Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №214/8424/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/8424/25

2/214/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 червня 2026 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Гайдученко С.О.,

представника позивача Щербаня О.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Щербань Олександр Сергійович до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про стягнення страхового відшкодування, та моральної шкоди спричиненої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути: з Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» страхове відшкодування у розмірі 91256,25 грн; із ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн у якості відшкодування моральної шкоди; з відповідачів 14 000,00 грн судових витрат на залучення експерта та 28000,00 грн- витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року здійснено про перехід зі спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на загальне позовне провадження.

16.03.2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.11.2025 року від представника відповідача АТ СК «ББС ІНШУРАНС» надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В обґрунтування відзиву посилається на те, що відносини між СК «ББС ІНШУРАНС» та потерпілою ОСОБА_1 регулюються спеціальними нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та договором (полісом) №ЕР 224982963. 17.06.2025 пошкоджений транспортний засіб Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , був оглянутий експертом, про що було складено акт огляду. Відповідно до звіту №194114 від 28.06.2025 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ, вартість матеріального збитку становить 253428,50 грн. а вартість залишків відповідно до довідки №194114 від 11.07.2025 складає 113580 грн. 16.07.2025 на підставі звіту №194114 від 28.06.2025 та довідки №194114 від 11.07.2025 було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт №152462/1 та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 139848,50 грн.

Таким чином, СК «ББС ІНШУРАНС» було здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача в сумі 139848,50 грн, що не оспорюється позивачем. Крім того представник відповідача зазначив, що право потерпілого на самостійне обрання експерта виникає лише якщо представник страховика не з`явився у визначений строк (10 робочих днів) на огляд майна потерпілого. Отже визначення розміру збитків є обов`язком і правом страхової компанії. Посилається на те, що транспортний засіб Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 вважається фізично знищеним і розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися за ст. 30 Закону України ОСЦПВВНТЗ. При дослідженні відповідачем наданого представником позивача висновку експерта №117/25 від 11.07.2025 було встановлено ряд обставин та невідповідностей, які викликають обґрунтовані сумніви у правильності висновків експерта ОСОБА_3 , а саме невірно зазначений процент корегування при визначенні ринкової вартості транспортного засобу Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, представник відповідача вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката неспівмірними наданих послуг.

15.12.2025 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Щербань О.С. надіслав до суду пояснення у справі, відповідно до яких зазначив, що звіт про оцінку вартості матеріального збитку від 28 червня 2025 року є не належним та не допустимим доказом у справі, оскільки оцінювач ОСОБА_4 не брав участі в огляді транспортного засобу щодо якого він проводив оцінку. Ринкова вартість автомобіля Renault Megane 1.5 dCi, реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , у аварійному стані на момент ДТП: 07 червня 2025 року, складає: 86979,28 грн. (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень 28 копійок). Таким чином сума страхового відшкодування яке має бути позивачеві доплачене складає: 318034,03 грн. (ринкова вартість автомобіля) - 86979,28 грн.(вартість автомобіля у аварійному стані після ДТП) - 139 798 гривень, 50 копійок (сума страхового відшкодування яке було виплачене страховою компанією) = 91 256 грн. 25 копійок. Вказану суму має доплатити страхова компанія СК «ББС ІНШУРАНС».

