Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №303/50/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/50/26

2/303/14/26

ряд. стат. звіту - 69

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М. за участю секретаря судового засідання Лукач К. М., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судовим наказом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року з нього стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач зазначає, що після ухвалення судового наказу його сімейний та матеріальний стан змінився. Зокрема, 11 серпня 2018 року він уклав шлюб зі ОСОБА_4 , у подружжя народився син ОСОБА_5 , 2019 року народження, який перебуває на його утриманні. Крім того, рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2019 року ним усиновлено ОСОБА_6 , 2008 року народження, який навчається за денною формою навчання у Львівському національному університеті імені Івана Франка та також перебуває на його утриманні.

Також позивач посилається на те, що єдиним джерелом його доходу є заробітна плата, дружина тимчасово не працює у зв`язку з доглядом за малолітньою дитиною, а тому він несе додаткові витрати на утримання сім`ї. У зв`язку з наведеним просить зменшити розмір аліментів, присуджених судовим наказом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року, та стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів у повному обсязі.

У відзиві зазначила, що позивач не довів наявності обставин, які б свідчили про істотне погіршення його матеріального чи сімейного стану після ухвалення судового наказу від 22 лютого 2018 року. На думку відповідачки, сам по собі факт народження у позивача інших дітей та укладення нового шлюбу не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, оскільки батько зобов`язаний забезпечувати належне утримання усіх своїх дітей.

Відповідачка вказувала, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо реального розміру своїх доходів, відсутності можливості сплачувати аліменти у визначеному розмірі, а також доказів погіршення стану здоров`я чи інших виняткових обставин. При цьому, за її твердженням, позивач здійснює підприємницьку діяльність у сфері садибного бізнесу «Арсентій», отримує додаткові доходи та фактично бере участь у розвитку зазначеного бізнесу.

Також відповідачка зазначала, що син сторін ОСОБА_3 потребує належного матеріального забезпечення, а витрати на його утримання з віком лише зростають. Крім того, вона посилалася на те, що позивач несе також обов`язок щодо участі у вихованні дитини, однак належним чином його не виконує.

У зв`язку з наведеним відповідачка просила суд відмовити у задоволенні позову та покласти судові витрати на позивача.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги. Відповідачка до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, а батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 16.09.2024 р. у справі № 591/6388/22 Верховний Суд зауважив, що сам по собі факт народження другої дитини в новому шлюбі та перебування нової дружини у відпустці по догляду за дитиною не є безумовною підставою для автоматичного зниження розміру аліментів на першу дитину, якщо платник не довів реальне погіршення свого матеріального становища.

Таким чином, вирішуючи подібний спір, суд повинен оцінити реальний вплив відповідних обставин на матеріальну спроможність платника аліментів та забезпечення найкращих інтересів дитини

Судом установлено, що судовим наказом Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 лютого 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підтвердження своїх доводів позивач надав копію свідоцтва про шлюб, відповідно до якого 11 серпня 2018 року між ним та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 , 2019 року народження, копію рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2019 року про усиновлення ним ОСОБА_6 , 2008 року народження, а також довідку Львівського національного університету імені Івана Франка про навчання останнього за денною формою здобуття освіти.

Також позивачем подано копію трудової книжки, на підтвердження наявності трудових відносин.

Водночас доказів щодо розміру отримуваних доходів, наявних витрат, фактичного матеріального навантаження, а також доказів істотного погіршення матеріального становища порівняно з часом видачі судового наказу позивач суду не надав.

Відповідачкою до матеріалів справи долучено копії свідоцтв про народження дітей, копію судового наказу від 22 лютого 2018 року, копії підтверджень сплати аліментів, рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини, а також матеріали щодо здійснення сім`єю позивача діяльності у сфері садибного бізнесу «Садиба «Арсентій».

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені ними доводи, суд виходить із такого.

Суд погоджується з тим, що після видачі судового наказу від 22 лютого 2018 року сімейний стан позивача змінився, оскільки він створив нову сім`ю, став батьком ще однієї дитини та усиновив дитину дружини, яка перебуває на його утриманні.

Разом із тим сама лише зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.

За змістом ст. 192 СК України підставою для зміни розміру аліментів є не формальний факт народження інших дітей чи укладення нового шлюбу, а доведене погіршення матеріального становища платника аліментів або інші істотні обставини, які об`єктивно впливають на його можливість виконувати аліментний обов`язок у раніше визначеному розмірі.

Однак належних, допустимих та достатніх доказів істотного погіршення свого матеріального стану позивач суду не надав.

Подана позивачем трудова книжка сама по собі не свідчить про зменшення його доходів чи неможливість сплачувати аліменти у встановленому розмірі. Доказів втрати роботи, істотного зниження заробітку, наявності виняткових витрат або інших обставин, які б об`єктивно унеможливлювали виконання аліментного обов`язку, матеріали справи не містять.

Відповідачка стверджує, що сім`я позивача може бути пов`язана з наданням послуг садибного відпочинку під назвою «Арсентій», на підтвердження чого надала скріншоти повідомлень рекламного характеру.

Попри те, що зазначені матеріали самі по собі не є достатніми та беззаперечними доказами здійснення позивачем підприємницької діяльності чи отримання ним додаткового доходу, позивач предметно не спростував наведені відповідачкою доводи та подані на їх підтвердження матеріали, хоча він мав процесуальну можливість подати заперечення та докази щодо відсутності відповідних джерел доходу.

При цьому позивач не надав суду повних та вичерпних відомостей щодо свого матеріального стану, усіх джерел доходу та фактичного фінансового навантаження, а тому наведені ним доводи про істотне погіршення матеріального становища не знайшли належного підтвердження під час судового розгляду.

Також суд бере до уваги, що з віком потреби дитини не зменшуються, а обсяг витрат на її утримання об`єктивно зростає, тоді як зменшення розміру аліментів без належного доведення необхідності такого зменшення не відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт зміни сімейного стану, однак не доведено наявності передбачених ст. 192 СК України підстав для зменшення розміру аліментів, оскільки належних та достатніх доказів істотного погіршення його матеріального становища або неможливості виконувати аліментний обов`язок у раніше визначеному розмірі суду не подано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 02.06.2026 року.

Головуючий Юрій Мирошниченко