Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №619/866/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/866/26

провадження № 2/619/942/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого – суддіБолибока Є.А.

за участю секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/866/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

позивач: ОСОБА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 ,

розглянув в порядку загального позовного провадження позов про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Стислий виклад позиції сторін.

10 лютого 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому, з урахуванням його уточнення, просили визнати за ними, після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом по частині житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько (чоловік відповідача) ОСОБА_4 . Факт родинних відносин підтверджується відповідними записами у їхніх свідоцтвах про народження та одруження, а також у свідоцтві про одруження відповідача. За життя батько володів житловим будинком АДРЕСА_1 , в якому він проживав до часу своєї смерті. Зазначений будинок було побудовано ОСОБА_5 , та належав їй на праві власності згідно відповідного Свідоцтва від 22.05.1962, виданого Виконкомом Золочівської селищної ради депутатів трудящих. Зазначене також підтверджується актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію від 07.01.1975 року, архівним витягом Золочівським архівним відділом (зміна юридичної адреси) та Інформацією КП “Архітектурно-інвентаризаційне бюро Золочівської селищної ради” від 09.10.2025. Померла ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час її смерті батько проживав разом з нею, а тому фактично прийняв спадщину. Заповіту на випадок своєї смерті батьком за життя складено не було, тому вони, його діти та дружина (їх мати), отримали право на спадкування зазначеного будинку. Маючи намір оформити спадкові права на зазначений будинок вони у встановлений термін звернулися до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. Їхня мати ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовилася, подавши нотаріусу відповідну заяву. За результатами розгляду поданих документів, нотаріусом у оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом на вищезазначений спадковий будинок було відмовлено, про що 12.11.2025 було винесено Постанову № 481/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії - а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний спадковий будинок. Таке рішення було вмотивоване відсутністю правоустанавлюючих документів та відповідної державної реєстрації на будинок за ОСОБА_4 книга № 11, особовий рахунок № НОМЕР_1 ). Зазначений будинок КП «АІБ Золочівської селищної ради» 25.09.2025 було проінвентаризовано. За результатами інвентаризації було виготовлено відповідний технічний паспорт.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала у повному обсязі, про що подала відповідну заяву.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

11 лютого 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 11 год 00 хв 11 березня 2026 року. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 02 березня 2026 року. Витребувано докази.

06 березня 2026 року приватний нотаріус Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н. на виконання ухвали суду від 11.02.2026 надала до суду копію спадкової справи № 61/2025 до майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11 березня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 04.05.2026.

04 травня 2026 року судове засідання відкладено на 09 год 10 хв 26.05.2026.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, представник позивачів адвокат Смаль В.В. надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони позивача. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити. Також у цій заяві просив з метою приведення позовних вимог у відповідність до ст.. 1267 ЦК України, уточнити їх, виклавши прохальну частину позовної заяви у наступній редакції: визнати за ОСОБА_1 , після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 , після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на Уг житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 . Зазначає, що зазначену заяву з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ним узгоджено.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов визнає, та просила його задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю учасників справі, які не з`явилися у судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно зі Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 22.05.1962, виданого виконкомом Золочівської селищної ради депутатів трудящих № 10, власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_5 .

З огляду на Акт про закінчення будівництва і введення в експлуатацію від 07.01.1975, установлено, що будівництво житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , розпочато застройщиком ОСОБА_5 у січні 1963 року, а закінчено у листопаді 1974 року.

Відповідно до архівного витягу Золочівського архівного відділу від 08.09.2025 № 01-32/108 «Про перейменування проїздів та впорядкування нумерації домоволодінь в смт Золочів», перейменовано АДРЕСА_2 на АДРЕСА_1 .

З огляду на свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління юстиції Харківської області 17.02.2009, актовий запис №27, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до копії посвідки про народження № НОМЕР_3 , ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є: батько - ОСОБА_7 , мати – ОСОБА_5 .

Відповідно до копії Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_4 , ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , її батьками є: батько - ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 .

Відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_5 , 29 вересня 1992 року Золочівським відділом РАЦС Харківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ).

Відповідно до копії Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_6 , ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 , її батьками є: батько - ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 .

Відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_7 , 12 жовтня 1985 року Золочівським відділом РАЦС Харківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_10 ).

З огляду на свідоцтво про смерть серія НОМЕР_8 , виданого Золочівської селищною радою 03.04.2025, актовий запис №74, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була заведена спадкова справа № 61/2025.

Відповідно до листа Золочівської селищної ради від 17.06.2025 № 02-21/1072, адресованого на ім`я приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г., ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 17 грудня 1982 року по день смерті була зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1946 р.н., з 30.11.1979 по т.ч.; ОСОБА_4 , 1940 р.н. з 23.01.1980 по 03.04.2025.

Відповідно до листа Золочівської селищної ради від 17.06.2025 № 02-21/1073, адресованого на ім`я приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 січня 1980 року по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1946 р.н., з 30.11.1979 по т.ч.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №61/2025, 17 червня 2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , звернулася до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17 червня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , звернулася до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. з заявою про відмову від спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , звернулася до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. з заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , поданих 12.11.2025, Постановами приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. № 481/02-31; №480/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після їх батька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частку у праві власності на житловий будинок: господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відсутні документи, які посвідчують право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про визнання позову.

Частинами 1, 2 та 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач позов визнала, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивачів.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, може бути визнання права.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (статті 1217 ЦК України).

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1268 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 4.12, 4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Судом установлено, що власником житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . є ОСОБА_5 , на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 22.05.1962, виданого виконкомом Золочівської селищної ради депутатів трудящих № 10.

З огляду на Акт про закінчення будівництва і введення в експлуатацію від 07.01.1975, установлено, що будівництво житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , розпочато застройщиком ОСОБА_5 у січні 1963 року, а закінчено у листопаді 1974 року.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_14 .

ОСОБА_4 є сином ОСОБА_5 .

Як зазначено у позові та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_4 , був спадкоємцем після своєї матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , після якої він спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

На момент своєї смерті, ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_4 заповіт складено не було.

Позивачі у справі є доньками ОСОБА_13 , та відповідно спадкоємицями першої черги після смерті батька.

Згідно матеріалів справи, до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_13 , приватним нотаріусом Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. заведено спадкову справу № 61/2025.

Відповідно до листа Золочівської селищної ради від 17.06.2025 № 02-21/1073, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 січня 1980 року по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1946 р.н., з 30.11.1979 по т.ч.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №61/2025, з заявами до приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулися його доньки: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 , звернулася з заявою про відмову від спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .

За результатами розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , поданих 12.11.2025, Постановами приватного нотаріуса Богодухівського районного нотаріального округу Харківської області Кійко Н.Г. № 481/02-31; №480/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після їх батька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 (одну другу) частку у праві власності на житловий будинок: господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що відсутні документи, які посвідчують право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як роз`яснено в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже враховуючи ті обставини, що позивачі надали суду достатньо доказів, які підтверджують позовні вимоги, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивачі, як спадкоємці після смерті батька ОСОБА_4 , правомірно набувають право власності по частина на вказане домоволодіння, в порядку спадкування за законом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 ;

позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя Є. А. Болибок