Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №610/557/26 — Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/557/26

провадження № 2/610/1120/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Тімонової В.М.,

з участю секретаря судового засідання Черепахи А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 610/557/26 (провадження № 2/610/1120/2026) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2026 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2019 з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини усіх видів доходів (заробітку) позивача.

На обґрунтування позову зазначає, що за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2019 (справа № 610/25/19) з нього утримуються аліменти на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно. До цього часу заборгованості по аліментах не має, оскільки сума аліментів автоматично утримується з його заробітної плати та нараховується УФЗБО ГУНП в Харківській області безпосередньо на користь відповідача. З 22.02.2020 перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 , у якому народилася дитина — ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на його утриманні. Таким чином, на даний час він зобов`язаний утримувати двох дітей, що впливає на його аліментні зобов`язання у попередньому розмірі. У зв`язку із чим просить змінити розмір аліментів із 1/4 до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходів).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 26.02.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.03.2026 представником відповідачки – адвокатом Муратовим С.А. через Електронний суд подано відзив на позовну заяву у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиву посилався на те, що позивач, звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на утримання доньки, посилався на зміну його сімейного стану — народження дитини у новому шлюбі та необхідності матеріального забезпечення вже двох дітей. Втім, друга дитина народилася у Позивача ще у 2021 р., а звернувся він до суду із зазначеним Позовом тільки у 2026 р, тобто майже через 5 років після настання тієї обставини, на яку він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Крім того, у Позивача наявна постійна робота та заробіток. Жодних безумовних доказів погіршення майнового стану, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судовим наказом розмірі, Позивач до суду не надав. До того ж, на момент розгляду справи донька Позивача від іншого шлюбу - ОСОБА_5 , досягла п`ятирічного віку, а отже його нова дружина не позбавлена можливості працювати, приймати участь у наповненні сімейного бюджету, та не перебуває на утриманні позивача як непрацездатна особа. Оскільки Позивач не довів погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу, що може бути визначено у ст.192 СК України підставою для зменшення розміру аліментів, позов про зменшення розміру аліментів не підлягає задоволенню (а.с. 33-36).

30.03.2026 позивачем через Електронний суд подано відповідь на відзив у якому вказав, що вважає доводи, викладені у відзиві, необґрунтованими та такими, що не спростовують наведених у позовній заяві обставин. Посилаючись на ч. 1 ст. 192 СК України зазначив, що закон прямо передбачає можливість перегляду раніше визначеного судом розміру аліментів у разі виникнення обставин, які свідчать про зміну матеріального або сімейного стану платника аліментів. Після ухвалення рішення суду про стягнення аліментів його сімейний стан істотно змінився, оскільки створив нову сім`ю де народилася дитина, яка перебуває на його утриманні. Отже, на даний час має обов`язок щодо утримання ще однієї малолітньої дитини – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що безпосередньо впливає на його матеріальний стан. Крім того відповідно до ст. 182 СК України, наявність у нього як платника аліментів інших дітей є обставиною, яка обов`язково підлягає врахуванню судом при вирішенні питання щодо визначення або зміни розміру аліментів. Вважає, твердження представника відповідача ОСОБА_7 про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального права та сформованій судовій практиці Верховного Суду. Водночас чинне законодавство України виходить із принципу рівності прав усіх дітей на належне матеріальне забезпечення, а тому при визначенні розміру аліментів суд повинен забезпечити справедливий баланс між інтересами всіх дітей платника аліментів. З огляду на викладене, доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, не спростовують наведених у позові обставин та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (а.с. 45-46).

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 22.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів у справі, позов підтримав та просив його задовільнити.

Представник відповідачки – адвокат Муратов С.А. також подав заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів, свою позицію підтримав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлено, що 18.01.2019 Балаклійським районним судом Харківської області видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 січня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття, або зміни сімейного чи матеріального стану сторін (а.с. 8).

22.02.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Балаклійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харкі) (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 народилася донька ОСОБА_5 (а.с. 3).

Наведені вище обставини, в їх сукупності, свідчать що після видачі Балаклійським районним судом Харківської області 18.01.2019 матеріальний стан позивача внаслідок збільшення числа утриманців погіршився.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що він має на утриманні ще малолітню доньку.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22 (провадження № 61-10748св23), від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23 (провадження № 61-6943ск24).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що його матеріальне становище суттєво змінилося, зокрема, у зв`язку з народженням в другому шлюбі доньки, на утримання та забезпечення якої він несе додаткові витрати.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

В постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №760/9783/18-ц (провадження №61-9460св20), від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19 (провадження №61-9460св20) та від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 (провадження № 61-1031св21) вказано, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вказує на те, що само по собі народження дитини в другому шлюбі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів в розумінні положень ст. 192 СК України, не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів.

При цьому суд враховує, що отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини. Разом із цим, кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог (частина перша статті 81 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що з поданих позивачем доказів, вбачається, що з моменту винесення судом рішення від 18.01.2019 про стягнення з нього аліментів, у позивача як платника аліментів, з`явилися умови, визначені ч. 1 ст. 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в іншому шлюбі, яка перебуває на його утриманні, а отже за рахунок свого доходу позивач має здійснювати утримання двох неповнолітніх дітей, що в сукупності з наявністю в нього боргових зобов`язань вказує на зміну його майнового стану.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними і чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і встановлюється законом про бюджет кожного року.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.

Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дитині рівень життя, необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, встановленого прожиткового мінімуму, та враховуючи наведені позивачем обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із позивача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку його малолітнього сина, а також визначеному законодавцем способу стягнення аліментів та з врахуванням розміру доходу позивача, є більшим розміру прожиткового мінімуму.

Водночас судом взято до уваги, що позивач за віком та станом здоров`я є працездатним, офіційно працевлаштований та має стабільний дохід, а тому суд приходить до переконання про те, що відповідач може сплачувати аліменти у вказаному розмірі.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та підтверджено належними та допустимими доказами те, що зміни, що відбулися у сімейному та майновому стані платника аліментів (позивача), які дають суду всі підстави для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, та таке зменшення на думку суду, є розумним та не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дітей позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та зменшити розмір аліментів на утримання дитини, визначений судовим наказом Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2019, з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 274, 275 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 179, 180-182, 184, 191 СК України, ст.ст. 3, 6, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2019 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини всіх видів його доходів (заробітку) на 1/6 частину всіх видів його доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Починаючи з дня набрання рішенням законної сили стягувати аліменти у новому розмірі та припинити стягування аліментів на підставі судового наказу Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2019 (справа № 610/25/19).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 02 червня 2026 року.

Суддя В.М. Тімонова