Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №309/1515/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/1515/26

Провадження № 1-кп/309/95/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження № 12026071050000143 від 2 березня 2026 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження за №12026071050000143 від 2 березня 2026 р. за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України .

Прокурором ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Клопотання вмотивовано тим , що 25 лютого 2026 року, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, із корисливих мотивів, вступила в попередню змову із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та невстановленими досудовим розслідуванням особами, які безпосередньо шляхом контактування з іншими невстановленими особами займались організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

В подальшому 25 лютого 2026 року ОСОБА_4 за попередньою домовленістю з невстановленими досудовим розслідуванням особами отримав пряму вказівку, а саме зустріти в смт. Буштино, Тячівського району на залізничному вокзалі, осіб чоловічої статі, які повинні прибути до даного населеного пункту потягом сполученням Київ – Солотвино, яким у зв`язку із введенням на території України воєнного стану і обмеженням виїзду за кордон осіб чоловічої статі з числа громадян України віком від 18 до 60 років, у зв`язку з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію", дія якого продовжувалася Указами Президента України № 342/2022від 17.05.2022, № 574/2022 від 12.08.2022, № 758/2022 від 07.11.2022, № 59/2023від 06.02.2023, № 255/2023 від 01.05.2023, № 452/2023 від 26.07.2023, № 735/2023 від 06.11.2023, № 50/2024 від 05.02.2024, № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, № 741/2024 від28.10.2024, № 27/2025 від 14.01.2025, № 236/2025 від 15.04.2025, № 479/2025 від 14.07.2025, № 794/2025 від20.10.2025 та № 41/2026 від 12.01.2026,заборонено виїзд за кордон, та які мали намір виїхати за межі України, шляхом незаконного перетину державного кордону України, поза межами пункту пропуску та за винагороду забезпечити їх проживання та безперешкодно супроводжувати їх до смт. Вишково, Хустського району для подальшого переправлення до Республіки Румунія.

25.02.2026 приблизно о 06.00 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, за вказівкою невстановленої особи, попередньо, за допомогою мобільного зв`язку, зв`язався із ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_1 та повідомив про те, що на автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак республіки Польща НОМЕР_1 приїде до залізничного вокзалу в смт. Буштино, Тячівського району для його зустрічі, подальшого супроводу та організації його незаконного переправлення через державний кордон України.

Тоді ж, 25.02.2026 приблизно о 06:45 год. ОСОБА_4 знаходячись на залізничному вокзалу в смт. Буштино, Тячівського району зустрів ОСОБА_8 та на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 відвіз останнього до будинку в АДРЕСА_2 , який заздалегідь здійняв у оренду з метою утримання осіб чоловічої стані, які мають наміру незаконно перетнути державний кордон України.

26 лютого 2026 року за вказівкою невстановленої особи ОСОБА_8 повинен був передати ОСОБА_5 грошові кошти всумі 4000 Євро для подальшої незаконної організації його перетину через державний кордону України.

Тоді, ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 відвіз ОСОБА_9 , - дружину ОСОБА_8 до АДРЕСА_3 , де остання передала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 4000 долларів США для організації незаконного переправлення її чоловіка ОСОБА_8 через державний кордон України Республіки Румунія.

В подальшому, 28.02.2026 ОСОБА_4 , приблизно о 18:00 годин за вказівкою ОСОБА_5 , на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де знаходився ОСОБА_8 , заздалегідь приготувавши картонні коробки, які знаходились на задньому сидінні його автомобіля з метою маскування ОСОБА_8 для його подальшого транспортування до смт. Вишково, Хустського району з метою незаконного перетину державного кордону України та безперешкодного подолання контрольного посту Державної прикордонної служби України, що встановлений на транспортному мості в смт. Вишково, Хустського району, доправив останнього до будинку в АДРЕСА_3 , де останнього зустріла ОСОБА_5 та забезпечила умови проживання до 01.03.2026 року.

В подальшому ОСОБА_4 01.03.2026 року за вказівкою невстановленої досудовим розслідуванням особи, попередньо, за допомогою мобільного зв`язку зв`язався із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцем АДРЕСА_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_5 та повідомив, що на автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 приїде до залізничного вокзалу в смт. Буштино, Тячівського району для їх зустрічі, подальшого супроводу та організації їх незаконного переправлення через державний кордон України.

Тоді, 01.03.2026 приблизно о 06.45 год. ОСОБА_4 знаходячись на залізничному вокзалу в смт. Буштино, Тячівського району, зустрів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак республіки Польща НОМЕР_1 , відвіз останніх до будинку в АДРЕСА_2 , який заздалегідь здійсняв у оренду з метою утримання осіб чоловічої стані, які мають намір у незаконний спосіб перетнути державний кордон України.

