Вирок від 28 травня 2026 р. у справі №932/16427/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/16427/25

Провадження № 1-кп/932/1624/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025042110002190 від 30 серпня 2025 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Амвросіївка Донецької області, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, ФОП « ОСОБА_6 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 29 серпня 2025 року о 13:10 год. керуючи технічно справним належним йому на праві власності автомобілем «BMW М4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в Шевченківському районі міста Дніпра по просп. Богдана Хмельницького з боку вул. Мирослава Скорика в напрямку вул. Гладкова в крайній правій смузі, зі швидкістю 61 км/год., грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху (вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху), проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра») та дорожнім знаком 5.38.1 («пішохідний перехід») Правил дорожнього руху, рухаючись повз буд. 126 по просп. Богдана Хмельницького в напрямку вул. Бориса Мозолевського, перед яким зупинилися транспортні засоби в сусідніх смугах ліворуч, своєчасно не зменшив швидкість, не зупинив керування автомобілем та не надав дороги пішоходу, який в цей час рухався по нерегульованому пішохідному переходу проїзної частини просп. Богдана Хмельницького зліва направо за напрямком його руху, та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійних ран (в лобній області по центру з переходом на волосисту частину голови, в лобній області справа з переходом на волосисту частину голови, в тім`яній області зліва), синця на повіках правого ока, субкон`юнктивального крововиливу правого ока; закритого перелому лівої плечової кістки (лінія перелому проходить через хірургічну шийку плечової кістки з залученням ділянки голівки та горбиків), синця на передньо-зовнішній поверхні правого плечового суглобу з переходом вниз до середньої третини правого плеча; закритої травми тазу з переломом лонної кістки справа та явищами зачеревинної гематоми; відкритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток у нижній третині зі зміщенням уламків та забійною раною по внутрішній поверхні правої гомілки у нижній третині (в проекції переломів); саден: по тильній поверхні правої кисті в проекції голівок 2,4,5-1 кісток, по тильній поверхні лівої кисті на суглобовій поверхні між основою та проксимальної фалангами 3-го пальця, на зовнішній поверхні лівої кисті в проекції 1-ї п`ясної кістки, на внутрішній поверхні правого колінного суглобу, на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу та на зовнішній поверхні лівого колінного суглобу у верхній та нижній третині, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п.2.1.3-м «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Таким чином, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «BMW М4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху, що знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з настанням зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_7 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за цим вироком визнав та пояснив, що 29 серпня 2025 року близько 13:00 год. він рухався на своєму автомобілі по вул. Б.Хмельницького у напрямку авторинку у середній полосі за вантажівкою, яка їхала повільно. Так як він поспішав, то перестроївся у вільний правий ряд і продовжив рух, але через неуважність не побачив пішохідний перехід та пішохода, і так як вже не зміг уникнути ДТП, то скоїв наїзд на цього пішохода. Він одразу зупинився, викликав поліцію та швидку, і до їх приїзду надавав першу допомогу постраждалому. В подальшому він повністю взяв на себе витрати по лікуванню потерпілого. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. Не заперечував, що тілесні ушкодження у потерпілого виникли внаслідок ДТП, яка, у свою чергу, сталася через порушення ним Правил дорожнього руху. Повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_5 , вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за даним вироком повністю доведена і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 286 КК України, так як він своїми необережними діями порушив правила безпеки дорожнього руху, будучи особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_5 раніше не судимий; за місцем проживання характеризується позитивно; у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення; добровільно відшкодував завданий кримінальним правопорушенням збиток.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , суд вважає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого кримінальним правопорушенням збитку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, наслідків вчиненого і його відношення до останніх, можливо без ізоляції від суспільства, тому в силу ст. 75, 76 КК України вважає за можливе звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням і покладенням спеціальних обмежень, вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

При цьому суд не знаходить мотивів, за яким міг би не застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, з наступних підстав.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує факт грубого порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху (п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху) в досить нескладній дорожній ситуації (наближення до нерегульованого пішохідного переходу в правій смузі для руху без зменшення швидкості руху при тому, що транспортні засоби, які рухалися в попутному напрямку по суміжних смугах ліворуч, зменшили швидкість руху та зупинились, що очевидно вказує на наявність на пішохідному переході пішоходу), наслідки які настали (спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень у вигляді сумісної травми тіла), тому приходить до висновку про необхідність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки незастосування додаткового покарання у даному випадку, з одного боку, може створити уявлення безкарності, а з іншого, залишає ризик нараження на небезпеку учасників дорожнього руху в майбутньому.

Таким чином, конкретні вищенаведені обставини вчинення кримінального правопорушення, а також поведінка обвинуваченого до, під час та після ДТП, у сукупності дають суду підстави для висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування основного покарання, але з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати (витрати на проведення судових експертиз) слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обов`язок нагляду за засудженим ОСОБА_5 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави у відшкодування втрат на залучення експертів (проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису, фототехнічної та автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-25/23382 від 23 вересня 2025 року) 13371 (тринадцять тисяч триста сімдесят одну) грн. 00 коп.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки «BMW M4», реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 є ОСОБА_5 , та який зберігається на майданчику для тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 105, - повернути за належністю ОСОБА_5 , знявши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2025 року (справа № 203/6222/25).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя