Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №442/2723/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/2723/26

Провадження №2/442/1460/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Лесович О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 442/2723/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кекіс Галини Степанівни про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивачка звернулася з позовом до відповідачів, третьої особи, просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме : житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 100,2кв.м, житловою площею 46,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Вона постійно проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується штампом в паспорті щодо її реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 15.08.1989 року.

Крім неї, спадкоємцями за законом першої черги є також її рідний брат ОСОБА_2 та рідна сестра ОСОБА_3 , які на спадщину не претендують, з заявою про прийняття спадщини не зверталися.

Спадкове майно складається з житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно з Довідкою, виданою КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», згідно з даними технічного паспорту архіву КП ЛОР «ДМБТІ та ЕО» станом на 06.02.2026 року за адресою: АДРЕСА_1 проінвентаризовано житловий будинок літ.А-1, загальною площею -100,2 кв.м., житловою площею -46,8 кв.м. (житлових кімнат -3, кухонь – 1). Інвентаризаційна вартість майна становить 635054 грн. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна станом на 31.12.2012р. не зареєстровано.

Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кекіс Г.С. листом №39/02-14 від 17.03.2026 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, через відсутність документів, які підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Тато при житті не встиг належним чином оформити належним чином документи про підтвердження права власності на належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , його право власності на будинок підтверджується справою Арх №6/74 (будинковою книгою) виданою на ім`я ОСОБА_4 .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Враховуючи те, що приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кекіс Г.С. 17.03.2026 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, вона вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав, як спадкоємець першої черги за законом після смерті її батька ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, про що повідомити сторони, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Призначено підготовче судове засідання на 29.04.2026. Постановлено витребувати у приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Кекіс Галини Степанівни копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.04.2026 від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд без її участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

22.04.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

28.04.2026 на виконання ухвали від 15.04.2026 від приватного нотаріуса надійшла копія спадкової справи.

28.04.2026 від позивачки надійшла заява про розгляд без її участі, просить позовні вимоги задоволити.

29.04.2026 розгляд справи відкладено на 02.06.2026.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Позивачка подала заяву про розгляд без її участі, просить позовні вимоги задоволити.

Відповідачі подали заяви про розгляд без їх участі, позовні вимоги визнають у повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 уклали шлюб 25.02.1989. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловіку та дружині – « ОСОБА_8 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 67 років в смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області.

Відповідно до довідки КП ЛОР «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 03.03.2026, станом на 06.02.2026 за адресою АДРЕСА_1 проінвентаризовано житловий будинок літ. А-1, загальною площею – 100,2 кв.м., житловою площею – 46,8 кв.м (житлових кімнат – 3, кухонь – 1). Інвентаризаційна вартість майна становить 635054 грн. Право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна становить на 31.12.2012 не зареєстровано.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84078650 вбачається, що зареєстровано спадкову справу 05.02.2026, спадкодавцем якої є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

06.02.2026 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З відповіді приватного нотаріуса Кекіс Галини Степанівни від 17.03.2026 вбачається, що в переліку документів, які подані ОСОБА_1 , відсутній документ, який б підтверджував право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 , що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, до складу спадщини можуть входити виключно ті майнові права, які належали спадкодавцю на законних підставах на момент його смерті.

Відповідно до частин 1, 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації. У випадках, коли право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, таке право виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами 1, 2 статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно є самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проєкту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

Суд встановив, що згідно з Витягом з реєстру будівельної діяльності №15411 від 06.02.2026 вбачається, що площа забудови – 123,6 кв.м.; загальна площа – 100,2 кв.м.; житлова площа – 46,8 кв.м..

З ОСОБА_9 №6/74 вбачається, що площа забудови – 72,0 кв.м.; загальна площа – 55,4 кв.м.; жила площа – 39,1 кв.м.

Таким чином, наявні у матеріалах справи документи містять істотні розбіжності щодо технічних характеристик спірного нерухомого майна, а саме щодо площі забудови, загальної та житлової площі будинку.

Суд також установив, що технічний паспорт на житловий будинок виготовлено після смерті спадкодавця.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що збільшення площі житлового будинку, реконструкція, добудова чи перебудова об`єкта були здійснені спадкодавцем у передбаченому законом порядку.

Зокрема, позивач не надав доказів отримання спадкодавцем документів, які дають право на виконання будівельних робіт, затвердження проєктної документації, прийняття реконструйованого чи новоствореного об`єкта в експлуатацію, а також проведення державної реєстрації права власності на об`єкт у змінених характеристиках.

Відповідно до статей 76–81 ЦПК України саме на сторони покладається обов`язок доказування тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сам по собі технічний паспорт не є правовстановлюючим документом та не посвідчує виникнення права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, а лише відображає технічні характеристики об`єкта станом на момент проведення технічної інвентаризації.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, у яких зазначено, що технічний паспорт не є документом, який посвідчує право власності, а самочинне будівництво не породжує права власності до моменту належного введення об`єкта в експлуатацію та державної реєстрації такого права.

Верховний Суд також неодноразово вказував, що у порядку спадкування можуть переходити лише ті права, які належали спадкодавцю на момент смерті, а самочинно збудоване нерухоме майно, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не входить до складу спадщини.

Подібні правові висновки викладені у практиці Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 зазначено, що самочинне будівництво не є об`єктом права власності, а особа, яка здійснила таке будівництво, не набуває права власності на нього до моменту визнання такого права у встановленому законом порядку.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 202/3520/16-ц зроблено висновок, що сам по собі факт виготовлення технічного паспорта та проведення технічної інвентаризації не підтверджує виникнення права власності на самочинно збудоване чи реконструйоване нерухоме майно.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 307/3957/14-ц зазначено, що у порядку спадкування можуть переходити лише ті права, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини, а самочинне будівництво, право власності на яке не виникло у спадкодавця, не входить до складу спадщини.

Верховний Суд також звертав увагу, що істотна зміна площі об`єкта нерухомості за відсутності доказів введення реконструйованого об`єкта в експлуатацію та державної реєстрації права власності свідчить про наявність ознак самочинного будівництва, що виключає можливість визнання права власності на такий об`єкт у судовому порядку без дотримання спеціальної процедури легалізації такого будівництва.

Оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів набуття спадкодавцем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна у змінених технічних характеристиках, а наявні у справі документи свідчать про істотне збільшення площі будинку без підтвердження законності такого будівництва, суд дійшов висновку, що спірне майно у відповідній частині є самочинним будівництвом у розумінні статті 376 ЦК України.

За таких обставин підстави для визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування відсутні, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 258, 259, 263–265 ЦПК України, статтями 331, 376, 1216, 1218 ЦК України, суд

ухвалив:

В позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Нагірна