Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №494/397/26 — Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 494/397/26

Номер проведження 2/508/263/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Корсаненкової О.О.

за участю секретаря Каргополець Т.Ю.,

розглянувши в селищі Миколаївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 494/397/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У лютому 2026 року позивач звернувся до Березівського районного суду Одеської області із вказаним позовом посилаючись на те, що 28.09.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 82923, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 4 000, 00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором. 11.03.2020 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № ЗК-11032020, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стає новим кредитором та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Займер», включно і до відповідача за кредитним договором № 82923 від 28.09.2019 року. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором № 82923 у розмірі 38 080, 00 грн. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 04.03.2026 року вказану цивільну справу передано до Миколаївського районного суду Одеської області для розгляду за підсудністю.

30.03.2026 року до Миколаївського районного суду Одеської області надійшла вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Витребувано у АТ КБ «Приват Банк» письмові докази, що становлять банківську таємницю.

22.04.2026 року на адресу суду надійшли витребувані судом письмові докази.

Ухвалою суду від 28.04.2026 року розгляд справи було відкладено через відсутність відомостей про вручення відповідачу поштової кореспонденції.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Про розгляд даної справи відповідач була повідомлена належним чином, про що свідчать поштові конверти, що повернулись на адресу суду з відмітками "адресат відсутній". У встановлений строк відзив на позов не подала.

Відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.09.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №82923. Відповідно до індивідуальної частини договору № 82923 про надання фінансового кредиту, ТОВ «Займер» надав відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 000, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Без письмової згоди клієнта товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Відповідно до п.1.2. кредит надається строком на 30 днів, тобто до 27.10.2019 року; строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов?язань за цим договором. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2% (процентів) на добу, тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Датою укладення цього договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Невід?ємною частиною цього договору є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті товариства https://www.cly.com.ua/.

У разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього договору та/або в додатку(ах) до цього даного договору, клієнт зобов`язаний виплатити товариству пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання умов цього договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.

Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором.

Всі додатки та додаткові угоди, складені сторонами в електронному вигляді і підписані з використанням одноразового ідентифікатора, є невід`ємними частинами договору.

Підписанням цього договору клієнт дає свою згоду на те, щоб графік розрахунків розміщувався в електронному вигляді в особистому кабінеті клієнта, зареєстрованому на веб-сторінці товариства - https://www.cly.com.ua/.

Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Клієнт підтверджує, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

З додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 82923 вбачається, що сума кредиту – 4 000, 00 грн., строк кредиту – 30 днів, фіксована процентна ставка за день користування – 2 %, сума нарахованих процентів за користування кредитом – 2 400, 00 грн., сума нарахованої пені (у разі наявності прострочення) – 5 %, до оплати – 6 400, 00 грн.

Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ «Платежі Онлайн», як технологічного оператора платіжних послуг, через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція щодо проведення суми 4 000, 00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Із розрахунку заборгованості за договором № 82923 від 28.09.2019 року вбачається, що станом на 10.03.2020 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 становить 38 080, 00 грн., яка складається з 4 000, 00 грн. – заборгованість за основним боргом, 2 400, 00 грн. – заборгованість за відсотками, 31 680, 00 грн. – пеня.

За інформацією АТ КБ «Приват Банк» від 22.04.2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку в період з 28.09.2019 року по 01.10.2019 року було зарахування коштів у сумі 4000, 00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положення ч. 1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ч. 1 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства ( ч. 2 ст. 536 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.09.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 82923, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 4 000, 00 грн. зі строком кредитування – 30 днів; з процентною ставкою 2 % на добу (730% річних).

Для ознайомлення з умовами кредитування та підписання договору про надання фінансового кредиту № 82923 позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор KL7797.

Договір про споживчий кредит містить відомості про те, що останній підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором KL7797.

Отже, судом встановлено, що договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала договір в частині або в цілому, кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту.

Підписавши договір ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної нею фінансової установи, а саме ТОВ «Займер», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Прийняті на себе зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 82923, ТОВ «Займер» виконало своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти, відповідно до умов укладеного договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 11.03.2020 року між ТОВ «Займер» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № ЗК-11032020, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ЗК-11032020 від 11.03.2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , за кредитним договором № 80923 у розмірі 38 080 грн., яка складається з: 4 000, 00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2 400, 00 грн. – заборгованість за відсотками, 31 680, 00 грн. – пеня.

Відповідно до акту приймання-передачі від 11.03.2020 року ТОВ «Займер» передав, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 13 225.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст.516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, оскільки відповідач не виконує в повному обсязі взяті на себе зобов`язання відповідно до договору надання фінансового кредиту № 82923 від 28.09.2019року, та зважаючи на відступлення прав вимоги попереднім кредитором факторові ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», не виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення із ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 38 080, 00 грн., яка складається з 4 000, 00 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2 400, 00 грн. – заборгованість за відсотками, 31 680, 00 грн. – пеня (нарахована в період з 28.10.2019 року по 03.02.2020 року).

За встановлених обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

За положеннями ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 8 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з приписами ч. ч. 1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» та адвокатським об`єднанням «Апологет», актом наданих послуг № 546 від 13.02.2026 року, відповідно до якого погоджено обсяг послуг на суму 8 000 00 грн. та детальний опис наданих послуг від 13.02.2026 року.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 року від №640/8316/20, від 21.10.2021 року у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та об`єму виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Отже, в порядку ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 гривень, та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень, а всього 7 662, 40 гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд

постановив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029 м.Львів вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») заборгованість за кредитним договором № 82923 від 28.09.2019 року у розмірі 38 080, 00 грн. (тридцять вісім тисяч вісімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029 м.Львів вул.Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, поверх 4, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК») судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 гривень, та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000, 00 гривень, а всього 7 662, 40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029 м.Львів вул.Смаль-Стоцького, 1, корус 28, поверх 4, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.О. Корсаненкова