Після цього, 01.03.2026 біля 17.00 год. ОСОБА_4 на своєму автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де знаходився ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яким повідомив, що вони будуть рухатись в смт. Вишково, Хустського району, але з метою безперешкодного подолання контрольного посту Державної прикордонної служби України, вони за допомогою гумового човна, який ОСОБА_4 заздалегідь підготовив для подолання р. Тиса, будуть перепливати через річку Тиса. В той же час ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, як винагороду за організацію здійснення незаконного його переправлення через державний кордон України, які в подальшому передав особисто ОСОБА_5 , як винагороду за організацію здійснення незаконного його переправлення через державний кордон України.

В подальшому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 подолавши за допомогою гумового човна русло річки Тиса у напрямку смт. Вишково, Хустського району, підійшовши до зазначеного на карті місця, де на них чекав ОСОБА_4 на автомобілі марки «Фольцваген Гольф» номерний знак Республіки Польща НОМЕР_1 , завантаживши гумового човна, останній їх відвіз до будинку АДРЕСА_3 де на них очікувала ОСОБА_5 для подальшого їх переправлення у незаконний спосіб через державний кордон України, поза межами пункту пропуску.

01.03.2026, приблизно о 19 год. 00 хв. у АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 , отримала від ОСОБА_10 другу частину грошових коштів у сумі 2700 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України та провела інструктаж із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 під час якого показала на мобільному пристрої мапу із маршрутом руху до державного кордону України, наказала вимкнути свої мобільні пристрої та обгорнути їх фольгою для убезпечення їх від радіоелектронної розвідки працівників Державної прикордонної служби України, надала ганчірки для зручного подолання металевої сітки на кордонні із Румунією та організувала автомобіль таксі марки «Дейво Ланос» із д.н.з. НОМЕР_2 , для доставлення їх в с. Шаян Хустського району до готелю «Карпатія», для подальшого руху гірською місцевістю до державного кордону України із Республікою Румунія та незаконного його перетину.

Тоді ж, 01.03.2026 приблизно о 23 годині, водій автомобіля таксі марки «ДейвоЛанос» із д.н.з. НОМЕР_2 привіз ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 у с. Шаян по вул.. Центральна до буд. 87 Хустського району та висадив біля санаторію «Карпатія», де останні продовжили свій рух гірською місцевістю до державного кордону України із метою його незаконного перетину, по напрямку 268 прикордонного знаку, однак були затримані працівниками Державної прикордонної служби України на відстані 1000 метрів від державного кордону України із Республікою Румунія.

Беручи до уваги вищевикладене, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

27.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканці АДРЕСА_3 , оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Вина підозрюваної ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме протоколами слідчих дій, допитами свідків в порядку ст.225 КПК України, протоколами впізнання та протоколами слідчих експериментів.

Ухвалою слідчого судді Хустського районного суду від 31.03.2026 року стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 діб, а саме до 31.05.2026.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 направлено для розгляду по суті в Хустський районний суд.

З огляду на наявність вагомих доказів для обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні наведеного вище злочину, є достатні підстави вважати, що вона може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших співучасників, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно з ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленні волі. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом можу бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 Кодексу.

Потреба щодо продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме переховуватися від суду, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілих та на свідків злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_5 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), яке є тяжким та за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна, а тому існують ризики, які свідчать про те, що обвинувачена ОСОБА_5 , може не з`являтись на виклики слідчого, прокурора, суду, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших співучасників, які ще не допитані в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а не продовження застосування запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просить його задоволити .

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_6 просили суд застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши інших учасників провадження, суд дійшов наступного висновку.

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. .

31 березня 2026 р. ухвалою слідчого судді Хустського районного суду до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати цілодобово місце свого проживання .

Також встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов`язків, суд вважає, що ОСОБА_7 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, задовольнивши клопотання прокурора в повному обсязі.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Визначаючи адресу, за якою обирається домашній арешт, суд виходить із того, що ОСОБА_7 на даний час фактично постійно проживає в АДРЕСА_3

Разом з цим, при продовженні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_7 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 193-194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задоволити .

Продовжити відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з дня винесення даної ухвали тобто до 29 липня 2026 р. з покладанням на неї наступних обов`язків:

- цілодобово не залишати місце проживання, а саме будинок АДРЕСА_3 ;

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон.

Роз`яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченої , яка перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати через прокурора для виконання органу УП за місцем проживання обвинуваченої та зобов`язати останніх негайно поставити її на облік і повідомити про це суд.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_12 та прокурора Хустської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копія ухвали про продовження запобіжного заходу вручити обвинуваченій негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1