Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №182/1393/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1393/26

Провадження № 2/0182/3586/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01.06.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2026 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із даним позовом про розірвання шлюбу, мотивуючі свої вимоги наступним.

03.06.2026 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у них народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Шлюбні відносини між сторонами остаточно припинені у березні 2025 року, проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет. Спільне життя не склалося через розбіжність характерів та різні погляди на сімейний побут. З даного приводу між ними постійно виникали конфлікти та суперечки, внаслідок чого сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. ОСОБА_1 зазначає, що спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам. Майновий спір існує, але вирішуватись він буде в окремому порядку. Розірвати шлюб в органах ДРАЦС немає можливості, оскільки сторони припинили будь-яке спілкування. За таких обставин позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.03.2026 року постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачеві роз`яснено його право на подання відзиву на позовну заяву (а.с.16-17).

24.03.2026 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову (а.с.19).

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступного.

Як встановлено судом, 03.06.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №281 (а.с.4).

Від даного шлюбу у них народилась донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на момент розгляду справи вже досягла повноліття.

Шлюбні стосунки між сторонами припинені у березні 2025 року. Причиною тому послугували розбіжність характерів, різні погляди на сімейне життя, права та обов`язки подружжя, ведення спільного господарства. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Між подружжям втрачено почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами, втрачено всі духовні та фізичні зв`язки. Майновий спір сторони будуть вирішувати в окремому порядку. Таким чином, подальше збереження сім`ї суперечить інтересам сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі – СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.

Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та, зважаючи на те, що збереження сім`ї буде суперечити інтересам сторін, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб фактично припинив своє існування, а тому необхідно його розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

До початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла заява про визнання позову в повному обсязі, з цього виходить, що судом вирішується питання про повернення 50% від суми сплаченого судового збору, а саме, 665,60 грн. з державного бюджету, та стягнення з відповідача частини судового збору у зв`язку з визнанням позову у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265,280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 03.06.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Нікополю Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №281 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у рахунок відшкодування судового збору 665,60 грн. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір, сплачений нею при зверненні до суду на підставі платіжної інструкції № 1.555371963.1 від 03.03.2026 року у розмірі 665,60 грн. (50% від суми 1 311,20 грн.).

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.

Суддя: О. В. Рунчева