Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №606/298/26 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

606/298/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі

головуючого Малярчука В.В.

за участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля заяву представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Пацули Василя Олександровича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Теребовлянського районного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом представника позивачки ОСОБА_3 – адвоката Іщука Костянтина Валентиновича до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29.04.2026 заяву представника позивачки ОСОБА_3 – адвоката Іщука Костянтина Валентиновича задоволено. Закрито провадження у цивільній справі за позовом представника позивачки ОСОБА_3 – адвоката Іщука Костянтина Валентиновича до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

05.05.2026 через електронний суд до Теребовлянського районного суду Тернопільської області надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Пацули Василя Олександровича про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі № 606/298/26.

Указана заява подана у межах визначеного судом п`ятиденного строку.

У заяві зазначено, що судові витрати відповідача за розгляд даної цивільної справи складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень.

На підтвердження цього до заяви долучено: копії договорів про надання правничої допомоги від 13.03.2026, копії актів приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01.05.2026, квитанції до прибуткового касового ордера №3,4 на суму по 10000 грн.

У судове засідання сторони по справі не з`явилися. Указане не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали цивільної справи, що стосуються питання про розподіл судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч. 3ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1ст. 133 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 3ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Так, 13.03.2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Пацулою В.О. укладено договір про надання правової допомоги.

13.03.2026 року між ОСОБА_2 та адвокатом Пацулою В.О. укладено договір про надання правової допомоги.

Згідно акту приймання-передачі наданої правничої допомоги представництва інтересів ОСОБА_2 від 01.05.2026, підготовка до розгляду справи- 2000 грн., підготовка та подання відзиву у справі 3000 грн, гонорар успіху 5000 грн., що становить загальну суму 10000 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданої правничої допомоги представництва інтересів ОСОБА_1 від 01.05.2026, підготовка до розгляду справи- 2000 грн., підготовка та подання відзиву у справі 3000 грн, гонорар успіху 5000 грн., що становить загальну суму 10000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №3 на суму по 10000 грн. ОСОБА_2 на підставі договору про правову допомогу сплатила 10000 грн.

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №3 на суму по 10000 грн. Сагайдак І.О. на підставі договору про правову допомогу сплатив 10000 грн.

Суд враховує вище наведене, та вважає що розмір заявлених представником відповідачів витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Разом з тим, суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, а також подання адвокатом відзиву.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 5000 грн, які відповідачі понесли у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідачів.

Керуючись ст. 2 ч. 3 п. 12, 76-81, 89, 133 ч. 1, 3 п. 1, 137, 141 ч. 2, 3, 8, 246, 259, 263, 265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Головуючий В.В. Малярчук