Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №127/8325/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8325/26

Провадження 2/127/2390/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Савчук Інна Василівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, що продовжує навчання.

Позов мотивований тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2023 було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем. За час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін народилось двоє дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають із позивачкою. Доньці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилось 18 років. Після початку військової агресії Російської Федерації проти України позивачка разом з дітьми змушена була виїхати до Канади, що було спільним рішенням із чоловіком. Станом на сьогодні Каріна навчається у Технологічному інституті Північної Альберти у Канаді, програма навчання – підготовка бакалаврів бізнес-адміністрування, очна форма навчання, платна, з 01.09.2025 до 30.04.2029. Вартість навчання становить: 1-й рік – 22 050, 00 канадських доларів, 2-й – 4-й роки – по 24 255, 00 канадських доларів. Будь-якого іншого самостійного доходу дочка немає, хоча й має дозвіл на працевлаштування, проте через навантаження у навчанні фактично немає вільного часу. Каріна наразі не може самостійно забезпечити себе грошовими коштами, необхідними для існування, а також на навчання, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі і потребує матеріальної допомоги з боку обох батьків. Позивачка повністю утримує дочку, надає їй посильну матеріальну допомогу на навчання, оплачує навчання доньки, однак одна не в змозі оплачувати усі її потреби в повній мірі. Відповідач, попри обіцянки допомагати в утриманні доньки, після досягнення нею повноліття, на період її навчання, жодних кроків для цього не робить, хоча є працездатною особою та має постійних дохід.

Вищевикладене й стало підставою для звернення адвоката позивачки до суду із вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову до суду, але не більше ніж до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.

Ухвалою суду від 18.03.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 18.03.2026 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, направлене відповідачу за адресою його місця проживання (перебування), зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулось до суду із відміткою «за закінчення терміну зберігання». (а.с. 34-35)

Водночас, адвокат відповідача ознайомилась із матеріалами справи в приміщенні суду 06.04.2026, що підтверджується відповідною розпискою. (а.с. 31)

Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також, враховуючи положення ст. 272 ЦПК України, ухвала суду від 18.03.2026 вважається врученою адвокату відповідача 06.04.2026.

21.04.2026, у строк визначений судом ухвалою від 18.03.2026, від адвоката відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Адвокат відповідача зазначила, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Так, відповідач не заперечує проти свого обов`язку брати участь в утриманні дочки, яка продовжує навчання, водночас відповідач не погоджується із розміром аліментів, заявленим позивачкою, а саме у розмірі частини його доходу, оскільки, відповідно до судового наказу виданого Вінницьким міським судом Вінницької області від 02.03.2026 з нього стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24.02.2026 до досягнення дитиною повноліття. Також, відповідач, поміж сплати аліментів, має інші фінансові зобов`язання відповідно до іпотечного договору № VCH0G600000178 від 21.06.2023 (щомісячний обов`язковий платіж по кредиту складає 15 909, 78 гривень). Строк дії кредитного договору завершується в червні 2043 року. Крім того, відповідачем було подаровано грошові кошти в рівних частках обом дітям від продажу будинку, в якому відповідач проживав разом зі своєю сім`єю. З огляду на зазначене, адвокат відповідача просила суд задовольнити позовні вимоги частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі частини його заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення нею двадцятитрьохрічного віку.

Згідно квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС № 6791314 вищевказаний відзив було доставлено до електронного кабінету адвоката позивачки 21.04.2026 о 16 год. 47 хв. (а.с. 54)

У строк, визначений судом ухвалою від 18.03.2026, від адвоката позивачки на адресу суду відповідь на відзив не надходила.

Враховуючи положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 22.09.2016 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 3586. (а.с. 12)

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 14.01.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис № 142. (а.с. 11)

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2023 по справі № 127/1024/23, яке згідно відомостей з ЄДРСР, які перебувають у публічному доступі, набрало законної сили 16.03.2023, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с. 10)

Судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 31.07.2025 зараховано до Технологічного інституту Північної Альберти (Канада), за програмою навчання «підготовка бакалаврів бізнес-адміністрування» очної форми навчання. Вартість навчання становить: 1-й рік – 22 050, 00 канадських доларів, 2-й – 4-й роки – по 24 255, 00 канадських доларів. Термін навчання: з 01.09.2025 по 30.04.2029. (а.с. 15-21)

02.03.2026 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/6118/25 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24 лютого 2026 року до досягнення дитиною повноліття. (а.с. 40)

21.06.2023 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № VCH0G600000178/1, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 633. З умов даного договору вбачається, що його укладено в забезпечення виконання зобов`язань по договору про іпотечний кредит № VCH0G600000178 від 21.06.2023. Із графіку погашення кредиту по вказаному договору вбачається обов`язок сплати позичальником щомісячного платежу до 21.06.2043 в розмірі 15 909, 78 гривень. (а.с. 41-50)

З розписки від 06.01.2026 вбачається, що ОСОБА_7 , через свою довірену особу зобов`язалась перерахувати частину грошових коштів, отриманих від продажу її будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , рівними долями дітям ОСОБА_2 – ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рахунки, відкриті в Канаді, із зазначенням, що ці кошти перераховані як подарунок від їх бабусі- ОСОБА_9 . (а.с. 51)

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 17.02.2026, ОСОБА_2 офіційно працевлаштований та отримує дохід з ГУ ДСНС України у Вінницькій області та ТОВ «ПК «Зоря Поділля», який за період з січня 2025 року по грудень 2025 року становить 553 391, 48 гривень. (а.с. 52-53)

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю – ОСОБА_1 , остання правомірно звернулася до суду із даним позовом.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до положень СК України, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме позивачкою, якою як вбачається з позовної заяви, обрано спосіб стягнення аліментів в частці від доходу батька.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 – ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Також, судом в ухвалі від 18.03.2026 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.

Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 – п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення викладені адвокатом позивачки в позовній заяві та адвокатом відповідача у відзиві, а також докази надані разом із цими заявами по суті справи.

Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка з відповідачем, шлюб між якими було розірвано рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13.02.2023, мають спільних дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачкою. Старша донька сторін досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 . Каріна навчається у Технологічному інституті Північної Альберти у Канаді, за програмою навчання «підготовка бакалаврів бізнес-адміністрування» очної форми навчання. Термін навчання, яке є платним: з 01.09.2025 по 30.04.2029.

При визначені розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідача суд виходить з того, що платник аліментів є працездатною та здоровою людиною. Такі твердження позивачки відповідачем спростовані не були.

Як вбачається із відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, відповідач працевлаштований й отримує стабільний дохід.

При цьому, судом прийнято до уваги, що на матеріальний стан відповідача можуть вказувати не лише його офіційні доходи, але й його спосіб життя, яким майном він володіє і користується тощо, адже все це разом демонструє його фінансову спроможність.

Судом встановлено, що відповідач має фінансові зобов`язання з 21.06.2023 до 21.06.2043 за договором про іпотечний кредит № VCH0G600000178 від 21.06.2023 щодо сплати обов`язкового щомісячного платежу в сумі по 15 909, 78 гривень.

Також судом встановлено, що 02.03.2026 Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/6118/25 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 24.02.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Щодо тверджень адвоката відповідача про те, що відповідачем було подаровано його спільним із позивачкою дітям грошові кошти від продажу будинку, на підтвердження чого було надано разом із відзивом копію розписки, то суд зауважує наступне.

Вищевказана розписка не свідчить про те, що саме відповідачем дітям були подаровані грошові кошти. Із її змісту вбачається обов`язок ОСОБА_7 перерахувати грошові кошти в розмірі 1/5 частини грошових коштів, отриманих від продажу її будинку, дітям сторін по справі – ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на рахунки, відкриті у Канаді, в якості подарунку від бабусі – ОСОБА_9 .

