Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №940/1367/25 — Тетіївський районний суд Київської області

Суд: Тетіївський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 01 червня 2026 р.

Справа: №940/1367/25

Суддя: Самсоненко Р. В.

02.06.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/49/26

Справа № 940/1367/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченої: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження №12025111300000127 від 21 травня 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Довгалівка, Погребищенського району Вінницької області, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не депутатки, не працюючої, не одруженої, на утримання має двох малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що у відповідності до Указу Президента України ОСОБА_7 за №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102 – ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Так, 14 травня 2025 року, о 21 годині 36 хвилин, в АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , в умовах воєнного стану, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи на території домолодіння ОСОБА_8 , маючи намір на вчинення крадіжки, переслідуючи корисливий мотив, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, протиправно, шляхом вільного доступу, здійснила крадіжку велосипеду «ARDIS Infiniti AMT-26», вартістю 3533,33 грн. Чим спричинила матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 3533,33 грн.

У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникла та розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України, не визнала, заперечивши свою винуватість у вчиненні цього злочину повністю, надавати показання по суті висунутого їй обвинувачення відмовилась.

У подальшому під час судових дебатів 18.05.2026 стороною захисту вказано на те, що стороною обвинувачення не доведено складу кримінального правопорушення та обставин його вчинення, зокрема висновок судової товарознавчої експертизи, яким визначено ринкову вартість велосипеда «ARDIS Infiniti AMT-26» в сумі 3533,33 грн., є недопустимим доказом, оскільки на дослідження експерту не надавався велосипед, стороною обвинувачення не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення крадіжки велосипеду обвинуваченою ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та заперечення стороною захисту складу кримінального правопорушення, обставин його вчинення, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 доведена сукупністю зібраних досудовим розслідування та досліджених у судових засіданнях доказів, зокрема, показаннями свідків та письмовими доказами.

Так, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що потерпілий ОСОБА_8 її чоловік, вони живуть у будинку по АДРЕСА_2 , у власності мають велосипед Ардіс, який придбали в 2019 році в магазині за 5700 грн., велосипед завжди стояв на території домоволодіння, обвинувачену ОСОБА_10 не знає, в середині травня 2025 року, ввечері у вікно хтось постукав, вона вийшла із будинку та на подвір`ї побачила обвинувачену, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, обвинувачена запитувала про автошколу, хто з нею разом навчається, вона відповіла, шо не знає та повернулась в будинок, через тиждень після цієї події виявили відсутність велосипеду та повідомили поліцію, за фотознімком із фотоловушки встановили, що велосипеда не стало 14.05.2025, на фотознімку зображена ОСОБА_10 , велосипед їм повернуто в справному стані.

Допитаний свідок ОСОБА_11 показав, що він живе в м. Тетіїв по вул. Севастопольська та є сусідом родини ОСОБА_12 , 14.05.2025 після 21 год. вийшов погуляти із собакою та побачив як із домоволодіння ОСОБА_12 виходила дівчина спортивної статури із велосипедом в руках, вийшовши із домоволодіння ця дівчина сіла на велосипед і поїхала, дівчина була одягнена в світлий верх, обличчя не розгледів оскільки на дворі сутеніло, однак точно може сказати, що дівчина не з родини ОСОБА_12 .

