Рішення від 01 червня 2026 р. у справі №635/6958/25 — Харківський районний суд Харківської області

02.06.26

Справа № 635/6958/25

Провадження № 2/635/3310/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року с-ще Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Назаренко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої заборгованість за договором про надання кредиту №1413332181303 від 12.05.2024 у розмірі 19104,00 грн. а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10600,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 12 травня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було укладено кредитний договір №1413332181303, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит на споживчі цілі у розмірі 4000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 540,20 % річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 12164,63%. Кредитний договір № 1413332181303 було підписано сторонам методом накладення електронних підписів. Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 12 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору. Згідно п. 3.3. Договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. Договору. Кредитні кошти відповідач отримала 12 травня 2024 року о 18:17 на свій картковий рахунок в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (маска картки НОМЕР_1 ). Відповідач зобов`язання за договором № 1413332181303 не виконала та не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, внаслідок чого станом на 21 серпня 2025 року загальна сума заборгованості по кредиту за Договором № 1413332181303 від 12 травня 2024 року становить 19104,00 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4000,00 гривень; заборгованості за відсотками – 7104,00 гривень; штрафу – 8000,00 гривень. За вказаних обставин позивач змушений звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09 серпня 2025 року відкрито провадження по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав суду заяву, в якій підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, також просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно і належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, причини неявки суду не повідомила.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою представника позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 12 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» з анкетою-заявою на отримання кредиту, яка підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J9D7G1.

12 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник/Клієнт) укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 1413332181303 в електронній формі, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором J9D7G1, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 4000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі від 540,20 % річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 12164,63%. Кредитний договір № 1413332181303 було підписано сторонам методом накладення електронних підписів. Згідно п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 12 травня 2024 року по 09 вересня 2024 року. Відповідно до умов до п. 1.3.1. Договору відповідач зобов`язалася здійснювати погашення кредиту відповідно до Графіку, що є додатком до кредитного договору. Згідно п. 3.3. Договору у разі несплати позичальником платежу у рекомендовану дату оплати, згідно п.1.3.1. даного Договору, за дисконтною процентною ставкою, позичальник з дати видачі кредиту сплачує проценти за базовою процентною ставкою, встановленою п.1.4.2. Договору.

Відповідно до п. 2.1. договору № 1413332181303, з метою отримання Кредиту Клієнт самостійно ознайомлюється з діючими Правилами надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал», розміщеними на офіційному сайті Кредитодавця, створює особистий кабінет, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові.

Відповідно до п. 2.2. договору № 1413332181303 Клієнт у особистому кабінеті на сайті https://dodam.com.ua зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання Кредиту, а також бажаний спосіб отримання Кредиту. Клієнт також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

Відповідно до п. 2.23. договору № 1413332181303, Кредит надається шляхом здійснення переказу коштів Кредитодавця в сумі 4000 грн. 00 коп. на банківський рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яка зазначається у форматі XXXXXX****XXXX:, емітовану банком України (далі - платіжна картка), що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб та/або з незалежних від Кредитодавця обставин (у тому числі але не виключно, обставини форс-мажору), Кредитодавець відповідальності не несе.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. договору № 141333218130, Кошти Кредиту, одержані Позичальником за Договором, повертаються ним в повному обсязі у валюті Кредиту не пізніше дня повернення Кредиту (включно), на поточний рахунок Кредитодавця зазначений в Розділі 8 Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті. Сплата процентів за користування кредитом в рекомендовану дату та після неї здійснюється Позичальником на рахунок Кредитодавця, зазначений в Розділі 8 Договору, шляхом ініціювання переказу коштів з будь-якої платіжної картки Позичальника через РОS-термінал в Особистому кабінеті: не пізніше Рекомендованої дати оплати, зазначеної у Графіку платежів (додаток 1).

У паспорті кредиту до договору № 141333218130 від 12 травня 2024 року, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором S6S8G7, зазначена інформація та контактні дані кредитодавця; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача (сума/ліміт кредиту 4000,00 гривень; строк кредитування 120 днів; мета отримання кредиту: на споживчі цілі); інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки - 12164,63% та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача 11159,52 грн., порядок повернення кредиту (основна сума кредиту повертається в кінці строку дії Договору чи його дострокового припинення; проценти за користування кредитом сплачуються згідно графіку); додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 141333218130 від 12 травня 2024 року та надало відповідачу кредит на умовах та розмірі, передбачених цим договором, відповідач кредит отримав, про що свідчать дані інформаційної довідки від 07.08.2025 року вих. № 7/13816 про успішність операції згідно транзакції № 1407388949 від 12.05.2024 р. в сумі 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 (АТ «Приватбанк»).

За наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за кредитним договором № 141333218130 від 12 травня 2024 року станом на 21 серпня 2025 року складає 19104,00 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 4000,00 гривень; заборгованості за відсотками – 7104,00 гривень; штрафу – 8000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором № 141333218130 від 12 травня 2024 року року в обумовлені договором строки, тому суд вважає що з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» підлягає стягненню у примусовому порядку заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4000,00 гривень та заборгованість за відсотками в розмірі 7104,00 гривень – в загальному розмірі 11104,00 гривень, при цьому виходить з того, що відповідачем були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості, а на час розгляду справи суду не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 141333218130 від 12 травня 2024 року в добровільному порядку, відповідач ознайомлена з умовами кредитування, про що свідчить електронний підпис ОСОБА_1 в договорі про надання грошових коштів у кредит продукту «Старт» № 141333218130 від 12 травня 2024 року та Паспорті кредиту до договору № 141333218130, а беззаперечних доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, суду не надано.

Щодо стягнення суми штрафу суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжений, останній раз з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом, яким зокрема просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 8000,00 гривень, нарахованого у період дії воєнного стану за кредитним договором № 141333218130 від 12 травня 2024 року, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 8000,00 гривень, оскільки за пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач ОСОБА_1 звільняється від його сплати.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції № LK872/5 від 27 серпня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень.

У частині 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У частині 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частинах 4-6 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині 3 статті 12 та частині 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10600,00 гривень.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду:

- копія договору № 1 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» та адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.», предметом якого є зокрема надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу; складень претензій, позовних заяв, клопотань, заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру;

- копія ордеру серії СА № 1140381 від 18 листопада 2025 року, виданого адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.» адвокату Грушевому Ю.В. на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал»;

- копія акту виконаних робіт від 02 січня 2025 року, згідно з яким адвокатом надано наступні послуги щодо стягнення кредитної заборгованості: опрацювання кредитної справи боржника; надання усної консультації; опрацювання державних реєстрів з приводу майнового стану; пошук контактів боржника, його місцезнаходження згідно відкритих джерел; підготовка пропозицій відносно позичальника; підготовка та направлення претензії; здійснення телефонних дзвінків за відомими контактами; підготовка та подання позовних матеріалів;

- рахунок № 30/30-01 від 30 липня 2025 року, складений за підготовку та подання позовних матеріалів відносно боржника ОСОБА_1 , участь у судовому засіданні;

- копія платіжної інструкції № LK793/25 про сплату ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» АБ «Грушевий Ю.В.» 10600,00 гривень за Договором № 1.

У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як зазначено у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 червня 2024 року у справі № 357/7395/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною 4 статті 137 ЦПК України.

Крім того, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 10600,00 гривень. Так, спираючись на обсяг та складність даної справи, достатність судової практики щодо спірних правовідносин, суд вважає, що надання/виконання послуг/робіт по даній справі не вимагало від адвоката істотних витрат часу та професійних здібностей, значної юридичної та технічної роботи. Для адвоката, який за своїм статусом має достатню правову кваліфікацію, цей спір є спором незначної складності. При цьому суд враховує, що адвокат не приймав участь у судовому засіданні, яка включена до рахунку на оплату правничої допомоги.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, є малозначною у розумінні статті 19 ЦПК України. Спір у цій справі відноситься до категорії спорів, що виникають при неналежному виконанні стороною умов договору, судова практика у спорах такого характеру є сталою. Матеріали справи не містять великої кількості доказів (з якими необхідно було ознайомитися та які необхідно було підготувати), а нормативне обґрунтування, що зазначене у позові, є типовим для спірних правовідносин.

Отже, зважаючи на обсяг фактично наданих/виконаних адвокатом послуг/робіт та рівень складності цієї справи, заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу 10600,00 гривень не є обґрунтованим та не відповідає критерію розумності розміру таких витрат.

Таким чином, витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень є співмірними із складністю справи, наданими послугами у суді, а розмір таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності, що свідчить про необхідність часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача таких витрат у відповідному розмірі.

Отже, суд частково задовольняє позовні вимоги та питання про розподіл судових витрат вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» задоволено частково, а саме на 58,12%, тому судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1407,90 гривень (58,12% від 2422,40 гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3487,20 гривень (58,12% від 6000,00 гривень) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265,280-284 ЦПК України, ст.ст. 207, 509, 526, 530, 610, 612, 625-626, 628, 633-634, 638-639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №1413332181303 від 12 травня 2024року в загальному розмірі 11104 (одинадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок та заборгованості за відсотками в розмірі 7104 (сім тисяч сто чотири) гривні 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал» суму судового збору в розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал»» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Віва Капітал», код ЄДРПОУ: 40860735, місцезнаходження: Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя О.В.Назаренко