28.01.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Козаренко С.В. надійшов відзив на позовну заяву. З позовними вимогами не погоджуються та прохають суд в їх задоволенні відмовити. Фактично погоджується із доводами, що маються у відзиві СК «ББС ІНШУРАНС» про відшкодування вартості матеріалльних збитків. Щодо відшкодування моральної шкоди, посилаються на те, що позивач не надала жодних доказів в обґрунтування наявності та розміру моральної шкоди. З приводу судових витрат на залучення експерта зазначають наступне враховуючи той факт що до ОСОБА_2 була пред`явлена позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, вважають що для вирішення цієї вимоги залучення експерта для проведення транспортно-товарознавчої експертизи не є необхідним. Тому ці витрати не пов`язані із вимогами що пред`явлені до ОСОБА_2 і не можуть бути покладені на останню. Крім того, вважають, що заявлений розмір витрат за правничу допомогу в судовому порядку є необґрунтованим і, відповідно, завищеним. Про його зменшення подають відповідне клопотання. Отже, вважають що в позовних вимогах ОСОБА_1 має бути відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача Щербань О.С. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі. Суду пояснив, що висновок на який посилається представник відповідача СК «ББС ІНШУРАНС» є необґрунтованим. Оцінювач не є експертом і не був попереджений про кримінальну відповідальність. Вказані недоліки зазначені в раніше поданих письмових поясненнях, які він підтримує в повному обсязі.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та її представник Козаренко С.В. не з`явилися, від останньої надійшла заява про розгляд справи без їх участі, відзив на позов, що був наданий раніше підтримує, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник відповідача АТ СК «ББС ІНШУРАНС» в судове засідання не з`явився, від останнього надійшов відзив на позов в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши відзиви на позов подані відповідачами, та додані до них документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

За правилами статей 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що 07.06.2025 року о 11-55 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_3 та рухаючись по автодорозі по вул. Гетьманська, біля будинку 86 в місті Кривому Розі, Дніпропетровської області, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не відреагувала на її зміну не переконавшись у зміні напрямку руху, не розрахувала безпечної швидкості, не врахувавши дорожню обстановку здійснила наїзд на транспортний засіб, який стояв Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який по інерції здійснив наїзд на транспортний засіб марки BAIC EU260, р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 . Внаслідок транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушила п.п.2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР України.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.06.2025 у справі №214/5836/25 водія ОСОБА_7 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили (а.с.17-19).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону №85/96-ВР).

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон №1961-IV.

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон №1961-IV.

Законом №1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону №1961-IV).

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як встановлено судом у судовому засіданні та не оспорюється сторонами у справі, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-парової відповідальності власників наземних транспортних засобів №224982963.

10.06.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.20-21).

Одночасно, 10.06.2025 позивачем було подано заяву про виплату/доплату страхового відшкодування (а.с.22-23).

17.06.2025 пошкоджений транспортний засіб Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 був оглянутий експертом, про що був складено акт огляду.

Відповідно до звіту №194114 від 28.06.2025 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ вартість матеріального збитку становить 253428,50 грн, а вартість залишків відповідно до довідки №194114 від 11.07.2025 складає 113580,00 грн.

16.07.2025 на підставі звіту №194114 від 28.06.2025 та довідки №194114 від 11.07.2025 було здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт №152462/1 та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 139 848,50 грн (а.с.24).

Напротивагу позивачем надано висновок експерта №117/25 транспортно-товарознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку від 11.07.2025, складеного судовим експертом Рейнюком О.В. Відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 318034,03 грн (ринкова вартість автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , у аварійному стані на момент ДТП: 07.06.2025, складає 86979,28 грн (а.с.25-67).

Саме керуючись вказаним вище висновком, вартість матеріального збитку становить 318034,03 грн, а розмір страхового відшкодування, нарахованого та виплаченого страховою, становить 139798,50 грн, тому позивач просить стягнути з відповідача Страхової компанії на свою користь різницю у сумі 91 256,25 грн.

Однак, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у Постанові від 13.12.2023 у справі №759/28079/2, визначено, що у випадку узгодження суми страхового відшкодування між страховиком та потерпілим, останній немає права в майбутньому вимагати зміни розміру виплати, як і вимагати з винуватця різниці між збитком і межами відповідальності страховика.

Також у справі №333/2096/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10.06.2020 року), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

Оцінюючи обставини справи, що розглядається, суд ураховує підтверджений належними та допустимими доказами факт врегулювання страхового випадку та узгодження між позивачем ОСОБА_1 та АТ СК «ББС ІНШУРАНС» суми страхового відшкодування в розмірі 139798,50 грн, а також факт виконання зобов`язання страховиком та виплату позивачеві страхового відшкодування в узгодженому загальному розмірі 139798,50 грн.(а.с.24).

Тобто, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодилась із розміром страхового відшкодування АТ СК «ББС ІНШУРАНС» в сумі 139798,50 грн та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до Страхової компанії суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

З огляду на вказану позицію Верховного Суду, суд вважає, що позивач не вправі вимагати з винуватця ДТП, тобто відповідача у справі, різниці між збитком і межами відповідальності страховика, оскільки у заяві від 10.06.2025 позивач узгодила суму страхового відшкодування зі страховою компанією без проведення експертизи та отримала на свій рахунок узгоджену суму 139848,50 грн.

Отже, позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом звернення до страховика та отримала страхове відшкодування, а АТ СК «ББС ІНШУРАНС», що забезпечило реалізацію права позивача на отримання страхового відшкодування у розмірі погодженого зі страховою.

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, суд згідно з положеннями ст.ст.77, 78,79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними однак недостатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, проте у своїй сукупності вони не дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Предметом позову являється матеріально-правова вимога позивача до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Суд не приймає твердження представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Щербаня О.С., що звіт страховика не є належним та не допустимим доказом, оскільки він всі відповідні реквізити та виконаний уповноваженою на це особою(а.с. 108-118). До того ж, сам позивач отримавши кошти від страхової компанії на банківський рахунок, не заперечила щодо їх виплат та способу отримання, тобто погодилася з ними.

З огляду на викладене вище, враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 91256,25 грн з відповідача АТ СК «ББС ІНШУРАНС» та стягнення витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 14000,00 грн задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10 000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Обґрунтовуючи свої вимоги в частині розміру моральної шкоди, позивач посилалася на те, що внаслідок неправомірних дій позивачу заподіяно моральну шкоду, що полягає в емоційному стресі, дискомфорті, схвильованості та безпорадності, у зв`язку із ДТП, моральними переживаннями, у зв`язку із пошкодженням власного майна. Зазначені негативні наслідки ДТП були тривалими й істотними для позивача, відтак позивач оцінив свої моральні страждання у 10000,00 грн.

Суд частково погоджується із зазначеними доводами позивача, позаяк вказані обставини в своїй сукупності свідчать про наявність в її житті негативних явищ та зниження якості життя, що пов`язано з пошкодженням належного їй майна. Але вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з 10000,00 грн до 2000,00 грн. Вказаний розмір шкоди, на думку суду, відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості та не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не призведе до її збагачення та при встановлених обставинах становитиме достатньо справедливу сатисфакцію.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.

Крім того, представником позивача у позові заявлено вимогу щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28000,00 грн.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1). До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (п.2 ч. 3).

За змістом ст.84 ЦПК України, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч.1).Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.2).

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: уразі задоволення позову - на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідачів 28000,00 грн витрат за надання правової допомоги та в якості доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу надав договір про надання правничої допомоги від 18.08.2025, договір про надання правничої допомоги від 21.08.2025, квитанції на суму 20000,00 грн та 8000,00 грн, акт №1 про надання правничої допомоги за договором про надання юридичних послуг від 18.08.2025, акт №2 про надання правничої допомоги за договором про надання юридичних послуг від 18.08.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи особливості предмета спору, часткове задоволення позовних вимог лише в частині моральної шкоди, а також характер виконаної адвокатом роботи з урахуванням складності справи, беручи до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Козаренко С.В. щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Крім того, оскільки суд прийшов до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, також не підлягають відшкодуванню на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу з АТ СК «ББС ІНШУРАНС».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн (а.с.1) належить стягнути з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 243,00 грн на користь позивача виходячи із розрахунку (2000*100%/10000=20%, 20%*1211,20/100%=243 грн.)

Окрім того, оскільки судом відмовлено в частині стягнення страхового відшкодування, тому вимоги про стягнення з відповідача АТ СК «ББС ІНШУРАНС» судового збору задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3 -14,79,81,88,259,263,273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Щербань Олександр Сергійович до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС ІНШУРАНС» про стягнення страхового відшкодування, та моральної шкоди спричиненої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 (двісті сорок три) грн 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.06.2026 року.

Суддя Н.Г. Гринь