сумі 6 700 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кошти на вказаних у кредитному договорі умовах. 24 березня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги №ККЛУ-24032021, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги до боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 . Внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань утворилась заборгованість на загальну суму 21 975 грн, що складається із заборгованості за сумою кредиту 6 700 грн, заборгованості за відсотками 15 275 грн, що і просили з нього стягнути та судові витрати: судовий збір в сумі 2 662 грн 40 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Ухвалою судді від 03 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відзив на позовну заяву відповідач у встановлений законом строк не подав, з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу до суду не звертався.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно приписів ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Установлено, що 12.07.2020 ТОВ "Лінеура Україна" та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 882017, відповідно до якого товариство зобов`язувалось надати відповідачу кредит у сумі 6 700 грн загальним строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Вказаний кредитний договір укладений між сторонами в електронній формі шляхом підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С702», що підтверджується копіями цього договору з додатками та довідкою про ідентифікацію.

Кредитор ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кошти на вказаних у кредитному договорі умовах, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 19.01.2026 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 29.04.2026, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 12.07.2020 надійшли грошові кошти в сумі 6 700 грн.

24 березня 2021 року ТОВ «Лінеура Україна» уклало з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договір відступлення прав вимоги № ККЛУ-24032021, за яким ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 882017.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККЛУ-24032021 від 24.03.2021 до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 882017 від 12.07.2020, загальна сума заборгованості становить 21 975 грн, що складається із заборгованості за сумою кредиту 6 700 грн, заборгованості за відсотками 15 275 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та необхідність погашення заборгованості, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» повідомило відповідачку шляхом надіслання їй досудової вимоги від 10.03.2026 року за Вих. № 20611631 про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором та повідомлено про заміну кредитора.

Отже, право вимоги за договором № 882017 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.07.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Вирішуючи питання про розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було погоджено строк кредитування тривалістю 30 днів та орієнтовна загальна вартість кредиту 10 519 грн, при цьому докази звернення позичальника щодо його продовження або зміни дати повернення кредиту, здійснення оплати за договором у матеріалах справи відсутні. Доказів того, що між позивачем і відповідачем укладено договір про продовження строку правомірного користування кредитом, або що відповідач вчинив дії на пролонгацію/авто пролонгацію, суду не надано. Лише наявність у відповідача заборгованості за договором не свідчить про продовження строку правомірного користування кредитом, і такий строк договором не визначений.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в межах зазначеного строку кредитування в сумі 10 519 грн, з яких: 6 700 грн тіла кредиту та 3 819 грн відсотків.

Нарахування процентів за користування кредитом після 11.08.2020 суперечить закону.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження №12-16гс22), зі змісту якої вбачається, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Так як позов задоволено частково, то в відповідності до ст. 141 ЦК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 274 грн 44 коп.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, у разі часткового задоволення позову суд може застосувати критерії співмірності та пропорційності витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та співрозмірності, оскільки позов задоволено частково, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на правничу допомогу, вважаючи таку суму співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями ст.141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614) заборгованість за кредитним договором № 882017 від 12.07.2020 в сумі 10 519 (десять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн, судовий збір в сумі 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн 44 коп та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.

Відмовити в решті позовних вимог.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко