Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №592/19071/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/19071/25

Номер провадження 22-ц/816/1999/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Черних О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року у складі судді Косар А.І., ухваленого в м. Суми,

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі – ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом.

Свої вимоги мотивувало тим, що12 травня 2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.05.2025-100001635, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 2 000,00 грн, строком на 168 днів, дата повернення кредиту 26 жовтня 2025 року, зі сплатою процентів, комісії, неустойки за користування кредитом.

Відповідач не виконував належним чином свої зобов`язання за договором, в результаті чого станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 13440, 00 грн, з яких: тіло кредиту – 6000,00 грн, відсотки - 4620,00 грн, неустойка - 2820,00 грн.

Посилаючись на вказані обставити, просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 12.05.2025-100001635 від 12 травня 2025 року у розмірі 13440, 00 грнта понесені судові витрати.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року відмовлено в позові ТОВ «Споживчий центр».

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх та достовірних доказів щодо розміру кредиту, процентної ставки, строку дії, які були досягнуті сторонами при укладанні договору. Суд вважав, що розрахунок заборгованості, наданий ТОВ «Споживчий Центр, не є первинним документом, який би підтверджував отримання кредиту, строк користування грошовими коштами, правильність нарахування процентів, а отже не є належним доказом існування боргу.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

26 березня 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» сформував у системі «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що кредитний договір №12.05.2025-100001635 від 12 травня 2025 року укладено між сторонами у електронній формі, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової. Відповідачем документи, що складають кредитний договір, підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора, який було надіслано в смс повідомленні на номер, вказаний останнім як фінансовий – 0955662816. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами.

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується листом ТОВ «УПР» про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта. Отже, позивачем надано на підтвердження переказу коштів лист ТОВ «УПР», який є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності до закону, а відтак є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Вважає, що товариством надано суду достатні докази для підтвердження факту надання кредитних коштів відповідачу. Крім того, зі змісту кредитного договору слідує, що відповідач самостійно зазначив номер платіжного засобу, на яку були перераховані кредитні кошти, а також підтвердив власним підписом достовірність наданих відомостей. Зазначені обставини свідчать не лише про формальне укладення договору, а й про визначення сторонами конкретного способу виконання зобов`язання кредитодавця щодо надання кредиту.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

12 травня 2025 року ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е237 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявку кредитного договору №12.05.2025-100001635 та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №12.05.2025-100001635 (кредитної лінії), що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до розділу 2 Пропозиції електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (п. 2.1). Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (п. 2.2).

Згідно з п. 3.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах, які встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти (п.3.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти)).

Відповідно до п. 4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-6826.

Відповідно до п.п. 1-4 заявки, позичальнику надається кредит у розмірі 2000 грн. строком на 168 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 26 жовтня 2025 року.

Пунктом 5 заявки передбачено, що продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту /строку договору не передбачена.

Згідно з п.п. 6, 7 заявки, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Пунктом 14 заявки передбачено графік платежів.

Відповідно до п. 17 заявки, неустойка 30 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

21 травня 2025 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором К516 пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) №12.05.2025-100001635 від 21 травня 2025 року та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії). Сторони домовились про те, що сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 4000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Пунктом 1.2. додаткового договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 21/05/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-6826. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-6826. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й Транш) - 159 днів з дати його надання.

Згідно з п.1.6 додаткового договору, у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0.94% (денна процентна ставка) = (5980/4000)/159 ? 100% . При цьому РРПС - 5817.65%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 9 980 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом 5980 грн. 00 коп.

Відповідно до 1.7. додаткового договору, сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання”.

07 червня 2025 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором К196 пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) №12.05.2025-100001635 від 21 травня 2025 року та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії). Сторони домовились про те, що сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 5000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Пунктом 1.2. передбачено, що за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) - 07/06/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-6826. Днем надання кредиту (3-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-6826. Строк, на який надається кредит (а саме 3-й транш) - 142 днів з дати його надання.

Згідно з п.1.6. додаткового договору, у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0.93% (денна процентна ставка) = (6600/5000)/142 ? 100%. При цьому РРПС - 6147.6%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 11 600 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 6600 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1.7. додаткового договору, сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 75 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання”.

08 червня 2025 року ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором К456 пропозицію про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору №12.05.2025-100001635 від 21 травня 2025 року та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії). Сторони домовились про те, що сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 6000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

Пунктом 1.2. передбачено, що за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 4-й транш у розмірі 1000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (4-го траншу) - 08/06/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (4-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-6826. Днем надання кредиту (4-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4441-11XX-XXXX-6826. Строк, на який надається кредит (а саме 4-й транш) - 141 днів з дати його надання.

Згідно з п.1.6. додаткового договору, у зв`язку зі збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного додаткового договору становлять: 0.8% (денна процентна ставка) = (6800/6000)/141 ? 100%. При цьому РРПС – 2255.7%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 12 800 грн. 00 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 6800 грн. 00 коп.

Відповідно до п.1.7. додаткового договору, сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору викласти пункт договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: “Неустойка: 90 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.”

Листом від 18 листопада 2025 року № 1-1811 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про те, що на платіжну картку клієнта №4441111166036826 08 червня 2025 року об 12.26:24 успішно перераховано кошти на суму 1 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 766499701, призначення платежу: видача за договором кредиту №12.05.2025-100001635.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №12.05.2025-100001635 від 12 травня 2025 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 440,00 грн, з яких: 6000,00 грн - основний борг; 4 620,00 грн - проценти за період з 12 травня 2025 року по 26 жовтня 2025 року; 2 820,00 грн - неустойка.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 12 травня 2025 року укладено кредитний договір №12.05.2025-100001635 та додаткові договори до нього від 21 травня 2025 року, від 07 червня 2025 року та від 08 червня 2025 року в електронній формі та підписані останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Встановлено, що листом від 18 листопада 2025 року № 1-1811 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Споживчий центр» про те, що на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 08 червня 2025 року об 12.26:24 успішно перераховано кошти на суму 1 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 766499701, призначення платежу: видача за договором кредиту №12.05.2025-100001635.

Отже, кошти перераховано позивачем позичальнику на номер картки, яку надано ним та вказано у кредитному договорі.

Таким чином, наданими позивачем суду документами підтверджується факт укладення договору та отримання відповідачем 4-го траншу кредитних коштів у розмірі 1000,00 грн за додатковим договором від 08 червня 2025 року до кредитного договору №12.05.2025-100001635 від 21 травня 2025 року

При цьому позивачем не надано і матеріали справи не містять доказів перерахування позивачем відповідачу кредитних коштів за іншими трьома траншами на загальну суму 5000,00 грн за кредитним договором та додатковими договорами до нього.

Як слідує з матеріалів справи, у додатковому договорі від 08 червня 2025 року до кредитного договору №12.05.2025-100001635 від 21 травня 2025 року сторонами погоджено денну процентну ставку у розмірі 0,8% і порядок нарахування процентів у цьому періоді, які рахуються шляхом множення залишку суми кредиту (усіх наданих траншів) на процентну ставку відповідного чергового періоду, у якому надається транш.

Відтак розмір процентів за користування кредитом за період з 08 червня 2025 року по 26 жовтня 2025 року становить 1128,00 грн (1000,00 грн х 0,8% х141 день).

За встановлених обставин справи, колегія суддів доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 2128,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, вимога позивача про стягнення неустойки не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).

Згідно вимог ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду рішення свідчать про те, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню на підставі пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 383,46 грн (2422,40x 15,83%).

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 575,19 грн (3633,60 грн x 15,83%).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №12.05.2025-100001635 від 12 травня 2025 року у розмірі 2128 гривень 00 копійок та судові витрати у розмірі 383 гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 575 гривень 19 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: А.О. Замченко

О.М. Черних