Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №214/6123/24 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6123/24

1-кп/214/176/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046750000269 (№12025046750000034), відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кара-Балта, Киргистан, громадянство – Україна, маючого професійно-технічну освіту, не працевлаштованого, одруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.06.2024 о 12:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: вул. Покровська, біля буд. №10, в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, де між ним та потерпілим ОСОБА_6 , виникла словесна сварка, в ході якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник намір, спрямований на завдання побоїв потерпілому ОСОБА_6 ..

Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар ліктем правої руки в спину та два удари правої руки в голову, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_6 побої, які завдали йому фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками: умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Крім того, 03.02.2025 приблизно о 15.00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні гаражу, належного ОСОБА_7 , розташованому біля буд. АДРЕСА_2 , де між ним та потерпілим ОСОБА_8 , виникла словесна сварка, в ході якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник намір, спрямований на завдання фізичного болю потерпілому ОСОБА_8 .

Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдав потерпілому ОСОБА_8 два удари долонею правої руки в область голови, завдавши тим самим фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень останньому.

Дії ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками: умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальних актах та пояснив, що ним в червні 2024 року та лютому 2025 року були завдані побої ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , відповідно, при цьому, достеменно обставин зазначених подій він не пам`ятає за спливом часу, як і всіх деталей вчинених кримінальних проступків. Він розкаюється у вчиненому та обіцяє більше подібного не вчиняти.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини у вчинених кримінальних правопорушеннях, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у об`єднаному кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений умисно завдав потерпілим побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Після з`ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень, встановлених під час судового розгляду об`єднаного кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_4 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.126 КК України.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінальних правопорушень підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 визначається визнання вини та щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд також враховує, що кримінальні правопорушення, вчинені ОСОБА_4 віднесене до категорії кримінальних проступків, а також особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (т.1 ст.19), одружений, за місцем проживання характеризується опосередковано (т.1 а.с. 16), звертався за допомогою до лікаря-нарколога, з приводу вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками, останній раз 01.01.2024 з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності (т.2 а.с.18), звертався за допомогою до лікаря-психіатра з приводу гострого поліморфного психічного розладу без симптомів шизофренії, в 2007 році знятий із-під нагляду у зв`язку з одужанням (т.1 а.с.17).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.126 КК України, у виді штрафу.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Суд переконаний, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у даних кримінальних провадженнях не обирався.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.126 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Речові докази:

? компакт-диск DVD-R з електронними файлами, який долучений до матеріалів кримінального провадження, ? залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження (т. 1, а.с.14).

Матеріали кримінальних проваджень №12024046750000269 та №12025046750000034 залишити при обвинувальних актах з подальшим зберіганням у справі № 214/6123/26, провадження №1-кп/214/176/26.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1