Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №370/1153/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2026 р. Справа № 370/1153/26

Провадження № 3/370/341/26

Суддя Макарівського районного суду Київської області Сініцина О.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

у с т а н о в и л а:

У Протоколі про адміністративне правопорушення від 09 квітня 2026 року № 0698/10/36/07/08 під час проведення фактичної перевірки магазину ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення правил проведення розрахунків у готівковій формі у сфері торгівлі та послуг, а саме проведення розрахункових операцій без застосування РРО, чим порушив пункти 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який свою вину не визнав, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

За приписами частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Однак, згідно з актом фактичної перевірки від 08.04.2026 вбачається, що розрахункову операцію проводив ФОП ОСОБА_1 у готівковій формі, під час розрахунку на програмному РРО сформований та виданий фіскальний чек на суму 1 450 грн, сформований на ПРРО № 4000630615 та виданий фіскальний чек з вказанням назви товару «напої» та «витратні матеріали».

Так суд встановив, що протокол відносно ОСОБА_1 складений лише на підставі акта фактичної перевірки, який сам по собі не може слугувати належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 155-1 КУпАП, оскільки приписи Податкового кодексу України визначають, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Згідно із статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зауважити, що за відсутності інших об`єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що у матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, визначеного частиною першою статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Керуючись статтями 7, 9, 155-1, 245, 251, 252, 247, 280, 283–285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою

статті 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду апеляційним судом.

Суддя О.С. Сініцина