Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №359/5146/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5146/26

Провадження №1-кп/359/573/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 62026100130002985 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.04.2026 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Березань, Київської області, громадянина України, військовослужбовця НОМЕР_1 окремої артилерійської бригади імені Тараса Трясила, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 4 ст. 409 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч.2 ст.28 ч. 4 ст. 409 КК України за таких обставин.

Так, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, діючи в порушення вимог п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу”, ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військової Присяги, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен виконувати обов`язки військової служби у військовій частині НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 , порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, не маючи бажання виконувати обов`язки військової служби, достовірно знаючи порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, в умовах воєнного стану, з метою ухилення від їх виконання, погодився на пропозицію Особа_1, досудове розслідування щодо якої здійснюється в окремому кримінальному провадженні, про виконання, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , ремонтно-будівельних робіт на об`єктах, що належать близьким родичам Особа_1, і жодним чином не пов`язано з виконанням останнім обов`язків військової служби та у період з 22.02.2024, 02.04.2024, 20.04.2024, з 23.04.2024 по 26.04.2024, з 29.04.2024 по 03.05.2024, з 06.05.2024 по10.05.2024, з 13.05.2024 по 17.05.2024, з 20.05.2024 по 24.05.2024, з 27.05.2024 по 28.05.2024, з 03.06.2024 по 07.06.2024, з 10.06.2024 по 13.06.2024, з 17.06.2024 по 21.06.2024, з 01.07.2024 по 04.07.2024, з 08.07.2024 по 12.07.2024, з 15.07.2024 по 19.07.2024, з 22.07.2024 по 26.07.2024, з 29.07.2024 по 02.08.2024, з 05.08.2024 по 08.08.2024, з 12.08.2024 по 16.08.2024, з 19.08.2024 по 22.08.2024, з 26.08.2024 по 30.08.2024, 04.09.2024, з 09.09.2024 по 21.09.2024, з 25.09.2024 по 04.10.2024, з 14.10.2024 по 17.10.2024, 19.10.2024, з 21.10.2024 по 25.10.2024, з 28.10.2024 по 01.11.2024, з 04.11.2024 по 08.11.2024, з 11.11.2024 по 15.11.2024, з 18.11.2024 по 22.11.2024, з 25.11.2024 по 29.11.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 09.12.2024 по 13.12.2024, з 16.12.2024 по 20.12.2024, з 23.12.2024 по 27.12.2024, 10.01.2025, з 27.01.2025 по 30.01.2025, з 03.02.2025 по 07.02.2025, з 10.02.2025 по 13.02.2025, з 17.02.2025 по 21.02.2025, з 24.02.2025 по 28.02.2025, з 03.03.2025 по 06.03.2025, з 10.03.2025 по 13.03.2025, з 17.03.2025 по 21.03.2025, з 24.03.2025 по 28.03.2025, з 31.03.2025 по 04.04.2025, з 07.04.2025 по 11.04.2025, з 14.04.2025 по 17.04.2025, з 22.04.2025 по 25.04.2025, 30.04.2025, з 05.05.2025 по 08.05.2025, з 12.05.2025 по 16.05.2025, з 19.05.2025 по 24.05.2025, з 26.05.2025 по 30.05.2025, з 02.06.2025 по 06.06.2025, з 11.07.2025 по 12.07.2025, з 17.07.2025 по 19.07.2025, 23.07.2025, з 01.08.2025 по 02.08.2025, з 22.08.2025 по 23.08.2025, з 25.08.2025 по 29.08.2025, з 09.09.2025 по 12.09.2025, з 15.09.2025 по 19.09.2025, з 22.09.2025 по 26.09.2025, з 29.09.2025 по 03.10.2025, 15.10.2025, 26.11.2025, з 28.11.2025 по 29.11.2025, 04.12.2025, 11.03.2026 (всього 290 днів), всупереч інтересам служби, за відсутності правових підстав, на службу до військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 не з`являвся, обов`язки військової служби відповідно до займаної посади не виконував, в цей час здійснюючи ремонтно-будівельні роботи в інтересах Особа_1 та його близьких осіб, не вживаючи заходів для повернення на військову службу та виконання обов`язків військової служби, за наявності реальної можливості для цього, за допомогою Особа_1, створив у безпосередніх командирів, співслужбовців кадрового та фінансового підрозділу, інших підрозділів системи управління військової частини НОМЕР_3 удаване його перебування на військовій службі, у такий спосіб, шляхом обману, вчинив ухилення від несення обов`язків військової служби, безпідставно отримуючи грошове забезпечення.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення — злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, а саме ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом іншого обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

30.04.2026 року у цьому кримінальному провадженні між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника — адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468-472 КПК України.

В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для цього кримінального провадження обставини.

Згідно з угодою про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

В угоді сторони узгодили призначення ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 58 КК України сторони погодили замість покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік призначити ОСОБА_4 покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 рік з відрахуванням 10 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, угоду про визнання винуватості підтримав та просив її затвердити. Також обвинувачений підтвердив, що розуміє характер обвинувачення, вид та розмір узгодженого покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Захисник обвинуваченого — адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні угоду підтримав, зазначив, що вона укладена добровільно, відповідає інтересам обвинуваченого, а узгоджене покарання відповідає вимогам закону.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, посилаючись на те, що при укладенні угоди вимоги КПК України та КК України дотримані.

Суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього документи, а також угоду про визнання винуватості, вважає, що угода підлягає затвердженню з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, оскільки санкція ч. 4 ст. 409 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Згідно вимог ст.ст. 468-469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Відповідно до ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена, в тому числі, у провадженнях щодо кримінальних правопорушень – тяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідно ст. 67 КК України покарання при проведенні досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.28 ч. 5 ст. 407 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, узгоджене покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції кримінального закону.

З огляду на наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, проходить військову службу в Збройних Силах України та бажає її продовжити, не ухилявся від органу досудового розслідування та суду, належно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, суд вважає узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України обґрунтованим, справедливим та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Враховуючи, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, суд також вважає можливим на підставі ст. 58 КК України замість призначеного покарання у виді позбавлення волі призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості, - підлягає затвердженню.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

При призначенні покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, характер та спосіб його вчинення, тривалість ухилення від несення обов`язків військової служби, обставини вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем, проходить військову службу в Збройних Силах України та бажає її продовжити, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, свою винуватість визнав беззастережно, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням усіх обставин кримінального провадження, вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України, даних про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, є військовослужбовцем, проходить військову службу в Збройних Силах України та бажає її продовжити, беззастережно визнав свою винуватість, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за можливе із застосуванням ст. 69 КК України призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 409 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Враховуючи положення ст. 58 КК України, а також те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, суд вважає за можливе замість призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 рік із відрахуванням 10 відсотків із суми його грошового забезпечення в дохід держави.

Суд вважає, що таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також суд роз`яснює, що відповідно до ч. 2 ст. 58 КК України під час відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

Процесуальні витрати та речові докази судом не встановлені, про них не зазначив і прокурор.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 314, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 469, 472-475 КПК України, ст.ст. 5, 50, 65-67, 75, ч. 5 ст. 407 КК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 квітня 2026 року, укладену у кримінальному провадженні № 62026100130002985 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника — адвоката ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення — злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 58 КК України замість призначеного ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік призначити йому покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 2 ст. 58 КК України в період службового обмеження проводити щомісячні відрахування із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в дохід держави в розмірі 10 (десяти) відсотків.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1