Постанова від 01 червня 2026 р. у справі №478/564/26 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/564/26 Провадження № 3-зв/478/1/2026

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2026 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участі: секретаря судового засідання Шинкарюка М.О., представника потерпілої – адвоката Задерецького В.А., потерпілої ОСОБА_1 , особи, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 , його представника – адвоката Крикуна П.а., розглянувши заяву адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Сябренко Ірини Петрівни, суддям Казанківського районного суду Миколаївської області та передачі матеріалів справ до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності, у справі притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

встановив:

У провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області перебувають матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/564/26 (провадження № 3/478/101/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/565/26 (провадження № 3/478/102/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/566/26 (провадження №3/478/103/2026) та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/567/26 (провадження №3/478/104/2026).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 року для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю – Сябренко І.П.

26.05.2026 року в судовому засіданні справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/564/26 (провадження № 3/478/101/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП № 478/565/26 (провадження № 3/478/102/2026), за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/566/26 (провадження №3/478/103/2026) та за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП №478/567/26 (провадження №3/478/104/2026) відносно ОСОБА_2 - об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаним справам №478/564/26 (пров. №3/478/101/2026).

28.05.2026 року від адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про відвід головуючої судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. у об`єднаній в одне провадження справі за матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також суддям Казанківського районного суду Миколаївської обалсті та передачі матеріалів справ до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.

Заява обґрунтована, зокрема тим, що головуюча суддя Сябренко І.П. створює перевагу одній стороні та порушує фундаментальний принцип рівності та змагальності сторін, тому з метою захисту прав потерпілої вони звернулись із заявою, щоб зафіксувати упередженість і підготувати основу для можливого оскарження рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 року для розгляду заяви про відвід судді визначено головуючого суддю – Томашевського О.О.

У судовому засіданні учасники провадження висловили думку щодо можливості розгляду питання щодо відводу суддям Казанківського районного суду Миколаївської області та головуючої судді у об`єднаних справах про адміністративне правопорушення, суддею Томашевським О.О. Відводів судді не заявлено.

Адвокат Задерецький В.А. у судовому засіданні просив задовольнити заяву про відвід, суду пояснив, що вбачаються сумніви у безсторонності судді Сябренко І.П., якою було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання представника потерпілої про долучення доказів у справі. Звернув увагу на повідомлення правоопрушником ОСОБА_2 у судовому засіданні про господарсько-фінансові відносини із Казанківським районним судом Миколаївської області та наявність аудіозапису, на якому ОСОБА_2 повідомляє потерпілу про висловлені співчуття на його адресу з приводу ОСОБА_1 , що свідчить про можливі зв`язки із представниками поліції та працівниками суду.

Також адвокат Задерецький В.А. уточнив суду, що із поданої ним заяви необхідно розглянути лише питання щодо недовіри до головуючої судді та обставини, що свідчать про подальшу неможливість участь суддів Казанківського районного суду Миколаївської обалсті у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала заяву про відвід та просила її задовольнити.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 в судовому засідання заперечував проти заяви про відвід та просив відмовити у її задоволенні.

Захисник Крикун П.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на відсутність правових підстав та належних доказів упередженості, звернув увагу, що не згода із процесуальними рішеннями судді не є підсавою відводу.

Суддя Сябренко І.П., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, у судове засідання не з`явилася.

З урахуванням положень ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) (в порядку аналогії), суд визнав за можливе провести розгляд заяви за відсутності судді, якій заявлено відвід.

Розглянувши письмову заяву про відвід головуючої судді Сябренко І.П., заслухавши позиції учасників судового провадження та всебічно дослідивши матеріали об`єднаної справи про адміністративне правопорушення № 478/564/26, суд дійшов наступних висновків.

Так, фундаментом справедливого правосуддя є не лише законність прийнятого рішення, а й непохитна впевненість суспільства та сторін у безсторонності того, хто це рішення виносить. Право на незалежний і безсторонній суд є базовою гарантією захисту особи від будь-якого прояву свавілля. В основі інституту відводу лежить засада, згідно з якою суддя повинен не тільки бути вільним від особистих симпатій чи упереджень, а й виглядати таким в очах стороннього об`єктивного спостерігача. Ключовим аспектом є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти громадянам.

Суд наголошує, що процедура розгляду відводу має чітку мету: встановити, чи існують реальні обставини, які дискредитують ідею безстороннього арбітра. Водночас цей інститут не може слугувати інструментом для вибору складу суду на власний розсуд або способом штучного впливу на хід провадження. Будь-який сумнів у неупередженості суду має бути об`єктивно обґрунтованим і базуватися на об`єктивно підтверджених фактичних даних, а не на суб`єктивному сприйнятті поведінки судді під час судового засідання.

Правосуддя - це не лише формальне застосування норм КУпАП, а й процес, де зовнішні ознаки безсторонності мають виняткове значення для забезпечення легітимності судового акта. Проте безпідставне усунення судді від виконання своїх обов`язків так само шкодить інтересам правосуддя, як і участь у справі зацікавленої особи, оскільки це порушує принципи правової визначеності та стабільності судового розгляду.

Таким чином, розглядаючи дане питання щодо відводу судді (суддів) у судовому засіданні, заслухавши позиції сторін, суд оцінює наведені аргументи як цілісну картину, що має підтвердити або спростувати здатність суду залишатися нейтральним арбітром у даному провадженні.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, вирішуючи питання заявленого відводу, суд виходить з того, що КУпАП не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок вирішення відводу, заявленого судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, як і питання щодо відводу усім суддям певного суду, які навіть не розглядають відповідну справу.

Тому, суд приймає до уваги, що Рада суддів України у п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 року роз`яснила, що, з огляду на відсутність у КУпАП норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як встановлено рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 року, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Таким чином, керуючись принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, яка відносить справи про адміністративне правопорушення до «кримінального провадження», при розгляді заяви про відвід судді, який розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності, слід застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права.

Норми КПК України передбачають вирішення питання відводів у кримінальному провадженні, у тому числі й підстави, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, зокрема, ст. 75 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст. 75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.

Таким чином, розгляд питання щодо відводу судді можливий лише стосовно судді, який здійснює судове провадження, у зв`язку із чим, заява адвоката Задерецького В.А. про відвід всім суддям Казанківського районного суду Миколаївської області та подалшої передачі справи на адресу Миколаївського апеляційного суду для визначенні підсудності справи, в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Слід окремо зазначити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали справи, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному процесі.

Обґрунтовуючи заяву про відвід судді ОСОБА_3 , адвокат Задерецький В.А., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 зазначає, що головуюча суддя створює перевагу одній стороні та порушує фундаментальний принцип рівності та змагальності сторін, тому з метою захисту прав потерпілої вони звернулись із заявою, щоб зафіксувати упередженість і підготувати основу для можливого оскарження рішення

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить з фундаментальних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті безсторонності, ЄСПЛ у п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року (заява № 7577/02) зазначив, що «безсторонність, у сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також і у п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 року (заява № 16695/04).

Також у п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

Дотримуючись ст. 15 Кодексу суддівської етики та п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суд здійснює свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів та свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Водночас, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Згідно із роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом (п. 10). Відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного, а процесуальні дії судді, законність і обгрунтованість рішення є предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, а не предметом розгляду питання недовіри до судді.

Відповідно до практики ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу у ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки. Не можуть бути підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

За результатом розгляду заяви про від відвід вбачається, що адвокатом Задерецьким В.А., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 не надано жодних об`єктивно підтверджених даних або належних доказів, які б свідчили про упередженість судді або про те, що суддею порушено принцип рівності та змагальності сторін, як зазначається про це у заяві, не доведено чим саме суддею Сябренко І.П. обмежено або порушено право потерпілої особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Дослідженними судом докази на підтвердження імовірної безсторонності судді у справі судом встановлено, що аудизапис розмови учасників провадження у справі про адмінітсративне правопорушення не містить будь-яких обставин, що вказують на об`єктивний чи суб`єктивний критерії упереженості та безсторонності судді Сябренко І.П. під час розгляду справи, в той час як посилання адвоката Задерецького В.А. на можливі господарські відносини між судом та ОСОБА_2 спростовуються матеріалами справи, зокрема, договором про надання послуг № 63/21 від 01.09.2021 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТУ ДСА України в Миколаївській області на обслуговування техніки, строк дії якого закінчився 31 грудня 2021 року.

З огляду на практику ЄСПЛ (справа «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року), суд наголошує на неприпустимості зловживання процесуальними правами та використання інституту відводу для штучного затягування розгляду справи.

Суд констатує, що суб`єктивне сприйняття стороною певної поведінки судді під час судового засідання, без належного документального підтвердження впливу на об`єктивність розгляду, не є підставою для задоволення заяви.

Суд зазначає, що заявлений відвід не містить належних та об`єктивно підтверджених даних (зокрема доказів упередженості чи не безсторонності судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення), які б свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених нормами КПК України (в порядку аналогії).

Наведені у письмовій заяві факти не є обставинами, які у розумінні ст. 75 КПК України, виключають участь судді Сябренко І.П. у об`єднаній справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та не свідчать про те, що нею проявлено несправедливість чи упередженість.

Таким чином, непідтверджені припущення адвоката Задерецького В.А., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 щодо наявності сумнівів у об`єктивності судді Сябренко І.П. не є об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на відсутність доказів упередженості судді та порушення принципу рівності та змагальності сторін, у задоволенні письмової заяви про відвід головуючої судді Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 8, 9 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 75, 81 КПК України, ст. 245, 268, 283, 284, 294-295 КУпАП, суд -

ухвалив:

У задоволенні письмової заяви адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_1 про відвід головуючої судді Сябренко Ірини Петрівни у справі притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - відмовити.

Заяву адвоката Задерецького Віталія Анатолійовича про відвід суддям Казанківського районного суду Миколаївської області та передачі матеріалів справ до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності залишити без розгляду.

Постанова оскарженню у апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Томашевський О.О.