Вирок від 01 червня 2026 р. у справі №761/16800/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16800/26

Провадження №1-кп/761/3774/2026

В И Р О К

іменем України

02 червня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі

головуючої судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12026100100000737 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.03.2026 у якому

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 раніше не судимий

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України

ВСТАНОВИВ

У ОСОБА_4 внаслідок конфлікту з наглядно знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на побутовому ґрунті, точної дати та часу органу досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 09 години 18 хвилин 27 березня 2026 року, виник умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, а саме дверей квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Так, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 09 годині 18 хвилин 27 березня 2026 року, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, після чергового конфлікту з ОСОБА_5 , розробив злочинний план, відповідно до якого, мав придбати запальничку, в подальшому за допомогою якої, здійснити займання шкіряної обшивки дверей, тобто здійснити підпал дверей квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій проживає ОСОБА_5

27 березня 2026 року, приблизно о 09 годині 18 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , у приміщенні під`їзду, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, використовуючи заздалегідь заготовлену запальничку, здійснив займання шкіряної обшивки дверей квартири АДРЕСА_2 , яка на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив їх загоряння, таким чином, довівши свій злочинний умисел до кінця, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав ОСОБА_6 майнової шкоди на суму 4 890 гривень 00 копійок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, визнав, щиро розкаявся. В суді дав показання по суті висунутого проти нього обвинувачення, які повністю відповідають обставинам, викладеним у цьому вироку, з приводу часу, місця, способу та обставин вчинення ним кримінального правопорушення. У вчиненому щиро кається.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які викладені в обвинувальному акті. Суд такі показання вважає логічними, послідовними і правдивими, наданими останнім добровільно.

Окрім показань обвинуваченого, судом досліджено матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, а також документи, щодо речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням думки обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у зв`язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. Також судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 в умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України..

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій їх небезпечності та даним про особу винного.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до положень ст. 89 КК є несудимим, задовільно характеризується за місцем проживання, офіційно не працевлаштований, проте має постійний підробіток.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному каятті, дані, які характеризують його особу, те, що він раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, його ступеню тяжкості, так за положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа є тяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень застосування до нього покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини 2 ст. 194 КК України.

Також із урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого діяння, тяжкості кримінального правопорушення, встановлених судом пом`якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих, відомостей щодо особи обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливе застосування до ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України та звільнення його від реального відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов`язків визначених ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Відповідно до положень ст. 124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Під час досудового розслідування до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у визначений період доби, з огляду на те, що суд прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від призначеного йому покарання з іспитовим строком, такий запобіжний захід підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України підлягає скасуванню арешт на майно, накладений відповідно: ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2026 (справа 761/12788/26) на майно, вилучене 02.04.2026 під час проведення огляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75,76, 194 КК України, ст. ст. 100, 174, 349, 368-371, 373-374, 376, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту скасувати.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.04.2026 (справа 761/12788/26) на майно, вилучене 02.04.2026 під час проведення огляду за адресою АДРЕСА_4 а саме на куртку чоловічу, сірого кольору, розміру «L», з написом «Nortland», кепку темно- синього кольору, з нашивкою та запальничку, рожевого кольору, з написом «Cricket».

Речові докази: куртку чоловічу, сірого кольору, розміру «L», з написом «Nortland», кепку темно- синього кольору, з нашивкою повернути ОСОБА_4 , запальничку рожевого кольору, з написом «Cricket», зразок рожевого сміття та ватні тупфери на дерев`яній основи (змиви) знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в розмірі:

3565,60 грн. за проведення експертного дослідження № СЕ-19/111-26/17009-ФХД;

2674,20 грн. за проведення експертного дослідження № СЕ-19/111-26/16990-ПТ

6424,03 грн. за проведення експертного дослідження № СЕ-19/111-26/17039-БД

3465,79 грн. за проведення експертного дослідження № СЕ-19/111-26/21487-БД в сумарному розмірі 16129,62 грн

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддя ОСОБА_1