Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №465/3608/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/3608/26

3/465/2025/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.05.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Рудаков Д.І., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

До Франківського районного суду м. Львова поступили матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1,2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 , 06.04.2026 року близько 17 год. 40 хв., за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 , домашнє насильство психологічного, фізичного та економічного характеру, а саме: кричав, ображав нецензурною лайкою, тягнув за руку та волосся виштовхуючи на загальний коридор, зачинив двері та не впускав у квартиру, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю, без тілесних ушкоджень, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 , 06.04.2026 року близько 17 год. 40 хв., за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки, а саме в її присутності кричав, ображав нецензурною лайко свою дружину, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, просив суворо не карати, а також звільнити від сплати судового збору.

Відтак на підставі ст.268 КУпАП, вважаю, що справу можна розглядати у його відсутності.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачених ч.1,2 ст.173-2 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Вивчивши представлені на розгляд адміністративні матеріали та дослідивши фактичні обставини у їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, дії останнього правильно кваліфіковано, оскільки він вчинив домашнє насильство.

Крім цього, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД №220952 від 06.04.2026 року та серії ВАД №319970 від 06.04.2026 року;

- відеозаписами;

- письмовою заявою ОСОБА_2 від 06.04.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 06.04.2026 року;

- даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 09.02.2026, відповідно до яких дії ОСОБА_1 становлять середній рівень небезпеки для постраждалої особи.

На переконання суду, сукупністю наведених доказів у справі вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, доведена повністю.

Враховуючи характер вчиненого, особу правопорушника, вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу. Таке стягнення, на думку суду, є необхідним та достатнім для досягнення визначеної статтею 23 КУпАП мети, зокрема, для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Оскільки до суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то суддя об`єднує справи№465/3606/26 та №465/3608/26 в одне провадження та присвоює №465/3608/26.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до вимогстатті 40-1 КУпАП, з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Водночас, як встановлено у ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 від 04.03.2019 року, а тому, на підставі п. 13 ч. 1ст. 5Закону України "Про судовий збір",останній звільнений від сплати судового збору і такий стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст.ст.221,283,284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративні справи №465/3606/26 та №465/3608/26 про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, об`єднати в одне провадження, справі присвоїти №465/3608/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307,308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Д.І. Рудаков