Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №521/1429/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа 521/1429/26

Провадження 2/521/3200/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейськи районний суд м. Одеси у складі

судді Маркарової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Сироти О.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання матеріали цивільної справи

позивач : ОСОБА_1

відповідач : ОСОБА_2

предмет позову : зміна способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послалась на те, що 09.09.2015 рішенням Малиновського районного суду м.Одеси, справа 521/7800/15ц з відповідача на її користь стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач стверджувала, що з ухвалення рішення пройшло одинадцять років, на час звернення із позовом такий розмір аліментів не відповідає мінімальному розміру, встановленому законом, є не актуальним та не достатнім для утримання сина, відповідач є військовослужбовцем, спроможен утримувати сина в розмірі згідно заявлених позовних вимог.

Відповідач має офіційний дохід як військовослужбовець за контрактом, отримує додатковий дохід в онлайн казіно.

Враховуючи викладене, позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, стягнувши з відповідача аліменти в розмірі від всіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач в процесі розгляду справи позов підтримала.

Відповідач в процесі розгляду справи позов визнав частково в розмірі 5000 грн. щомісячних виплат.

Так, в своїх заявах суду останній стверджував, що позивач через війну перебуває із дитиною за кордоном, окрім аліментів отримує соціальні виплати, а головним запереченням відповідача стали наявні в нього сумніви в використанні позивачем аліментів за рішенням суду від 09.09.2015 за призначенням; особистому збагаченні позивача за рахунок таких виплат на дитину.

Дослідивши обставини справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав :

Сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 25.04.2019).

На час вирішення спору дитина проживає із матір`ю, знаходиться на її утриманні.

Окрім того, відповідачем на утримання сина сплачуються аліменти за рішенням Малиновського районного суду м.Одеси, справа 521/7800/15ц від 09.09.2015 в розмірі 1500 грн. щомісячно.

Обов`язок батьків утримувати дитину закріплений у статті 51 Конституції України та статті 180 СК України і діє автоматично від моменту народження дитини до досягнення нею 18 років.

Цей обов`язок є безумовним: він не залежить від того, чи перебувають батьки у шлюбі, чи проживають вони разом і чи позбавлені вони батьківських прав.

Способи виконання є добровільний, тобто за усною домовленістю; шляхом подання заяви за місцем роботи для відрахування коштів або через нотаріально завірений договір про сплату аліментів та примусовий: стягнення аліментів за судовим рішенням.

За ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України несуть батьки або особи, які їх замінюють.

В порядку ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право обрання способу стягнення належить позивачу.

Угоди про сплату аліментів між сторонами, укладеної відповідно до ст. 189 СК України не існує.

Договору про припинення права на аліменти дитини у зв`язку з передаванням права власності на нерухоме майно відповідно до ст. 190 СК України сторони не укладали.

Самостійного доходу, який би повністю забезпечив потреби дитина не має.

За Законом України №2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковим мінімумом відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Якщо аліменти присуджено у частці від заробітку батька чи матері діють такі базові пропорції : на 1 дитину - 1/4 доходу платника, на 2 дітей на 1/3 і більше дітей - 1/2.

Якщо розрахована за відсотками сума виявляється меншою за гарантований мінімум (наприклад, через низьку офіційну зарплату), платник все одно зобов`язаний виплачувати встановлений державою мінімум.

Визначаючи в межах позовних вимог розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд виходить з того, що обидва батьки зобов`язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 192 СК України).

Відповідно до статті 186 СК України платник аліментів може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у разі нецільового витрачання аліментів.

Окрім зміни розміру аліментів, законодавство допускає зміну способу стягнення коштів.

Так, згідно за ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи положення статті 181 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не вважається незмінним.

Право вимагати заміни розміру аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст.ст. 182-184 СК України не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Так, СК України закріплює принцип динамічності аліментних зобов`язань.

Матеріальне становище, стан здоров`я, сімейний стан платника або одержувача аліментів, потреби дитини, реалії життя можуть змінюватися неодноразово впродовж усього періоду стягнення аліментів.

Чинне законодавство не містить жодних обмежень щодо кількості звернень до суду.

Аліменти у новому розмірі відповідно до ППВСУ «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

За практикою Європейського суду з прав людини між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, яка передбачає, що інтереси дитини за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, параграф 54, ЄСПЛ, від 7.12.2006 року).

На час вирішення спору аліменти в розмірі 1500 грн. є вочевидь неактуальними та не можуть забезпечити першочергові фізіологічі, емоційно-психологічні потреби дитини в умовах реального життя в державі, ціноутворенні, тощо.

Закон не містять вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи.

У кожному конкретному випадку суд встановлює фінансову можливість особи на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану.

Оцінюючи фінансовий стан особи суд встановлює наявність у такої особи реального доходу, тобто враховує розмір заробітної плати, пенсії, прибутку тощо, а також рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, тощо.

Відповідач є військовослужбовцем за контрактом, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_2 ЗСУ Міністерства оборони України № 07-П, спроможний сплачувати аліменти.

Актуальна інформація про свій майновий стан відповідачем, однак, суду не надана, зокрема в частині розміру грошового забезпечення на час розгляду справи, додаткової винагороди, матеріальної допомоги військовослужбовця, інших доходів, майна, тощо.

Так, виходячи з обов`язку батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття та нести відповідні витрати в рівних частках, забезпечуючи їм рівень життя в межах розмірів, встановлених законом за принципом розумності та справедливості, суд вважає можливим стягнення з відповідача аліментів на утримання сина в розмірі від його доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем узгоджується із статтею 5 ЦПК України є ефективними, таким, що відповідає його змісту та системі права.

Твердження відповідача про особисте збагачення позивача за рахунок аліментів в 1500 грн., стягнутих судовим рішенням та при їх присудженні в новому розмірі є вочевидь голослівними, не є предметом даного позову.

Суд погоджується із доводами відповідача, що закон чітко захищає права дітей, визначаючи ці кошти цільовою допомогою.

Відповідно до ст. 179 СК України усі аліменти є власністю дитини.

Той із батьків, на рахунок кого вони надходять, розпоряджається ними виключно як законний представник і в інтересах дитини.

Відповідач не позбавлений права попросити позивача надавати підтвердження витрат (чеки, квитанції на одяг, навчання, лікування); права звернення до органу опіки та піклування для перевірку умов проживання дитини та цільового використання коштів; права звернення за судовим захистом про переведення частини виплат на особовий рахунок дитини; на зменшення розміру аліментів у разі нецільового витрачання аліментів.

На час вирішення спору перешкоди для зміни способу стягнення аліментів відсутні.

Керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений 09.09.2015 рішенням Малиновського районного суду м.Одеси, справа 521/7800/15ц шляхом стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти підлягають стягненню щомісячно від дня набрання рішенням законної сили до досягнення ОСОБА_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В порядку п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені ст.ст.354, 355 ЦПК України: Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Одеського апеляційного суду .

Суддя Світлана МАРКАРОВА

Повний текст рішення виготовлений 01.06.2026