Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №585/957/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/957/26

Номер провадження 1-кп/585/276/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026200470000130 від 17.02.2026 р., за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

встановив:

Досудовим розслідуванням встановлено, що

Відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 від 07.05.2020 у справі № 585/1077/20 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 10 років. Дана постанова набрала законної сили 27.05.2020.

Будучи позбавленим права керування на 10 років. ОСОБА_4 , 27.07.2020 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, файл зафіксовано працівниками поліції га складено адміністративні протоколи за ч. 3 ст. 130 та ст. 124 КУпАП України, відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_5 від 08.09.2020 у справі № 585/2132/20 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. без позбавлення права керування.

Проте, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність указаних постанов суду, з метою невиконання рішень суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя в Україні, у порушення ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для виконання, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з прямим умислом, вчинив дії, спрямовані на невиконання судових рішень, що набрали законної сили.

Верховний Суд зазначає, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Так, ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх умисних дій, прямо спрямованих на невиконання судового рішення, розуміючи настання негативних наслідків від своїх протиправних дій та бажаючи таких наслідків, вчинив активні дії, які становлять протидію реалізації вимог, що містяться в постанові судді Роменського міськрайопного суду Сумської області ОСОБА_1 від 07.05.2020 у справі № 585/1077/20, а саме здійснив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Факт керування транспортним засобом зафіксований працівниками поліції 23.01.2023, за вказаним фактом складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_6 від 09.03.2023 у справі № 585/407/23 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. без позбавлення права керування.

Однак, не зробивши належних висновків, ОСОБА_4 продовжив керування ранспортним засобом. Так, 14.02.2026 працівниками поліції зафіксовано факт керування ОСОБА_4 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та складено адміністративні протоколи за ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Відповідно до постанови судді Роменського міськрайонного суду ОСОБА_7 від 24.02.2026 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді 10 діб арешту з позбавленням права керування на один рік.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, визнав повністю, за викладених в обвинувальному акті обставин. Зазначив, що в 2026 році переганяв автомобіль на прохання знайомих коли його і зупинили працівники поліції.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясував правильність розуміння учасниками судового процесу змісту цих обставин, з`ясував чи немає сумнівів в добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, суд дійшов переконання про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 382 КК України, як невиконання постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 від 07.05.2020 у справі №585/1077/20 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, відповідальність за яке передбачена ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП, якою ОСОБА_4 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 10 років і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. тобто умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, характеризуючи дані про особу винного, та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 , згідно ч. 4 ст. 12 КК України, відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Крім того, суд бере до уваги положення абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, згідно якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Як особа обвинувачений ОСОБА_4 характеризується наступним чином: на даний час офіційно ніде не працює, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

У відповідності до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, щоб обтяжували покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом відзначається, що відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, та інших обставин, що впливають на призначення покарання.

На підставі вказаного суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, у виді одного року позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, та підстав для його обрання суд не вбачає.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 100, 349, 369, 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з дня приведення вироку до виконання.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся, судові витрати та заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_1