Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №766/771/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/771/26

н/п 2/766/7552/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, позовні вимоги обґрунтувала тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 13.04.2003 року. Від даного шлюбу сторони по справі не мають неповнолітніх дітей. Між подружжям зникло взаєморозуміння, будь-які спроби примиритися результатів не дали, оскільки у сторін різні погляди на сімейне життя та обо”язки. Тривалий час кожен із подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично шлюб розпався більше двох років та носить формальний характер. Оскільки подальше спільне життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, позивачка просить шлюб з відповідачем розірвати. Вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10.02.2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.05.2026 року ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Позивачка та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує, просив його задовольнити. Позивачка надала згоду на ухвалення заочного рішення..

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзиву на позов не надавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 13.04.2003 року, згідно актового запису № 116, складеного 13.04.2003 року Відділом РАЦСу сектора Буюкань муніципалітету Кишинів Республіка Молдова.

Сторони по справі не мають спільних неповнолітніх дітей.

Фактично шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинені близько двох років потому. Подружнє життя сторін не склалося, шлюб носить формальний характер.

Згідно Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах (1993р.), документи, видані в Молдові, приймаються в Україні без апостилю, достатньо нотаріально засвідченого перекладу свідоцтва про шлюб на українську мову.

Розірвання шлюбу між громадянами України, який був зареєстрований у Республіці Молдова, здійснюється в Україні за українським законодавством. Оскільки обидва з подружжя є громадянами України, застосовуються норми Сімейного кодексу України, а Молдова є лише місцем укладення шлюбу (іноземний елемент).

Статтею 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» зазначено, що припинення шлюбу та його правові наслідки визначає право, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу. А правові наслідки шлюбу, у випадку бажання його розірвати між громадянами різних держав визначає право держави, в якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один із подружжя все ще проживає у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

В разі укладення шлюбу громадянина України з громадянином (підданим) іншої держави, при розлученні в Україні застосовуватимуть норми Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.51 Конституції України, ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної Декларації прав людини, що ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р., згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя (ст.110 СК України). Добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка та припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу, потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, від відповідача не надійшло заперечень на позов, тому, відповідно, відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам позивача, що потягне за собою неприпустиме порушення його прав на вільний вибір.

Відповідно до ст.112 - її ч.2 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення для розгляду позову про розірвання шлюбу, оскільки незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, а тому, враховуючи, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, суд вважає доцільним розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися

правничою допомогою.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очікує понести позивач в зв`язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1064,96 грн; витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору № б/н про надання правової допомоги від 19.01.2026 року, опис робіт виконаних адвокатом Беспаловим О.С. від 19.01.2026 року на загальну суму 7 000,00 грн.

Однак, з огляду на складність справи, розгляд якої проводився в спрощеному провадженні, сторона позивача не приймала участь в судовму засіданні, адвокатом була подана заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, категорію справи, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн не відповідає переліку/вартості виконаних робіт та критеріям розумності, справедливості та співмірності, а тому з огляду на зазначене вище та встановлені судом обставини, дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 2 000,00 грн, що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 141,259, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст.109, 110, 112 СК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований Відділом РАЦСу сектора Буюкань муніципалітету Кишинів Республіка Молдова, актовий запис № 116.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) понесені судові витрати, а саме по сплаті судового збору, за подання позову до суду у розмірі 1064,96 грн, професійну правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

В решті вимог про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд –якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської областів порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяС. І. Майдан