Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №289/1106/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1106/26

Номер провадження 3/289/415/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.05.2026 серії ВАВ № 043359, 23.05.2026 о 20 год 50 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) умисно висловлював погрози в сторону своєї дружини ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та вчинення стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що проживає разом із ним, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП».

В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду не з`явився, однак в матеріалах справи міститься заява, з якої вбачається, що останній просить суд розгляд вказаної справи про адміністративне правопорушення провести у його відсутність за наявними у справі доказами, права, передбачені ст. 268 КУпАП, їй роз`яснені та зрозумілі, заяв чи клопотань до суду не має.

За таких обставин, відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вирішив справу розглядати за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого), вчинених стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Суд зазначає, що відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає виключно тоді, коли здійснюється домашнє насильство спрямоване безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а не лише в її присутності.

Однак, всупереч вищенаведеним приписам закону, як слідує із складеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно співмешканки в присутності малолітньої дитини, тобто формулювання пред`явленого обвинувачення за вищевказаним протоколом не відповідає його правовій кваліфікації за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 23.05.2026 (з яких вбачається виникнення конфлікту між подружжям з приводу того, що закінчилися спиртні напої), а також формою оцінки ризиків домашнього насильства, з яких не вбачається вчинення домашнього насильства відносно дітей, та навіть в їх присутності.

Суд констатує, що матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджували, що конфлікт відбувався в присутності малолітньої дитини та що відносно такої було вчинено домашнє насильство.

Суд також звертає увагу про те, що обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди малолітній особі, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

При вирішенні справи про адміністративне правопорушення суд може виходити лише з обставин, зазначених в протоколі, зокрема у сформульованому в ньому обвинуваченні.

Склад правопорушення - наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02. 2008, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 173-2, 247,283 -285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__