Суд: Самбірський міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №452/1498/26
Суддя: Бікезіна О. В.
Справа №: 452/1498/26
Провадження № 3/452/702/2026
П О С Т А Н О В А
Іменем України
01 червня 2026 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И Л А:
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення А3817 № 16 від 21 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді звукометриста 1 імітаційного відділення імітаційного взводу інженерно – маскувальної роти інженерно – маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , 19 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв. достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем, діючи умисно, з метою ухилення від військової служби в умовах особливого періоду, не прибув вчасно без поважних причин на військову службу з відпустки, 20.04.2026 року о 17 год. самостійно прибув до місця тимчасової дислокації інженерно – маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташований за адресою АДРЕСА_2 , тобто грубо порушив встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, в умовах військового періоду під час військового стану, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП
Частина 4 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Частина 1 статті 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Стаття перша Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в України», який було затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє і по даний час.
ОСОБА_1 до суду не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вину визнав повністю.
Відповідно до частини 2 ст. 268 КУпАП явка ОСОБА_1 не є обов`язковою.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП також підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення А3817 № 16 від 21 квітня 2026 року, що складений уповноваженою посадовою особою в встановленому законом порядку, з підписом правопорушника; рапортом; поясненнями ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 викладених на окремих аркушах.
За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що
ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини і характер вчиненого правопорушення, ступінь вини і дані про особу правопорушника, який щиро каявся у скоєному, що є обставиною, яка пом`якшує відповідальність, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно ст. 40-1 КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
П О С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua