Суд: Франківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 31 травня 2026 р.
Справа: №465/5550/25
Суддя: Ванівський Ю. М.
Справа № 465/5550/25
Провадження 2/465/2116/26
РІШЕННЯ
Іменем України
01.06.2026 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Ванівський Ю.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, в особі свого представника, звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення (опалення місць загального користування) загальнобудинкові потреби опалення, плати за абоненстьке обслуговування в сумі 3984,06 грн. та витрати з оплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є і споживачем послуг з централізованого опалення. Відповідачу для здійснення оплати за надання послуг з теплопостачання був відкритий особовий рахунок.
Станом на 01.06.2025 року за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2021 року по 31.05.2025 року у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 3984,06 рн. Просить задоволити позовні вимоги.
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 28.07.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Так, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу скеровувалася копія ухвали Франківського районного суду м.Львова від 28.07.2025 року та примірник позовної заяви з додатками, на адресу його зареєстрованого місця проживання – АДРЕСА_2 , засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №R067049528083, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України до суду не надійшло
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_3 зареєстрований ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою №11 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації від 05.02.2025 року.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуженя обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна від 05.072024 року №385614699 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 .
На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду розрахунки заборгованості по нарахуванню плати за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. Однак позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення місць загального користування.
Надаючи оцінку вищевказаним розрахункам, суд вважає за необхідне зазначити, що надані представником позивача розрахунки заборгованості в графах « Опалення місць загального користування», «Загальнобудинкові потреби на опалення» та «Плата за абонентське обслуговування» не містять повних даних про нарахування, суми та кількість наданих послуг.
Оцінюючи надані позивачем розрахунки суд виходить з того, що такі можуть бути належним та достатнім доказом виключно у разі, якщо кожне відображене в них значення підтверджено та доведено позивачем в ході розгляду справи, однак з огляду на вищезазначене, суду видається за неможливе з`ясувати, яку саме суму заборгованості представник позивача просить стягнути із відповідача, та де саме (у якій графі) вказана сума відображена у розрахунку заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, позивач не довів, що здійснений розрахунок плати за послуги з централізованого опалення (опалення місць загального користування) загальнобудинкові потреби опалення, плати за абонентське обслуговування у спірному періоді, складають дійсну і правильну підсумкову суму боргу.
За таких обставин, розрахунки, надані суду позивачем, за своєю суттю викликають у суду сумнів у їх достовірності, оскільки на підставі цих документів суд позбавлений можливості встановити дійсну, правильну та точну вартість поставленої послуги з централізованого опалення (опалення місць загального користування) загальнобудинкові потреби опалення, плати за абонентське обслуговування.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
У той час, ч. ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77 - 80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
З огляду на викладене, у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає, що згідно ч.1,2 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керуючись статтями 12,13,258,259,265,268,279, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
у задоволенні позову Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання – відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01 червня 2026 року.
Суддя Ванівський Ю.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua