Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №188/1490/26 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1490/26

Провадження № 3/188/834/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Місюра К.В., розглянувши матеріал адміністративної справи, який надійшов від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1

за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Петропавлівського районного суду надійшов протокол серії ДНЛ №0266 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-11 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу, 09 березня 2026 року близько 17.10 год. старший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив місце несення служби в АДРЕСА_2 , та був відсутній в розташуванні в/ч без поважних причин до 10.03.2026 року до 01.00 год., після чого самостійно повернувся до розташування, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.. 172-11 КУпАП.

Правопорушник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, вину визнав.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-11 КУпАП, не відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

З огляду на вказані обставини і норми законодавства, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.

Згідно ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252 КпАП України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Стаття 172-11 КУпАП передбачає , що самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб тягнуть за собою арешт з утриманням на гауптвахті на строк до п`яти діб.

Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Вина ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНЛ №0266 від 20.03.2026, доповіддю командира в/ч НОМЕР_1 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, що передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище правопорушення.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Таким чином, є підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.172-11, ст. 283, 284 КУАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот гривень).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя К. В. Місюра