Вирок від 25 травня 2026 р. у справі №752/2619/24 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2619/24

Провадження по справі № 1-кп/752/885/26

В И Р О К

іменем України

"26" травня 2026 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12023105010001495, дані про яке 23.11.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх та/або непрацездатних осіб, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

04.02.2000 Залізничним районним судом м. Києва за ст.229-8 КК України до позбавлення воли на строк 1 рік 6 місяців із застосування відстрочки виконання вироку на підставі ст. 46-1 КК У Країни на 1 рік 6 місяців;

17.05.2021 Радянським районним судом м. Києва за ст.17, ч.2 ст.81, ч.1 ст.89 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з конфіскацією майна;

05.08.2003 Святошинським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 71 КК України, звільненого 23.10.2006 з Березанської ВК за відбуттям строку покарання;

32.03.2010 Солом`янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців з конфіскацією майна, 15.01.2015 звільненого з Березанської ВК за відбуттям строку покарання;

15.07.2015 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення воли на строк 2 роки 6 місяців на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки; знятого з обліку КВІ Солом`янського району м. Києва 30.08.2017 у зв`язку з закінченням іспитового строку;

26.10.2023 Солом`янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік,

17.09.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч.2 ст.309 КК України (події 22 листопада 2023) із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць, звільненого з Білоцерківської ВК 23.01.2006 за відбуттям строку покарання.

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи раніше судимим вироком Солом?янського районного суду м. Києва від 26.10.2023 за ч.1 ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимості, протягом року після засудження вчинив новий умисний злочин за наступних обставин.

ОСОБА_3 , у порушення вимог Постанови ВРУ «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, ст.2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлений досудовим розслідуванням і судом час і місці, але не пізніше 23.11.2023, придбав один блістер пігулок з надписом «Метафин», у якому мітилося дві пігулки, які містили у своєму складі наркотичний засіб - метадон (фенадон), який відповідно до Списку №1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовині прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2022 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, масою 0,044 г, та зберігав його при собі з метою власного вживання, до тих пір, коли 23.11.2023 об 11 годині 55 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Козацька, 32, працівники поліції під час поверхневої перевірки виявили та вилучили наркотичний засіб.

Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому повторно протягом року після засудження за ч.1 ст. 309 КК України, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені зазначеного кримінального правопорушення була доведена на підставі його показань. Так обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що він є наркозалежною особою, у зв`язку із чим отримує замісну підтримуючу терапію. Все приймав її у лікарні та нічого на руки не отримував. Дозу, яку він отримує, йому не достатньо, тому він, придбав у знайомого дві таблетки препарату «Метафин». Коли йшов з програми 23.11.2023, його зупинила поліція та під час поверхневого огляду у нього виявили вказані таблетки. Він не заперечував, що придбав їх незаконно для власного вживання. 17.09.2024 він був засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч.2 ст. 309 КК України за те, що він 22.11.2023 вчинив аналогічні діяння, а саме придбав та зберігав при собі таблетки з метадоном, будучи засудженим вироком за ч.1 ст. 309 КК України. Його було направлено до Білоцерківської ВК та 23.01.2026 звільнено за відбуттям строку покарання. Шкодує про вчинене, критично ставиться до своїх дій, але йому не вистачає тих препаратів, які він отримує.

За згодою учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 правильно розуміє зміст цих обставин, сумніви у добровільності його позиції - відсутні, наслідки неможливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку - роз`яснені.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке ч.4 ст.12 КК України віднесено до нетяжкого злочину; данні про його особу, згідно яких обвинувачений перебуває під наркологічним наглядом з 1999р., отримує замісну підтримуючу терапію, раніше судимий, не працює.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимого ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено. Лише визнання вини не може свідчити про щирість каяття.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, що були зібрані під час досудового розслідування, які не містять відомостей, що негативно його характеризують, та розцінюються судом як формальні, відсутність тяжких наслідків від вчинених ним діянь, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.309 КК України.

Підстав для призначення іншого покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 309 КК України, зокрема штрафу, суд не вбачає, оскільки ОСОБА_3 не працює.

ОСОБА_3 вчинив даний злочин у період іспитового строку, призначеного вироком Солом?янського районного суду м. Києва від 26.10.2023. яким був засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік, та яким був звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік.

Між тим, підстав для призначення йому покарання із застосуванням ст. 71 КК України суд не вбачає, оскільки вироком Святошинського районного суду міста Києві від 17.09.2024 він був засуджений за злочин, передбачений ч.2 ст. 309 КК України та остаточне покарання було призначено із застосуванням положень ст. 71 КК України.

Враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого, відсутність обтяжуючих покарання обставин та матеріальної шкоди від вчиненого ним діяння, дані про особу ОСОБА_3 , який мав належну процесуальну поведінку, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою, тому відповідно до ст. 75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню в обвинуваченого. Запобіжний захід відносно нього не обирався. Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 371, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки протягом іспитового строку періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі території України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази - метадон, масою 0,044 г, який передано на зберігання до камери речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № ФП-001650 від 11.12.2023), - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (висновок № СЕ-19/111-23/63638-НЗПРАП) в розмірі 1434 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Відповідно до частин 3 і 6 ст.376 КПК України роз`яснити учасникам кримінального провадження їх права на ознайомлення із журналом судового засідання і подання на нього письмових зауважень, а також отримання копії вироку, із її врученням обвинуваченому негайно після оголошення.

Суддя ОСОБА_1