Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №947/18040/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 947/18040/25

Провадження № 2/522/1449/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гудзюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на дитину,

В С Т А Н О В И В:

В проваджені суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на дитину.Відповідно до первісних позовних вимог позивач ОСОБА_1 просить суд: Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2022 року по справі № 522/7806/22, до 1/8 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З урахуванням заяви про зміну предмету позову, поданої адвокатом Тузлуковою І.П. в інтересах ОСОБА_1 просять: змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2022 року по справі № 522/7806/22 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (з частки від заробітку на тверду грошову суму). Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісячно, починаючи із дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Мотивує вимоги тим, що що визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісячно, які підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на утримання спільної неповнолітньої дитини сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повністю відповідатиме інтересам самої дитини та не буде порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач визнала позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.07.2022 року Приморським районним судом міста Одеси у справі №522/7806/22 стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частки (однієї чверті) усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів ОСОБА_1 , але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з моменту подачі заяви до суду, тобто з 27 червня 2022 року та до досягнення дитиною віку 18 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ; стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 248 (двісті сорок вісім) гривень 10 копійок.

Судовий наказ звернуто до примусового виконання та 01.04.2025 відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до абз. 2 п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №18 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Щодо виниклих правовідносин за даною справою, останні пов`язані щодо аліментних зобов`язань, які врегульовані Сімейним Кодексом України, та безпосередньо стосуються і впливають на права і інтереси малолітньої дитини.

У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Виходячи із змісту статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частини третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз`яснено що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (абз. 1 п. 17). Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (абз. 3 п. 17).

Відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них (абз. 1 п. 23). У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили (абз. 4 п. 23).

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Водночас, права та інтереси батьків очевидно підлягають врахуванню та оцінці судом при вирішенні спору.

У п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана ізвстановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

О тже, під час розгляду справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів суд може змінити розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ч. 7 ст. 170 ЦПК України, ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням, не є незмінним.

У разі видачі судового наказу про стягнення аліментів, боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів і доводити реальний стан здоров`я та матеріального становища, що може бути підставою для задоволення його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставині сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав що до неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання що до зменшення розміру аліментів.

Позивач посилаючись на неможливість сплачувати аліменти у розмірі визначеному судовим наказом та як на підставу для зменшення відповідного розміру аліментів, оскільки у нього на утримані є дитина інвалід та дружина.

Так, з 07.07.2021 укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Від даного шлюбу у подружжя народилась донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.10.2024 у справі № 495/5117/24 позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено повністю. Вирішено:

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в твердій грошовій сумі у розмірі 14 000 грн (чотирнадцять тисяч), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову, тобто з 03.06.2024 і до досягнення ОСОБА_6 – повноліття.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання жінки, з якою проживає дитина до трьох років, - донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 в твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн (шість тисяч), починаючи з дня пред`явлення даного позову, тобто з 03.06.2024, і до досягнення ОСОБА_6 – трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання жінки, яка проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею – донькою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у твердій грошовій сумі, у розмірі 5000 грн (п`ять тисяч грн) щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 03.06.2024 і до досягнення дитиною ОСОБА_6 повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

В рішенні зазначено, що 07.07.2021 шлюб між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у Білгород-Дністровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що зроблено відповідний актовий запис № 200, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яке міститься в матеріалах справи серії НОМЕР_3 .

Від шлюбу подружжя має спільну дитину – доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 20.08.2021 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Малолітня ОСОБА_6 проживає з матір`ю – ОСОБА_7 , та знаходиться на її утриманні, не проживаючи разом з відповідачем, що підтверджується витягами із реєстру територіальної громади від 07.02.2023 року № 2023/001102858, від 07.02.2023 року №2023/001103007, та довідкою № Х1-210876-ф/л від 19.08.2021, виданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради.

Малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до медичної документації та посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого УСЗН Білгород-Дністровським РДА, які міститься в матеріалах справи, є дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду.

Представник позивача зазначає, що фінансові витрати ОСОБА_1 значно зросли, оскільки він перебуває у безпосередньо в районі ведення активних бойових дій, що значно віддалено від його місця проживання, що потребує додаткових витрат на облаштування власного побуту та налагодження життя.

Відповідач визнала матеріально-правові вимоги позивача, які заявлені у заяві про зміну предмету спору від 18.05.2026.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-89, 133, 137, 141, 161, 170, 263-265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 141, 180, 181, 182, 192 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на дитину задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2022 року по справі № 522/7806/22 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини (з частки від заробітку на тверду грошову суму).

Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень щомісячно, починаючи із дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 01.06.2026.

Суддя Р. Д. Абухін

28.05.26