Допитаний свідок ОСОБА_13 показав, що із обвинуваченою ОСОБА_10 знайомий, після батьків він успадкував будинок по АДРЕСА_3 , в травні 2025 року познайомився із ОСОБА_14 , яка на той час жила в будинку по вул. Рідна, в середині травня він зустрівся із ОСОБА_14 в магазині «Олімп», купив шампанське та вони на велосипедах поїхали до нього до дому, ОСОБА_14 свій велосипед завела до свого подвір`я, в нього вдома вони вживали алкогольні напої, потім продовжили вживати алкогольні напої в сусіда ОСОБА_15 , коли почало сутеніти ОСОБА_14 сказала, що їй терміново треба кудись поїхати, він порадив взяти його велосипед, який знаходився на подвір`ї біля воріт, ОСОБА_14 пішла та не повернулась, близько 23 год. він прийшов до дому і побачив, що велосипед був на місці. Наступного ранку зателефонував ОСОБА_14 щоб дізнатись де вона ділась ввечері, в розмові ОСОБА_14 попросила прийти і забрати його велосипед, на що він відповів, що його велосипед вдома, однак із цікавості пішов до ОСОБА_14 і вона йому віддала велосипед ОСОБА_16 , стверджуючи, що це його, із розмови із ОСОБА_14 зрозумів, що вона не пам`ятає, де взяла велосипед, цей велосипед він забрав до дому, а через декілька днів виявилось, що велосипед вкрали у сусіда і він віддав його працівникам поліції.

Винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується також письмовими доказами, а саме:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо даного кримінального провадження № 12025111300000127, сформованим на дату 12.07.2025 (т.1, а.с. 230-231), з якого вбачається, що це кримінальне провадження внесено до названого Реєстру 21.05.2025 о 09:59 год. за повідомленням ОСОБА_9 ;

рапортом оперативного чергового ВП № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 20.05.2025, із якого вбачається, що 20.05.2025 на спецлінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що 15.05.2025 із домоволодіння викрадений велосипед марки «Ардіс» (т. 1 а.с. 232);

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_9 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що 15.05.2025, близько 23 год 15 хв., невідома особа із домоволодіння по АДРЕСА_2 викрала велосипед «Ардіс» вартістю 5700 грн. (т. 1 а.с. 233-234);

протоколом огляду місця події території домоволодіння ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 236-237), проведеного за добровільної згоди користувача, що підтверджено її заявою (т. 1, а.с. 235), згідно з цим протоколом огляд місця події проведений 20.05.2025 з 20:10 год. до 20:35 год., під час огляду нічого не вилучалося, до протоколу додано фототаблицю описаного в протоколі місця події, з яких вбачається зовнішній вигляд домоволодіння та місце, де стояв велосипед;

фотознімком із камери спостереження, датованим 14.05.2025 о 21 год. 36 хв, на якому зображений двір домоволодіння, частинна житлового будинку та особа жіночої статі одягнена у світний одяг, який надано потерпілим ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 240-241):

протоколом огляду фотознімку із камери спостереження, датованим 14.05.2025 о 21 год. 36 хв, від 21.05.2025 (т.1 а.с. 240);

протоколом отримання речей від 21.05.2025 із фототаблицями, згідно із яким свідок ОСОБА_13 видав працівникам поліції велосипед «ARDIS Infiniti AMT-26» червоного кольору у справному стані (т. 1 а.с. 244-246);

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання (т.1 а.с. 247) від 21.05.2025, згідно з якою велосипед «ARDIS Infiniti AMT» визнано речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та передано потерпілому ОСОБА_8 згідно із його розпискою (т. 1 а.с. 248);

відеозаписом із камери спостереження з домоволодіння по АДРЕСА_3 за 14.05.2025, наданим свідком ОСОБА_17 , протоколом огляду відеозапису від 27.05.2025, із яких вбачається, що 14.05.2026 о 21 год. 39 хв. по вул. Рідна повз будинок 24 на велосипеді їде дівчина одягнена в світлий одяг (т. 1 а.с. 249-250, т. 2 а.с. 2-3);

висновком судової товарознавчої експертизи № СЄ-19/111-25/31898-ТВ від 23.05.2025, відповідно до якої ринкова вартість велосипеду «ARDIS Infiniti AMT-26» становить 3533,33 грн.

Клопотань про дослідження речових доказів, а так само будь-яких інших доказів, крім наведених вище, сторонами кримінального провадження суду не заявлялося.

Оцінюючи досліджені докази, кожний окремо та в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, такими, що узгоджуються в цілому між собою, та достатніми, щоб покласти їх в основу вироку, дійшовши висновку, що винуватість обвинуваченої поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження з огляду на таке.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.01.2020р. у справі №754/17019/17).

Також суд вважає відсутніми підстави для визнання недопустимим доказом висновку судової товарознавчої експертизи № СЄ-19/111-25/31898-ТВ від 23.05.2025, оскільки під час проведення цієї експертизи досліджувався не безпосередньо об`єкт (велосипед) та матеріали кримінального провадження не містять достовірних відомостей про вартість викраденого майна, з огляду на таке.

Згідно із ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо, зокрема, визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Так, під час дослідження висновку судово-товарознавчої експертизи № № СЄ-19/111-25/31898-ТВ від 23.05.2025, судом встановлено, що вказана експертиза призначена постановою слідчого СВ ВВ №3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 21 травня 2025 року. Виконання товарознавчої експертизи доручено ОСОБА_18 , яка має вищу освіту за спеціальністю «Товарознавство», кваліфікація судового експерта за спеціальністю 12.1 - визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів, свідоцтво № 20027 від 26 квітня 2024 року, видане ЦЕКК МЮ України, стаж роботи судовим експертом з 2024 року.

Відповідно до висновку експерта за результатами судово-товарознавчої експертизи № СЄ-19/111-25/31898-ТВ від 23.05.2025, ринкова вартість велосипеда марки «ARDIS Infiniti AMT-26», який був у використанні з 2019 року, у придатному стані станом на 14 травня 2025 року становить 3533,33 грн.

Як убачається із змісту вказаного висновку, в якості вихідних даних при проведенні дослідження експерт використовував відомості, що містяться в постанові про призначення судово-товарознавчої експертизи, фотознімки велосипеда марки «ARDIS Infiniti AMT-26». У ході проведеного дослідження експертом використовувалася в тому числі і Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (зі змінами).

Ринкова вартість не наданого на дослідження майна визначалася згідно з методом аналогів продаж стосовно ринковим цінам, що склалися в регіонах України на продукцію аналогічного асортименту з урахуванням інформації про ринкові ціни, що діють на території України.

Після проведення аналізу інформації про ціни ринку виробів на товари аналогічного виконання і оформлення з діапазону встановлених цін, згідно для проведення подальших розрахунків, приймається середнє значення, яке входить у встановлений діапазон цін.

Відтак, судово-товарознавча експертиза у цьому кримінальному провадженні призначена та проведена у відповідності до вимог КПК України та належними особами, а тому висновок експерта № СЄ-19/111-25/31898-ТВ від 23.05.2025, складений за наслідками проведення цієї експертизи, є таким, що отриманий у процесуальний спосіб та є належним і допустимим доказом винуватості ОСОБА_4 .

Усупереч твердженням захисника та обставина, що експерт не дослідив безпосередньо велосипед щодо якого він складав висновок про вартість, не свідчить про недопустимість висновку експерта, як доказу стосовно винуватості ОСОБА_4 , як і не свідчить про порушення приписів КПК експертом.

Крім того, варто зауважити, що здійснення експертного дослідження без безпосереднього вивчення експертом викраденого товару не суперечить положенням п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 № 1950/5), якими передбачено, що коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Суд також зазначає, що згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Варто зауважити, що ч. 1 ст. 356 КПК України передбачено, крім іншого, що за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в нього спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик і теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких він дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

Отже, приписами КПК України (ст. 356 КПК України) надано право, зокрема, стороні захисту клопотати про допит експерта в суді, під час якого з`ясувати питання достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок. Однак захисник, стверджуючи про недостатність наданих експерту відомостей, через ненадання йому викрадених товарів, вказаним правом не скористався.

З огляду на наведені висновки за наслідками дослідження та оцінки доказів щодо встановлених обставин, відсутності підстав для визнання доказів недопустимими суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 , відтак невизнання нею винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення суд розцінює як намагання уникнути покарання за вчинене кримінальні правопорушення, оскільки її винуватість доведена в суді сукупністю наведених вище доказів.

Таким чином, зважаючи на усе наведене та даючи правову оцінку діям обвинуваченої, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, і кваліфікує такі дії за частиною четвертою статті 185 КК України.

Питання про призначення обвинуваченому покарання суд вирішує, керуючись вимогами статей 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами), виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання, враховуючи характер суспільної небезпечності і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Досліджуючи дані, що характеризують особу обвинуваченої, судом встановлено, що вона раніше не судима, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працює.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статей 314-1, 368 КПК України, статті 9 Закону України «Про пробацію» суд, ухвалюючи вирок, бере до відома досудову доповідь, складену Білоцерківським районним відділом № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у м.Києві та Київській області 10.10.2025.

Як вбачається із зазначеної досудової доповіді, обвинувачена ОСОБА_4 проживає разом зі двома малолітніми дітьми в с. Довгалівка Погребищанського району Вінницької області, умови проживання її влаштовують. Батько обвинуваченої військовослужбовець ЗСУ. Катерина має плани на майбутнє та знає, яким чином їх реалізувати, продовжує навчання в ВПТУ № 42 в м. Погребище за спеціальнісю кухар-кондитер, підтримує стосунки із рідними.

Ризик вчинення потворного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні.

Органом пробації в досудовій доповіді зроблено висновок про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Враховуючи усе викладене та беручи до уваги, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов до таких висновків.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує вчинення нею тяжкого злочину за визначенням статті 12 КК України, бере до уваги особу винної, невизнання нею винуватості, відповідно, відсутність каяття у вчиненому, проте за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, також суд бере до уваги в цілому належну процесуальну поведінку, наявність на утриманні двох малолітніх дітей. Тому встановлені судом обставини з урахуванням позиції прокурора в судових дебатах. 18.05.2026 та наведених висновків уповноваженого органу з питань пробації дають суду підстави вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_4 можливе в умовах суспільства.

Як неодноразово роз`яснював Верховний Суд, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо; дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права (зокрема, постанови Верховного Суду від 01.02.2018р. у справі №634/609/15-к, від 22.03.2018р. у справі №207/5011/14-к, від 17.10.2019р. у справі №205/7091/16-к, від 06.08.2020р. у справі №155/1064/18 тощо).

При цьому заборони застосування статті 75 КК України за умови невизнання засудженим своєї вини КК України не містить (постанова Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №205/7091/16-к).

З огляду на це та враховуючи позицію прокурора, уповноваженого органу з питань пробації, суд дійшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини четвертою статті 185 КК України, та звільнення її на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з призначенням одного року іспитового строку. При цьому на обвинувачену мають бути покладені обов`язки, передбачені статтею76 КК України.

Крім того враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 не становить собою суспільної небезпеки, не ухилялась від викликів до суду, а міра покарання, яка їй призначається, не пов`язана з ізоляцією від суспільства, тому суд за таких обставин, враховуючи думку прокурора щодо відсутності підстав для обрання запобіжного заходу, вважає недоцільним обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Матеріальна шкода відшкодована. Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення експертизи, згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої.

Питання щодо речових доказів суд вирішує за вимогами статті 100 КПК України.

Керуючись частиною третьою статті15, частиною третьою статті185 КК України, статтями 100, 369-371, 373, 374, 392-395, 532, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Звільнити ОСОБА_4 на підставі статті 75 Кримінального кодексу України від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 такі передбачені частиною першою, пунктом 2 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання обраховувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирати.

Речовий доказ - велосипед марки «ARDIS Infiniti AMT-26», який повернуто потерпілому ОСОБА_8 , залишити в останнього.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Довгалівка, Погребищенського району, Вінницької області, проживаючої без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Тетіївський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua