Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №363/7578/25 — Вишгородський районний суд Київської області

"01" червня 2026 р. Справа № 363/7578/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли два адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

1. Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що 04.12.2025 року о 20 год. 40 хв. в с. Литвинівка по вул. Тараса Шевченка 3А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності свідка, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2. Крім того, зі змісту протоколу серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП слідує, що 08.12.2025 року о 20 год. 25 хв. в с. Литвинівка по вул. Полянського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер 6820. Згідно результату тесту за №835, проведеного 08.12.2025 року о 21 год. 13 хв. за допомогою газоаналізатора Драгер - результат огляду позитивний - 3,09 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Артем`єва Г.О. спрямувала до суду клопотання, в якому просила суд об`єднати в одне провадження вказані справи відносно ОСОБА_1 та закрити провадження по об`єднаній справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. При цьому адвокат у клопотанні посилалася на те, що матеріали справи, зокрема і відеозапис не містять доказів того, що ОСОБА_1 04.12.2025 року керував зазначеним в протоколі транспортним засобом, а відтак відносини з працівником поліції і ОСОБА_1 сталися не у зв`язку з виявленням факту керування автомобілем в стані сп`яніння, а із-за врегулювання побутового конфлікту. Крім того, ОСОБА_1 не мав достатніх ознак сп`яніння, повністю усвідомлював і контролював свої дії, мав стійку ходу і розбірливу мову, не мав тремтіння рук, неприроднього кольору обличчя, почервоніння очей, порушення координації рухів чи поведінки що не відповідала обстановці, не спричиняв небезпеку чи навіть істотну загрозу іншим учасникам дорожнього руху,

що свідчить про відсутність підстав для проведення огляду на стан сп`яніння. Також ОСОБА_1 не відмовлявся проїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння, проте його до лікарні доставлено не було. Направлення, додане до протоколу від 04.12.2025 року серії ЕПР1 за №531863 містить інформацію щодо Вишгородської ЦРЛ, але такого закладу у відповідному Переліку не має. Що стосується адміністративного матеріалу відповідно до протоколу від 08.12.2025 року серії ЕПР1 за №535322, то оскільки в провадженні судді одночасно перебуває дві справи відносно ОСОБА_1 , що підлягають об`єднанню, то у випадку встановлення всіх ознак адміністративних правопорушень, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення. З урахуванням наведеного, адвокат вважає, що обставини, викладені в протоколах не є достатніми для належного розгляду справи, факт перебування ОСОБА_1 в стані сп`яніння не доведено, а відтак відсутні підстави накладення на нього стягнення, об`єднана справа підлягає закриттю.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, враховуючи, що до суду надійшли матеріали щодо двох адміністративних правопорушень відносно ОСОБА_1 , які розглядаються одним суддею, враховуючи клопотання представника Савенка О.В., вони підлягають об`єднанню в одне провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність:

- за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,

- передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів,

- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 14 ЗУ «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону,

ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Так, п. 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 (а) ПДР України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння, в інших закладах забороняється. При цьому огляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп`яніння, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан зокрема наркотичного сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан наркотичного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані наркотичного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан сп`яніння. У разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння).

Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані зокрема наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання,

що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що 04.12.2025 року о 20 год. 40 хв. в с. Литвинівка по вул. Тараса Шевченка 3А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності свідка, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Крім того, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року, складеному відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено, що 08.12.2025 року о 20 год. 25 хв. в с. Литвинівка по вул. Полянського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Volkswagen Passat, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Драгер 6820. Згідно результату тесту за №835, проведеного 08.12.2025 року о 21 год. 13 хв. за допомогою газоаналізатора Драгер - результат огляду позитивний 3,09 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України.

Зміст вказаних протоколів про адміністративні правопорушення, що складені відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказують на факт роз`яснення йому його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка та є підпис особи, яка склала протоколи та особи, що притягається до відповідальності. В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року ОСОБА_1 від підпису протоколу відмовився.

Відомості про те, що ОСОБА_1 оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції за фактом складання щодо нього цих двох протоколів у справі відсутні. На підставі викладеного, суд доходить висновку, що зазначені протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року та серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року відповідають вимогам, установленим ст. 256 КУпАП та Інструкції №1376.

Також, обставини, викладені в зазначених протоколах про адміністративні правопорушення, що складені відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за №531882 від 04.12.2025 року за ст. 126. ч. 3 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04.12.2025 року та від 08.12.2025 року;

- результатом тесту Alkotest Drager;

- поясненнями свідка ОСОБА_2 від 04.12.2025 року;

- актами огляду на стан сп`яніння від 04.12.2025 року та від 08.12.2025 року;

- копією постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами від 03.03.2018 року;

- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 04.12.2025 року;

- розпискою ОСОБА_3 ;

- копією паспорта ОСОБА_1 ;

- листом інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції А. Пальченка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- витягом з ІПС МВС України «Армор».

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Викладені в зазначених протоколах обставини підтверджуються також і матеріалами відеозаписів, доданих до матеріалів справи.

Так, із відеозапису до протоколу серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2026 року вбачається, що поліцейські вказали на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, висунули вимогу про необхідність проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння та запропонував пройти такий огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки та/або в медичному закладі, що передбачено ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року. На цю пропозицію ОСОБА_1 відповів відмовою, ця відмова є чіткою, зрозумілою та не викликає її неоднозначного тлумачення. При цьому інспектор поліції роз`яснив ОСОБА_1 наслідки такої відмови, повідомив, що буде складений протокол за ст. 130 КУпАП. Крім того, з оглянутого судом відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 не оспорював факт керування ним автомобілем, зазначав, що постійно їздить в стані сп`яніння, намагався вмовити працівника поліції перевірити його дружину. Крім того, ОСОБА_1 погрожував працівникам поліції, висловлювався нецензурною лайкою, відмовився пред`являти документи, посилаючись на те, що в нього їх не має, просив виключити камеру, пояснював, що йому потрібно їхати додому кормити свиней. Таким чином на відеозапису, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовані події щодо обставин, викладених у протоколі серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року.

Зафіксована зазначеним відеозаписом та відображена у матеріалах справи поведінка ОСОБА_1 є безумовним свідченням його відмови від проходження відповідного огляду, в установленому законом порядку.

Викладені в протоколі серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року обставини підтверджується також і матеріалами відеозапису доданими до матеріалів справи.

Так, із зазначеного відеозапису вбачається, що поліцейські зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , попросили пред`явити документи, заглушити двигун, на що останній повідомив, що документів в нього не має, відмовився вказати свої анкетні дані, наполягав поїхати додому до нього, вимагав виключили бодікамеру, погрожував працівникам поліції. Далі, працівники поліції вказали на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, висунули вимогу про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд за допомогою технічного засобу на місці зупинки та/або в медичному закладі, що передбачено ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 року за №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року. На пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодився, після продуття приладу ознайомився із результатами тесту, який підтвердив факт алкогольного сп`яніння – 3,09 % проміле. При цьому ОСОБА_1 не заперечував виявленого результату, не наполягав проїхати до медичного закладу, крім того не заперечував факту керування автомобілем, посилався на те, що в нього «чорна полоса». Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАп, після чого склали протокол.

Оглянуті судом вказані відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Зазначені відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справах про адміністративні правопорушення, на яких зафіксовані події правопорушень. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також суд враховує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП - огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У даному випадку огляди водія на стан сп`яніння відбувався як із застосуванням технічних засобів відеозапису, так і в присутності свідка, що у розумінні положень ч. 2 ст. 266 КУпАП є самодостатнім способом дотримання процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при фіксації вчинених ОСОБА_1 правопорушень та при складанні щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і не встановлено будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів примусу чи інших дій, які б могли призвести до порушення його прав.

Таким чином судом повно, всебічно, об`єктивно й неупереджено досліджено письмові матеріали, матеріали відеозаписів, надані уповноваженим правоохоронним органом (протоколи про адміністративне правопорушення, направлення, акти, розписки, результат тесту, пояснення тощо), які зібрані й задокументовані органом Національної поліції без участі суду.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Суд вважає, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях водія складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи представника ОСОБА_1 про те, що із наданого суду відеозапису не вбачається моменту виявлення у нього ознак сп`яніння, що працівники патрульної поліції не вказали на певні ознаки його сп`яніння,

не вчинили жодних дій щодо їх виявлення і перевірки, а відтак порушили процедуру запропонованого огляду на стан сп`яніння, є безпідставними, виходячи з того, що як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення, направлення на огляд на стан сп`яніння - виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння були перелічені, зазначені документи підписані працівниками поліції, самим ОСОБА_1 (протокол серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року).

Наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння є суб`єктивним сприйняттям його фізичного стану поліцейським. Такі ознаки були доведені до відома ОСОБА_1 , і попри незгоду із твердженням поліцейського, він не звільняється від обов`язку проходження такого огляду, в установленому законом порядку.

Доводи захисника про те, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, однак така пропозиція огляду була лише словесною, без фактичних дій щодо його проведення, суд також не бере до уваги, як формальні, оскільки такий висновок суду зумовлений тим, що ОСОБА_1 в першому випадку відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, у зв`язку з чим у патрульних поліцейських об`єктивно не виникло можливості здійснювати будь-які подальші дії, спрямовані на проведення огляду, зокрема із застосуванням технічних засобів або доставленням особи до закладу охорони здоров`я.

Крім того, посилання на те, що відеофіксація обставин, викладених в протоколах, складених відносно ОСОБА_1 відбувалася з порушенням закону, судом теж не приймаються, оскільки ст. 251 КУоАП встановлені джерела доказів у справах про адміністративні правопорушення, при цьому вказаною нормою закону не встановлено вичерпного переліку документів чи інших джерел інформації, які можуть бути доказами, а відтак відеозаписи, здійснені працівником поліції, що містять фактичні дані щодо обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, є належним доказом у справі про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 251 КУпАП. Крім того, чинними нормами КУпАП не встановлено вимог щодо визнання доказів недопустимими, а тому наявні у справі відеозаписи, проведені поліцейським у цьому провадженні, на якому зафіксовано спілкування поліцейських з ОСОБА_1 є належними і допустимими доказами.

Відхиляє суд і доводи представника ОСОБА_1 про те, що в матеріалах справи про адміністративні правопорушення відсутні докази наявності події керування ним транспортним засобом, виходячи з наступного:

Так, суд зазначає, що доведеність тих чи інших обставин правопорушення не завжди ґрунтується на прямих доказах і висновок щодо обставин справи може випливати з аналізу сукупності непрямих доказів.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, положення цієї статті передбачають, що обставини, які утворюють елементи складу правопорушення, можуть встановлюватися на основі сукупності в тому числі і непрямих доказів, за умови, що логічний аналіз їх взаємозв`язку підтверджує відповідні обставини.

При цьому доказування часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі всіх доказів, які вказують на характер дій, спосіб вчинення діяння, обстановку, в якій діяла особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність або недоведеність винуватості особи поза розумним сумнівом.

Саме таким принципом і потрібно керуватися у даному випадку, проаналізувавши надані докази у об`єднаній справі і, навівши аргументи, чому вони у сукупності доводять факт керування ОСОБА_1 04 та 08.12.2025 року відповідно транспортним засобом.

Так, доданий до протоколу серії ЕПР1 за №535322 від 08.12.2025 року відеозапис містить підтвердження того, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під час керуванням ним ОСОБА_1 . Що стосується доданого до протоколу серії ЕПР1 за №531863 від 04.12.2025 року відеозапису, дійсно він не містить даних про безпосередню зупинку працівниками поліції транспортного засобу під керування ОСОБА_1 ,

в той же час, з оглянутого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не оспорював факту керування, навіть зазначав, що їздить в стані сп`яніння.

На думку суду зазначені та вище перелічені докази у сукупності є такими, що доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом як 04 так і 08.12.2025 року поза розумнім сумнівом.

А відтак, доводи про відсутність беззаперечних та належних доказів того, що ОСОБА_1 04 та 08.12.2025 року безпосередньо керував транспортним засобом у момент виявлення працівниками поліції у нього ознак сп`яніння є безпідставні, так як спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, які узгоджуються з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Доводи захисника про те, що в матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу, в якому невірно зазначено заклад охорони здоров`я до якого направляється водій для проходження огляду на стан сп`яніння, правильності висновків суду про наявність в діях ОСОБА_1 складів адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП не спростовують, так як ОСОБА_1 , за наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння, на численні пропозиції працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки поліцейським так і в закладі охорони здоров`я в першому випадку. Що стосується другого випадку, ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, результат огляду не оспорював, на проходженні огляду в медичному закладі не наполягав.

За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов`язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і такими, що доводять «поза розумним сумнівом» винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП - при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідки вчинених ним правопорушень та ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд вважає, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення за №363/7578/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, об`єднати зі справою про адміністративне правопорушення за №363/7579/25 стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та присвоїти їм єдиний номер: №363/7578/25.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, відповідно до ст. 36 КУпАП, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп. на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.П. Дьоміна