Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №685/89/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/89/26

Провадження № 2/685/249/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

02 червня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 09.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 525396-КС-001 про надання кредиту (Далі – Договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями,підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» 09.02.2025 року направлено ОСОБА_1 ,пропозицію (оферту) укласти Договір № 525396-КС-001 про надання кредиту.09.02.2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 525396-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2877, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 09.02.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 525396-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 11000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі – Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі – Правила, а разом – Договір). Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 11000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № 4149-4993- 7316-2435 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), однак відповідач виконала свої обов`язки частково, сплативши на погашення кредиту лише 5400 грн, тому її заборгованість становить 31 890,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 400,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 620,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 870,00 грн. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 31890 грн заборгованості за кредитним договором та судовий збір у розмір 2662,40 грн.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, в суд не з`явилася, про причину неявки не повідомила, клопотань не подала.

Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи .

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно ст. 202, 207, 626, 628 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору .

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В судовому засіданні встановлено, що 09.02.2025 року між позивачем та відповідачем були укладені електронний Договір № 525396-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача UA-2877. За умовами розділу 2 кредитного договору позивач надав відповідачу споживчий кредит в розмірі 11000 грн строком до 27.07.2025, стандартна процентна ставка – 1% в день, комісії за видачу кредиту 2200 грн одноразово. Позивач виконав обов`язок та 09.02.2025 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 11000 грн шляхом перерахування на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою підтвердження про переказ грошових коштів, однак відповідач своїх обов`язків по погашенню кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії не виконала, тому у неї станом на станом на 22.10.2025 виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, позивачем відповідачу станом на 07.01.2026 нарахована заборгованість у розмірі 31 890,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту – 11 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах – 15 400,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 620,00 грн; суми прострочених платежів за комісією – 870,00 грн.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідачка не надала суду доказів того, що це не вона підписувала договір № 525396-КС-001 про надання кредиту , не їй належить номер телефону НОМЕР_1 , за допомогою якого укладений кредитний договір та не їй належить банківська картка НОМЕР_2 , на яку 09.02.2025 перераховано 11000 грн кредитних коштів, суд дійшов висновку, що у відповідачки наявна заборгованість за тілом кредиту ( 11000 грн), відсотками (15400 грн) та 870 грн комісії, тому позов в цій частині необхідно задовольнити.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення річних відсотків на підставі ст.625 ЦК України у розмірі 4620 грн, то суд зазначає наступне:

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення 4620 грн відсотків, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, необхідно відмовити.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов переконання, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 27270 грн заборгованості за кредитом.

На підставі п. 3 ч. 2 і ч. 13 ст. 141 ЦПК України розподіл судових витрат проводиться пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, оскільки позивачу задоволено позов частково в розмірі 85,51 % позовних вимог, то судовий збір необхідно стягнути в розмірі 2276,62 грн (2662,40 грн х 85,51 %).

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.12, 81, 89,263-265 ЦПК України, районний суд,

ухвалив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 525396-КС-001 від 09.02.2025 у розмірі 27270 грн, з яких: 11000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 15400 грн - заборгованості за нарахованими процентами, 870 грн - комісії , а також 2276,62 грн судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 4620,00 грн відсотків на підставі ст.625 ЦК України - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча