Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №203/4339/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/4339/25

Провадження № 3/0203/150/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Дніпро

Суддя Центрального районного суду м. Дніпра Вусик Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Коровая А.А., справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362207 від 15.06.2025 року, ОСОБА_1 15.06.2025 року о 23 год. 35 хв. у м. Дніпрі, по вул. Вартових Неба, 32, керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser , д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Особі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, на що останній погодився. Особа огляд на стан сп`яніння не пройшла повному обсязі згідно медичного висновку КП «ДБКЛПД» ДОР» № 1993 від 15.06.2025 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав та пояснив, що не вживав алкоголь в день складання відносно нього протоколу ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також, зазначив, що не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та, через фізіологічні особливості, просив лікаря взяти у нього кров або інший матеріал для аналізів.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Коровай А.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в обґрунтування чого зазначив, що матеріали справи не містять доказів наявності ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , а отже, й підстави для проведення огляду останнього були відсутні. Працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Матеріали справи не містять жодних об`єктивних доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Відеозапис долучений до матеріалів справи є неповним та не підтверджує викладені у протоколі обставини. Суть правопорушення викладена у протоколі відносно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та не утворює складу адміністративного правопорушення.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП повинен, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

У ч. 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Складання протоколу це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.5 ПДР, порушення якого ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).

Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 Розділу І Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Так, з вищенаведеного випливає, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворює одночасна відмова водія, як від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і від прослідування до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння в його умовах лікарем.

Разом з тим, протокол складений відносно ОСОБА_1 не містить відомостей про те, що працівниками поліції було запропоновано останньому пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. У протоколі зазначено, що особі було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі.

Також, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 362207 від 15.06.2025 року зазначено, що особа огляд на стан сп`яніння не пройшла повному обсязі згідно медичного висновку КП «ДБКЛПД» ДОР» № 1993 від 15.06.2025 року.

Тобто, протокол, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки викладена у протоколі об`єктивна сторона адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та вимогам п.2.5 ПДР.

Отже, має місце неправильна кваліфікація дій ОСОБА_1 за відповідною частиною статті, що, в свою чергу, тягне за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності, в разі встановлення її вини у скоєному.

При цьому, суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення мають суттєве значення, а його некоректність та неконкретність розглядається ЄСПЛ, як порушення особи права на захист.

За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можна визнати допустимим доказом, що унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.

Тому, на основі даних такого документу, в розумінні ст. 251 КУпАП, суд не може встановлювати наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення містяться відомості про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.

Разом з тим, аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського, проведений судом, не дає обґрунтованих підстав для підтвердження викладених у протоколі обставин, оскільки з нього не вбачається, яким чином встановлювалися у водія ОСОБА_1 ознаки сп`яніння на місці зупинки його транспортного засобу, які б давали підстави для проведення огляду останнього.

Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейських, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейськими.

Також, на відео зафіксовано, як під час спілкування та перевірки документів ОСОБА_1 , працівник поліції запитав у останнього, як давно вживали алкоголь, а ОСОБА_1 відповів, що не вживав. При цьому, поліцейським жодних ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було встановлено та не оголошувалося.

Тобто, поліцейським не вчинено жодних дій щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, визначених у пункті 3 Розділу І вказаної Інструкції.

Суд зауважує, що зазначення ознак алкогольного сп`яніння в протоколі та рапорті, само по собі не може свідчити про їх наявність у ОСОБА_1 .

Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, суд ставить під сумнів законність вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння останнього.

При цьому, закон пов`язує відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, встановлену ст.130 КУпАП, лише за керуванням такою особою транспортним засобом і лише за наявності ознак такого сп`яніння, що в даному випадку встановлено не було.

Отже, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за відсутності його ознак, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що порушення, допущені поліцейським при складанні протоколу, є істотними та доходить висновку, що за їх наявності дійти до беззаперечного твердження про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не вбачається за можливе.

Приймаючи до уваги суворість можливого стягнення у виді штрафу з обов`язковим позбавленням права керування транспортними засобами, у разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посадова особа, що склала протокол, повинна була забезпечити відповідне доказування факту вчинення останнім адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно, наявності в його діях складу цього правопорушення, у зв`язку з чим, справа щодо нього підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, –

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Є.О. Вусик