Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №145/204/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/204/26

Провадження № 2/145/486/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.26 с-ще Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Ейс" 09.02.2026 звернулося до суду з позовом, в якому вказує, що 11.04.2021 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 484229848 на суму 8000,00 грн.

Згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 8000,00 грн. Проте в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку із чим загальна сума становить 8960,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. Первісний кредитор та ТОВ "Таліон Плюс" на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 159 від 09.11.2021, за яким від ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01, на виконання умов якого сторони підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу, за яким від ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Ейс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу №11/07/25-Е від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до ТОВ "ФК "Ейс" перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 18018,19 грн.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.

Враховуючи зазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 18018,19 грн, яка складається з: 6384,90 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11633,29 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Просить витребувати в АТ КБ "Приватбанк" інформацію та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 484229848 від 11.04.2021 у розмірі 18018,19 грн та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11.02.2026 № 2330110 відомості за параметрами ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не знайдені. Водночас згідно з відповідями УДМС у Вінницькій області від 13.02.2026 та відділу "ЦНАП" Гніванської міської ради від 27.03.2026 № 09.03-16/43, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , при цьому остання змінила прізвище на ОСОБА_3 .

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.04.2026 позовну заяву залишено без руху.

07.04.2026 представником позивача Сахаровою О.І. подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 07.04.2026 справу прийнято до свого провадження суддею Іванцем В.Д. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Крім того, за клопотанням позивача, витребувано із АТ КБ "Приватбанк" інформацію.

Відповідачка ОСОБА_1 про розгляд справи була належно повідомлена в силу приписів п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзиву до суду не подала. Так, згідно з відповідями з УДМС у Вінницькій області від 13.02.2026 та відділу "ЦНАП" Гніванської міської ради від 27.03.2026 № 09.03-16/43 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу рекомендованим листом скеровано копію ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області про відкриття провадження у справі. Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулось, разом з тим у трекінгу відстежень АТ "Укрпошта" (відправлення №R067145692633) є відмітка від 17.04.2026 - вручено одержувачу.

27.04.2026 до суду надійшла витребувана із АТ КБ "Приватбанк" інформація.

Оскільки Тиврівським районним судом Вінницької області не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Судом установлено, що 11.04.2021 ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" договір № 484229848 (а.с.35-37).

Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, на суму 8000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" (п.1.1). Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі – "Дисконтний період"). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання кредиту (п.1.2). Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена (п.1.3). За користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку (п.1.4): виключно на період строку визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 521,95 % річних, що становить 1,43 % від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.4.1); за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 535,99 % річних, що становить 1,47 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.4.2); у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору (п.1.4.3). Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах (п.1.7): зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду (п.1.7.1); з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п.1.7.2). Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником (п.1.8).

Крім того, сторони погодили додаток №1 до договору № 484229848 від 11.04.2021 - графік розрахунків (а.с.37зворот).

Договір № 484229848 від 11.04.2021, додаток №1 до договору № 484229848 від 11.04.2021 - підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - МNV8НU57.

09.06.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору № 484229848 від 11.04.2021 (а.с.38), відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 360,00 грн.

07.07.2021 сторони уклали додаткову угоду до договору № 484229848 від 11.04.2021 (а.с.39), відповідно до умов якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 600,00 грн.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" умови договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 8000,00 гривень, що стверджується платіжним дорученням № e9910413-2d7f-45e6-862d-313bfa149f25 від 11.04.2021 (а.с.12зворот), довідкою (а.с.33). Крім того, відповідачка збільшувала суму кредиту, а саме: 09.06.2021 на 360,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № 4d8fbb8b-f5b9-4b2e-b210-2ca284830a89 від 09.06.2021 (а.с.13), довідкою (а.с.32зворот); 07.07.2021 на 600,00 грн, що стверджується платіжним дорученням № bba72e48-1e45-44d1-9184-2c71b9c7e9dc від 07.07.2021 (а.с.12), довідкою (а.с.32), всього відповідачу перераховано 8960,00 грн, що також стверджується витребуваною із АТ КБ "Приватбанк" інформацією (а.с.132) та виписками за договором № б/н за період: 11.04.2021-16.04.2021 (а.с.133); 07.07.2021-12.07.2021 (а.с.133зворот); 09.06.2021-14.06.2021 (а.с.134), які містять підтвердження зарахування вищезазначених грошових коштів.

28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 (а.с.81-84), строком дії до 28.11.2019, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає (відступає) ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" приймає належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019 (а.с.86зворот), № 26 від 31.12.2020 (а.с.87-91), якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2021, в додаткових угодах договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 (а.с.92), якою продовжили строк дії договору до 31.12.2022, додаткову угоду № 31 від 21.12.2022 (а.с.92зворот), якою продовжили строк дії договору до 31.12.2023, додаткову угоду № 32 від 31.12.2023 (а.с.93), якою продовжили строк дії договору до 31.12.2024, та виклали п. 11.10 та розділ 3 договору у новій редакції.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 149 від 31.08.2021 до договору факторингу №28/1118-01 ТОВ "Таліон Плюс" набуло права вимоги до відповідача у розмірі 10088,29 грн, яка складається із: 6384,90 грн - заборгованість по основному боргу, 3703,39 грн - заборгованість за відсотками (а.с.79-80).

05.08.2020 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 05/0820-01 (а.с.72-74), відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" передає (відступає) ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" приймає належні ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" набуло права вимоги до відповідача у розмірі 18018,19 грн, яка складається із: 6384,90 грн - заборгованість по основному боргу, 11633,29 грн - заборгованість за відсотками (а.с.70-71).

11.07.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "ЕЙС" уклали договір факторингу № 11/07/25-Е (а.с.63-66) відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 14.07.2025 (а.с.61-62) ТОВ "ФК "ЕЙС" набуло права вимоги до відповідача у розмірі 18018,19 грн, яка складається із: 6384,90 грн - заборгованість по основному боргу, 11633,29 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов договору, в зв`язку з чим має заборгованість у сумі 18018,19 грн, яка складається з: 6384,90 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11633,29 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, що підтверджується розрахунками заборгованості (а.с.53, 54-55) та випискою з особового рахунку за кредитним договором № 484229848 від 11.04.2021 (а.с.52).

До цього часу вказане зобов`язання не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи положення вказаних статей, ТОВ "ФК "ЕЙС" є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними принципами цивільного судочинства змагальності та диспозитивності (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.

Водночас суд зазначає, що ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини першої статті 274 ЦПК України), не подала, як і жодних доказів на спростування факту укладення договору, використання кредитних коштів чи розміру заборгованості.

Разом з тим подані позивачем докази підтверджують, що ОСОБА_1 уклала договір № 484229848 від 11.04.2021, отримала кредит, користувалась кредитними коштами й допустила прострочення виконання грошового зобов`язання.

Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала оплату кредитної заборгованості, та неодноразово вчиняла дії, з метою продовження строку дії договору, що свідчить про визнання нею боргу за кредитним договором і обов`язків, які виникли з цього договору

Оскільки ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконувала свої зобов`язання перед товариством, що є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач позбавлений можливості отримати суму кредиту, відсотків за користування кредитними коштами, на що розраховував при укладенні договору, а тому суд вважає, що даний позов є обґрунтований та доведений належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "ФК "Ейс" та адвокатським бюро "Соломко та партнери" 20.08.2025 укладений договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 (а.с.50-51). До позову додано протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.51зворот), додаткову угоду № 25770917361 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.49), акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с.48).

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень статей 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "Ейс" витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з цим, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, має невеликий обсяг досліджуваних доказів та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 4000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 4000,00 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі грн 2662,40 грн, всього стягнути судових витрат 6662,40 грн (4000,00+2662,40).

Керуючись ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 615, 625, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 7, 10, 12, 13, 75-79, 81, 137, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за кредитним договором № 484229848 від 11 квітня 2021 року в розмірі 18018 (вісімнадцять тисяч вісімнадцять) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" судові витрати в сумі 6662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 01 червня 2026 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02094, вул. Юрія Поправки, буд. 6, кабінет 13, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Іванець В. Д.