Тобто, по-перше: кошти одержані ОСОБА_7 від продажу належного їй, а не відповідачу, будинку; по-друге: це подарунок бабусі – ОСОБА_9 , а не батька; по-третє: доказів того, що вищевказані грошові кошти були перераховані дітям, тобто доручення було виконане, матеріали справи не містять.

Також, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачкою, ні відповідачем відомостей щодо: відсутності/наявності у платника аліментів інших дітей (крім малолітнього ОСОБА_8 ), непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявності на праві власності, володіння та/або користування у відповідача майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна (крім квартири, придбаної в іпотеку), грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, а також інші обставини, що мають істотне значення.

При визначені розміру аліментів судом враховано й матеріальне становище доньки сторін по справі, яка навчаючись на денній формі навчання, самостійного доходу (заробітку) не має, а також, приймаючи до уваги ч. 2 ст. 200 СК України, можливість й матері надавати утримання своїй повнолітній доньці.

Крім того судом прийнято до уваги, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 01.01.2026 становить 3 328, 00 гривень.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Тобто обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи - фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум - це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для існування людини та соціальну частину - певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя.

Закон України «Про прожитковий мінімум» відповідно до ст. 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.

Отже, законодавець визначив вартісну величину, яка є мінімально достатньою для працездатної особи.

Звісно, суд не визначає мінімального розміру аліментів, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч. 2 ст. 182 СК України. Тобто, враховуючи положення ч. 2 ст. 182 СК України, суд не вправі визначити розмір аліментів менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Водночас, судом прийнято до уваги, що повнолітня донька сторін по справі - ОСОБА_5 проживає і навчається у Канаді. При цьому, відповідачем не спростовано твердження позивачки про те, що рішення про її переїзд до Канади разом із двома дітьми, було спільним із відповідачем. Крім того, відповідач не висловив заперечень, що між ним та позивачкою були узгоджені питання щодо навчання доньки у ВУЗі Канади на контрактній основі.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Суд зауважує, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства. Водночас, стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за даних обставин, частка від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, буде достатнім розміром аліментів на утримання повнолітньої ОСОБА_10 .

Достатніх підстав для стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки в розмірі визначеному позивачкою - або визначеному відповідачем - частки від його заробітку (доходу) щомісячно, судом не встановлено.

Суд прийшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, якої вона потребує у зв`язку із навчання, в розмірі частки від свого заробітку (доходу) щомісячно.

Отже суд, дослідивши письмові пояснення викладені учасниками справи у заявах по суті справи та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання в наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, враховуючи їх необґрунтованість та недоведеність належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, яка застосовуються в даному випадку на підставі ч. 1 ст. 201 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Положеннями ст. 199 СК України чітко визначено, що аліменти на повнолітню особу, яка потребує матеріальної допомоги, стягуються виключно у зв`язку із навчанням, право на які припиняється у разі припинення навчання. Якщо навчання припиняється після досягнення особою двадцяти трьох років, то право на аліменти припиняється із досягненням цією особою двадцяти трьох років. З матеріалів справи вбачається, що термін навчання ОСОБА_3 закінчується 30.04.2029, а двадцяти трьох років вона досягне ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, в даному випадку, аліменти можуть стягуватися до припинення навчання - по 30.04.2029, а в разі продовження навчання – до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років – ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови якщо вона не припинить навчання раніше.

Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні даного позову точно визначити неможливо, оскільки даний позов носить вимоги немайнового характеру, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. На що також звернув увагу ВССУ в п. 36 Постанови Пленуму № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 (із змінами від 25.09.2015).

Отже, враховуючи те, що позивачка на момент звернення до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», часткове задоволення позову, а також положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665, 60 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До ухвалення рішення у справі ні позивачка, ні відповідач не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших судових витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).

Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, ст.ст. 199-201 СК України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 258, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ст.ст. 273-275, 278, 279, 354, 355, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 13.03.2026 до припинення навчання ОСОБА_3 , але не більше, ніж до 08.01.2031.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .

Рішення суду складено 01.06.2026.

Суддя